Що означає відмова України від бойового урану для звичайних українців

Президента Віктора Януковича похвалив сам Обама. Опозиція отримала черговий привід оголосити про здачу національних інтересів. А що рішення Президента віддати високозбагачений уран означає для громадян?

Дзвінок мобільного. Дзижчання комп'ютерного процесора. Диск в плеєрі. Піца в мікрохвильовці. В країні, де вмерла науково-популярна журналістика, більшість з нас і не підозрює, що всі ці складові нашого побуту - діти та онуки ядерної фізики.

Ще стоїть у Харкові пам'ятник на честь першого у світі розщеплення ядра атома, зробленого в 1932 році у фізико-технічному інституті. Ще викладає в славетному місті професор Залюбовський, за посібниками якого вчилися покоління радянських фізиків-ядерників. Але які шанси, що ці люди допоможуть нам вилікувати рак, попередити руйнацію котла на заводі, знайти газ та нафту або створити реактори, які позбавлять нас залежності від них? Ядерна фізика може все - навіть визначити час приходу на нашу вулицю неандертальців. Якщо ми не згадуємо про неї лише перед розлученням з ураном.

Для чого цей уран потрібний?

Коли фізики говорять про «високозбагачений», а політики - про «бойовий» уран, нефізику може намалюватися картина речовини, що загрозливо мерехтить і пускає бульбашки у темряві напівзакинутого складу зі знаком радіації і гербом СРСР. Насправді, це 75 кілограмів металу чорного кольору, що під охороною лежить у спеціальних контейнерах - окремими кульками чи брусками. Навколо - колючий дріт, охорона та відеокамери, що цілодобово транслюють картинку в штаб-квартиру МАГАТЕ.

І «високозбагачений» та «бойовий» насправді означає чистий. Поклади урану на планеті величезні. Він присутній у чотирьох видах відкладень і більш ніж у десяти мінералах. Але скрізь - як домішок. Щоб його видобути, треба роздробити руду, за допомогою води відділити мінерали з концентрацією урану, потім багато разів перетворити кислотами, випаровуванням та центрифугами в розчин і знову в тверду речовину. Так відокремлюються інші елементи. Врешті-решт ви отримуєте уран.

Але навіть не уран, а урани з різними властивостями. Вони утворюються через різну кількість нейтронів у ядрі. Відділити уран-235 від урану-238 - це окреме надзавдання. Як воно вирішується? Хай пробачать нас ядерні фізики, але примітивно це можна описати так: величезної сили центрифуга тисячами обертів «видуває» з урану важчий 238-ий, залишаючи цінний 235-ий.

Чим він цінний? Саме в урані-235 створюється ланцюгова ядерна реакція, коли ядра діляться у геометричній прогресії. Саме за це його використовують в атомних реакторах і ядерних бомбах.

Це, до речі, не робить уран-238 «нецінним». Що ще важливіше для людства - він є основою реакторів на швидких нейтронах, які можуть стати наступним поколінням атомної енергетики.

Для нас він має особливе значення. Ми - шоста країна у світі за розвіданими запасами урану. Якщо ми навчимося використовувати його можливості, запитання «чим платити за газ» зникне. Про газ та нафту взагалі не треба буде думати усім президентам України до об'єднання усіх народів в одну країну планети Земля. Або не лише Земля. Це не фантастика.

«Перехід на новий тип реакторів, у яких використовується не тільки уран-235, а й уран-238, на тисячоліття забезпечить Україні енергонезалежність», - написали в огляді майбутнього ядерної енергетики ще живі ікони нашої науки Борис Патон, Віктор Бар'яхтар, Олександр Бакай та Іван Неклюдов.

Але треба розуміти одне. Шлях до нових реакторів лежить через відкриття фізиків-теоретиків та експерименти на реакторах і прискорювачах у лабораторіях. Фізики-теоретики зараз стежать, чи сплатить Україна внесок, щоб брати участь у проекті CERN. Це розташований поблизу Женеви один з найбільших у світі центрів фізики. Про його роботу більшість з нас знає хіба що з анекдотів та страшилок про адронний колайдер.

«Якщо сплатимо внесок, постане запитання - а чим платити за квитки, але це вже якось вирішимо», - заявив «Свідомо» один з керівників столичного Інституту теоретичної фізики.

Що з фізичними експериментами? В їхньому епіцентрі, тому самому Харківському фізико-технічному інституті, зараз очікують, чим обернеться рішення віддати запаси урану-235.

Що ми втратимо?

«Отримання високозбагачуваного урану - це найбільший виклик для терористичної організації, що прагне створити імпровізовану ядерну бомбу». Так оцінює роль бойового урану Білл Поттер, один з провідних у світі експертів з ядерної безпеки. Тобто усім іншим викликам терористична організація може дати раду. Не кажучи вже про країну.

Звісно, повернення до ядерного клубу України, яка попрощалася з 1700 ядерними боєзарядами, - це не проблема лише технологій. Хто нас туди пустить?! Двері до клубу зачинені, хоча стукають у них десятки країн. Відкрити їх здатна лише держава з величезною вагою у світі: вагою у геополітиці, озброєннях та економіці.

Але як стати такою країною, не розвиваючи ядерну фізику, що відкриває небачені можливості в енергетиці, медицині, високих технологіях - та в усьому, аж до сільського господарства?!

Наскільки відмова від високозбагаченого урану обмежить можливості для фізичних експериментів? Ми усвідомлювали, що офіційно науковці не стануть критикувати рішення, яке ухвалено Президентом, підтримане Радою національної безпеки й оборони та освячене Академією наук. Тому «Свідомо» звернулося за допомогою до кількох провідних фізиків з проханням дати відповіді на ці запитання людям. Вони, у свою чергу, провели інтерв'ю зі своїми колегами, у тому числі ХФТІ. Ось що з'ясувалося.

На експерименти, що зараз проводяться (точніше сказати - ще якось проводяться) в наших інститутах у Харкові, Києві та Севастополі, передача урану-235 прямо не вплине. Але втрату унікального матеріалу, що створює потужний потік нейтронів, здатний розпадатися на унікальні чисті елементи і в десятки разів дорожчий за золото, важко переоцінити.

«Ви не зможете перевіряти, як, наприклад, поводять себе матеріали в умовах інтенсивного нейтронного або електромагнітного опромінювання. Тобто ви не зможете відкривати нові властивості матеріалів - від металів до тканин тіла. Ви різко обмежуєте можливості для експериментів зі створення нових видів реакторів. Ви опинитеся в становищі художника, якому дали малювати картину синім та червоним пластиліном. Малюйте!», - роздратовано заявив один з фізиків-атомників.

Ще один факт. Відновити запас урану-235 навіть для наукових досліджень - завдання рівня створити ядерну зброю. Хто це дозволить? Ядерні держави на чолі із США та Росією обрали курс на концентрацію усіх розробок в себе. Ідея Америки полягає у тому, щоб ядерні реактори створювалися і продавалися централізовано ядерними державами. А відеокамери МАГАТЕ чітко стежили б, що до реакторів ніхто не має доступу. Це зменшує ризик потрапляння радіоактивних матеріалів у руки терористів. І збільшує прірву між рівнем сучасної королеви наук в ядерних і неядерних країнах.

І ще факт. Отримати дозволи на збагачення урану - надзавдання. Але інше надзавдання - це створити потужності для такого збагачення. Це сотні мільярдів доларів. Набагато більше за знижку на російський газ, яку отримала нова влада в обмін на 25-років флоту у Севастополі.

Що ми здобудемо?

Схвалення з боку Сполучених Штатів.

«Президент Обама привітав рішення України як історичний крок і підтвердження українського лідерства у створенні ядерної безпеки». Це слова зі спільної заяви Барака Обами та Віктора Януковича після зустрічі 12 квітня. Прийом Президентом наймогутнішої країни нового українського лідера відбувся якраз після оголошення Януковичем рішення передати збагачений уран.

«Американці пообіцяли нам нову установку для дослідів з низькозбагаченим ураном», - заявив «Свідомо» один з учасників засідання РНБО, на якому вирішувалося, чи віддавати уран. «Причому ми домовилися, що передача буде покрокова - щоб не було обману».

Чи це достатня вигода? Америка більше 10 років домагалася розлучання України з ураном-235. У 2004-му Президент Леонід Кучма теж збирав Раду нацбезпеки з цього приводу. І вирішив відмовити. Аргументи були: уран надійно зберігається і він потрібен нам самим для наукових досліджень. Не віддавав уран і Віктор Ющенко.

Аналізуючи цю тему, світило ядерної безпеки Білл Поттер написав дослідження «Важкі випадки». Ними він назвав Україну з харківським ураном і Бєларусь, де в науковому центрі у Соснах зберігається 40 кіло бойового урану. Дослідник запропонував вмовляти Україну наступними аргументами: списання державних боргів, постачання ядерного палива, фінансування поїздок та роботи науковців у провідних фізичних центрах та допомогою домогтися кращої ціни на газ.

Що з цього ми отримали?

„Вагонку білу для коридору, а то страшно дивитися", - поділився планами покращення лабораторії один з провідних фізиків-атомників. Два роки тому він повернувся з ядерного центру у Сакле під Парижем - працювати у своїй країні. Отримує 2400 гривень. Вклав вдесятеро більше своїх грошей в умови роботи. „Нагрівачі, проводку поміняли. Двері купив. Холодильник, унітаз"...

До речі

Світ без ядерної зброї: мрія чи міраж?

„Світ не створювався для того, щоб бути камерою, де людина чекає на страту". Цією цитатою Генрі Кіссінжер, Уільям Перрі, Джордж Шульг і Сем Нанн прикрасили свою статтю 2007 року у „Уолт Стріт Джорнал". Публікація закликала Америку очолити і привести світ до повного знищення ядерної зброї. Автори, які не мають у своїй країні репутацію дурнів чи демагогів, стверджують - це в інтересах США. За їхньою оцінкою, витрати Америки на боротьбу зі створенням ядерної зброї її потенційними ворогами більші, ніж переваги від володіння найпотужнішим ядерним арсеналом.

Частина запропонованого ними плану - збирати по світу високозбагачений уран з реакторів та інститутів. Залишається запитанням: після того, як останній бойовий уран буде вивезений з неядерної держави, а все виробництво реакторів сконцентровано під контролем МАГАТЕ, ядерні держави на чолі зі США самі справді відмовляться від цієї зброї?

Галицький кореспондент