"У вас салати свіжі?", - цікавлюся у продавця одного з супермаркетів. На вітрині тішать око близько двадцяти видів салатів. Вінегрет, олів'є, з капусти, з крабових паличок, з маслинами, «шуба»... «Сьогоднішні», - запевняє продавець. Та чи завжди варто вірити на слово? Результати перевірок змушують засумніватися.

Дійсний до... Доки не продамо?

Тетяна (ім'я змінено з етичних міркувань) майже рік пропрацювала в кулінарному цеху одного з центральних супермаркетів Івано-Франківська. Спогади про роботу в неї далеко не приємні. «У супермаркетах - безвідходне виробництво. В кінці дня те, що залишилося, ставлять у холодильну камеру. Та салат з майонезом за день на вітрині втрачає товарний вигляд. Його заморожують і знову виставляють. Дорізають, вимішують. Якщо овочі, цибуля чи морква, на межі зіпсутості, їх треба підчистити - і в салат. Якщо псується буряк, це нічого, а якщо сир? Пробувати салати під час готування також не можна».

Роботу полегшує хіба що агрегат, який нарізає овочі на салат, але чимало салатів роблять таки вручну. За день працівникам необхідно намити кілька тазиків бульби, моркви, буряка. «Я витерпіла рік і звільнилася, бо об одинадцятій вечора добиратися додому не мала чим. Раз взяла таксі, другий, але це дороге задоволення...»

«Борони Боже з'їсти щось на кухні, - продовжує Тетяна. - Всюди камери... Плинність кадрів постійна. Під час роботи виходити з супермаркету заборонено. Коли йдеш додому, тебе навіть обшукують. Психологічно таке складно витримати».

Один із продавців поділився пікантними подробицями «кухні» рибного відділу: «Свіжу рибу, яку не змогли продати і яка вже практично починає псуватися, наступного дня смажать і реалізують як готову продукцію».

Салати з майонезом у супермаркетах мають зберігатися не більше шести годин, але більшість з них лежать вісім годин і навіть добу. Буває й так, що продавці заморожуванням приховують вади товару. Тоді «запашок» не відчувається - і можна продавати.

Так, курка-гриль не може бути на полиці більше 24 годин, смажена риба - 12 годин, вироби з м'яса - від 12 до 48 годин. Однак хто за цим стежить? Ті, хто передовсім дбає про збут.

«Сьогодні в більшості гіпермаркетів та супермаркетів Івано-Франківська торгують і продуктами заводського виробника, і продукцією власного виробництва. Магазини мають кулінарні цехи, м'ясорозробні, риборозробні, хлібобулочні та кондитерські дільниці», - пояснює Оксана Добровольська, спеціаліст відділу гігієни харчування міської санепідемстанції, що перевіряє торговців на дотримання санітарних нормативів. У поточному році комплексно перевірено торговий центр «Арсен», «Велес», «Сільпо». Так, на «Арсен» було складено 9 штрафних протоколів, на «Велес» накладено 6 штрафних санкцій, а на «Сільпо» - 4 за недотримання санітарних норм та правил дезінфекції торгового залу, а також за порушення протиепідеміологічного режиму у рибному чи кондитерському відділах. Розмір штрафів коливається від 102 грн. до 495 грн.

Зважте, це тільки виявлені контролерами факти, які можуть свідчити про значно серйозніші масштаби проблеми. То чи варто заощаджувати на власному здоров'ї?

Що ж усередині пельменя?

Того дня Аліна Новицька вирішила влаштувати маленьке домашнє свято, бо її донька закінчила школу. По дорозі зайшла в супермаркет і купила вагових пельменів. Під час домашнього частування з'ясувалося, що м'ясна начинка складається зі шкурок та тонких сухожиль, помітних неозброєним оком. Втім, як зазначають фахівці харчової промисловості, це ще не найбільша неприємність, яка може підстерігати споживача.

І навіть не занижена масова частка фаршу з 50% до 32%, що виявила недавно перевірка обласного управління у справах захисту прав споживачів в одному з франківських супермаркетів.

«Як показали проведені перевірки, найбільш характерними порушеннями для всіх суб'єктів господарювання є те, що продавець отриманий товар перекладає у морозильні камери, а споживачі упаковки викидають. У зв'язку з цим неможливо встановити походження товару та ідентифікувати його», - пояснює Оксана Корицька, заступник начальника відділу контролю безпеки продовольчого та непродовольчого ринку управління у справах захисту прав споживачів. А це - пряма загроза здоров'ю громадян.

Так, в одному з супермаркетів у мікрорайоні «Позитрон» було знято з реалізації 45 кг заморожених продуктів на суму 921 грн., походження яких встановити було неможливо через відсутність упаковки від виробників.

Відтак будьте уважні: купуючи ваговий напівфабрикат, завжди звертайте увагу на стікер. На ньому має бути зазначено не тільки штрих-код товару, а й інформацію про дату і годину виготовлення, кінцевий термін придатності та температуру, при якій він має зберігатися.

Галицький кореспондент