Івано-Франківський облмуздрамтеатр продовжує тішити театралів якісними прем'єрами. 24-25 квітня відбулася прем'єра вистави у жанрі народної комедії за мотивами п`єси Івана Котляревського «Наталка-Полтавка».

Саме ця п'єса є праматір'ю української драматургії. Театральні критики вважають, що з «Наталки-Полтавки» почався український театр. Вже понад двісті років п'єса ставиться не тільки в Україні, а й за її межами. Повернути виставу на сцену нашого театру взявся режисер Сергій Кузик, відомий івано-франківцям постановками «Ігри імператорів», «Дуже проста історія» і «Занадто одружений таксист». За всю історію існування Івано-Франківського театру це вже п'ята постановка «Наталки-Полтавки».

Режисер зізнається, що музичні комедії є його улюбленим жанром. Цього разу він оновив класичну виставу, стилізував її. Хоча вона написана на шістьох акторів, пан Сергій, відійшовши від камерності п'єси, задіяв у ній п'ятдесят осіб - майже весь творчий склад театру, в тому числі оркестр, хор і балет. Відтак у виставі багато масових сцен, автентичних співів черкасько-полтавського регіону, яскравих народних танців (козачок, гопак). До речі, у «Наталці Полтавці» актори чи не вперше співають на живо під оркестр. Окрім обов'язкових для постановки пісень і танців, Сергій Кузик додав ще кілька народних - тих, які йому в дитинстві наспівувала бабця. Деякі сольні вокальні партії режисер змінив на хорові. Колоритності твору надає суржик, яким балакають актори. Пан Сергій каже, що навмисно не робив адаптацію тексту для сучасної публіки, адже самобутній суржик підкреслює багатство української мови. Потішили глядачів і добре відомі пісенні арії акторів («Ой під вишнею, під черешнею»). «Вистава яскраво відтворює український менталітет, вона є доброю, світлою, співучою, - каже директор облмуздрамтеатру Ростислав Держипільський. - Під час репетицій я щиро тішився загальновідомими аріями, мелодіями, які гріють душу і серце кожного українця». Ще одна родзинка музичної постановки - два різних акторських склади. Тому, завдяки індивідуальності виконавців, вистава має абсолютно різноманітні прочитання.

«Наталка-Полтавка» - одна з найніжніших, найсвітліших, найнаївніших і найцікавіших п'єс, - каже Сергій Кузик. - Усі покоління українців знають її напам'ять, вона вже як анекдот. А ще вона як давня українська народна пісня. У всіх пісень були свої автори, чи то у гуцульської, чи то у східної. Але пісня передавалася з уст в уста і ніхто вже не пам'ятає, хто написав пісню про конюшину, чи, скажімо, «Цвіте терен». Так само «Наталка-Полтавка» містить у собі народне коріння усієї української нації. Тут немає якихось високих соціально-політичних проблем, єдиною проблемою є те, щоб Наталка вийшла заміж за того, кого любить, а не за того, за кого хоче видати мати. Сюжет любовного трикутника загалом популярний у драматургії і кінематографі, а в «Наталці-Полтавці» цей сюжет подається з танцями, співом і дуже наївно. Герої Котляревського не опікуються жодними соціальними чи трагедійними питаннями, тому постановка популярна і актуальна завжди».

В результаті спільної режисерсько-акторської роботи в суботу й неділю глядачі побачили дуже цікаве і яскраве українське видовище, різнобарвне, як вишиванка. За словами Сергія Кузика, «Наталка Полтавка» - своєчасне та доречне надбання для репертуару нашого театру, адже при всьому його сучасному розмаїтті, як не парадоксально, не вистачає вистав, які задовольнили би вимоги музично-драматичного жанру та вимоги нашої надзвичайно музичної публіки. Пан Сергій сподівається, що ця вистава стане першою у цілому ряді музичних вистав, тим більше, що праця над її постановкою показала неабиякий вокальний потенціал сучасного молодого складу трупи, не кажучи вже про старшу її частину.

Сергій Кузик планує продовжувати роботу з івано-франківськими акторами, однак, щоб заінтригувати шанувальників театру, не оголошує назви запланованих вистав.

Галицький кореспондент