За останній рік загальний обсяг продажу ліків у світі, за даними Міжконтинентальної маркетингової служби, становив 441,1 млрд. доларів, обсяг же українського фармацевтичного ринку сьогодні — 12 млн. гривень. Та чи повністю безпечні ліки, які вживаємо? Відповідь однозначна: практично немає, не було і не буде абсолютно безпечного ліку, який би поряд з бажаним ефектом не спричиняв небажаної дії. Проте, як правило, така небажана дія не позбавляє призначеного препарату його лікувального ефекту, а про побічні ефекти пацієнта має попередити лікар.

Найбільш об’єктивну і достовірну інформацію про безпечність ліків дає система фармаконагляду. Організацією її діяльності займаються Управління післяреєстраційного нагляду Державного фармакологічного центру МОЗ України і на місцях — регіональні відділення ДФЦ в областях. До них можна звернутися по консультаційну допомогу  з питань побічних дій ліків, раціонального призначення, особливостей дії. Результатом функціонування системи фармаконагляду в Україні є прийняття важливих регуляторних рішень щодо деяких ліків, скажімо, заборона або обмеження застосування фенацетину, гемодезу, циметидину, внесення змін та доповнень до інструкцій щодо застосування нітрофуранів, німесуліду, гентаміцину, анальгіну, бутадіону.

Більшість небажаних ефектів пов’язана з механізмом дії і хімічною структурою самих ліків. Це так звані передбачувані побічні ефекти, інформація про які є в інструкції. Скажімо, при лікуванні гіпертонії найчастіше призначають так звані інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл, еналаприл, лізиноприл тощо), які при тривалому вживанні можуть викликати стійкий сухий кашель, що не зменшується при прийнятті протикашльових засобів; можуть бути шкірні алергічні реакції, прискорення пульсу. В такому разі треба звернутися до лікаря — він призначить інші препарати.

Вживати ліки можна тільки після консультації з лікарем чи фармацевтом, навіть якщо йдеться про безрецептурні препарати, щодо рецептурних — тільки за призначенням лікаря. Аргументів тут більш ніж достатньо. Скажімо, на фармацевтичному ринку менше 10% загальної кількості ліків представлено оригінальними (брендованими) препаратами, близько 55% становлять генеричні препарати, коли один і той самий лік може бути під різними назвами. Ось синоніми парацетамолу: ацетамінофен, доломол, іфімол, панадол, парацет, тайленол, ефералган тощо. Приймаючи одночасно той самий лік, але під різними назвами та з іншою метою — проти болю, гарячки, запалення, ризикуємо ввести в організм токсичну дозу й викликати гостре отруєння. А безконтрольне використання, наприклад, широко розрекламованих знеболювальних препаратів (солпадеїн, таміпул, імет) може не лише стати причиною тяжких побічних реакцій, а й сприяти несвоєчасній діагностиці серйозних захворювань, лікувати які на пізніх стадіях значно важче.

Ризик медикаментозних ускладнень істотно зростає при одночасному застосуванні трьох і більше препаратів, а якщо пацієнт має хронічні захворювання серця, печінки чи нирок, ситуація ще більше ускладнюється.  Близько 50% побічних реакцій на препарати  розвивається якраз у результаті взаємодії ліків, а серед пацієнтів, котрі померли в результаті побічних ефектів лікарських препаратів, приблизно 30% випадків були результатом взаємодії ліків. Звісно, що хворий, займаючись самолікуванням, не може врахувати всіх цих нюансів. Наприклад, вжитий з метою снодійного ефекту фенобарбітал нівелює дію антитромботичних препаратів. Такий же вплив на дію ліків можуть мати кофеїн, куріння, алкоголь. Може бути й протилежна картина — дія одного ліку підвищує токсичність іншого, вжитого в лікувальних дозах. Таку дію можуть спричинити препарати ехінацеї, часник, соки грейпфрута, лайма. Тому пацієнт повинен чітко з’ясувати з лікарем всі ці моменти.

Важливо також знати, що ліки запивають не соками, чаєм  чи кавою, а лише негазованою водою. А  аспірин, сульфадиметоксин, бісептол треба запивати лужними розчинами. Важливим чинником ефективності та безпечності ліків є і врахування особливостей функціонування організму залежно від біоритму. Скажімо, найбільший лікувальний ефект фуросеміду спостерігається при прийомі його о 10 год. ранку, тоді як спіронолактону — о 18-22 год. Токсичність ацетилсаліцилової кислоти в другій половині дня нижча; препарати групи нітратів (сустак, нітронг) при лікуванні ішемічної хвороби серця не бажано приймати ввечері, а протизапальні гормональні препарати треба вживати у першій половині дня.