Ключовими подіями, які вплинуть на подальший  перебіг політичного життя в  області, цього тижня стали продовження  позачергової сесії обласної ради та ратифікація Верховною Радою  міжнародного договору  про пролонгацію  базування російського Чорноморського флоту  в Севастополі  до 2042 р.

    Так і не зібравши в понеділок кворум через цілеспрямований процес забезпечення відсутності більшості у сесійній залі, депутати обласної ради знову не змогли ухвалити звернення щодо пролонгації перебування Чорноморського флоту в Криму. Депутати віддали перевагу посадам перед партійною дисципліною. В свою чергу це засвідчило, що головний колегіальний орган області більше не здатний ефективно функціонувати й відображати волю та інтереси громади. Натомість відбувається формування так званої технічної більшості, керувати якою має особисто Михайло Вишиванюк. Втім, співвідношення є мінімальним й найближча сесія, на якій б розглядали обласний бюджет, мала б продемонструвати розстановку сил в обласній раді та їх головного куратора.

    Сесія ж Верховної Ради й ратифікація, якій передували жбурляння яєць, сутички депутатів та наруга над національним прапором, а також масові протести перед стінами парламенту стали приводом для об'єднання позавладних політичних сил та їх переходу в опозицію до нової влади. Опозиція отримала черговий шанс…

    Людиною тижня можна назвати Зіновія Шкутяка. За відстоювання національних інтересів України ціною власного здоров'я. Він чи не найбільше постраждав від регіоналів, намагаючись протидіяти ратифікації. Відео, на якому Зіновія Васильовича б'ють, штовхають та душать обіцяє ще довго користуватися популярністю й найкращим чином змальовує сучасну українську демократію «за законами джунглів».

    Однак, вже у п'ятницю Зіновій Шкутяк та Роман Ткач скликали нараду керівників обласних осередків політичних партій і громадських організацій національно-патріотичного спрямування. ВО «Свобода», «Наша Україна», «Фронт змін», КУН, Українська Національна Асамблея, «Єдиний центр», «УРП «Собор», «Українська платформа», Республіканська Християнська Партія, «Пора», «За Україну», т-во «Просвіта» та «Спільна праця» виступили із спільною позицією щодо недопущення згортання демократичних процесів та відновлення авторитаризму як в Україні загалом, так і в Івано-Франківській області зокрема.

    Таким чином, вести й надалі мову про  можливий союз трьох губернаторів для  участі у місцевих виборах більше не доводиться. Роман Ткач, Микола Палійчук та колишній мер обласного центру Зіновій Шкутяк опинилися на різних полюсах з Михайлом Вишиванюком. Учасники наради декларували створення координаційного комітету, який б визначав діяльність національно-патріотичних сил в області та забезпечив співпрацю з аналогічними структурами по цілій Україні.

    Разом з тим, факт призначення Петра Шкутяка на посаду голови Долинської РДА, яке відбулося не без погодження із Вишиванюком, свідчить, що голова ОДА планує використовувати цей аргумент як чинник тиску на Зіновія Шкутяка або через нього на деяких депутатів обласної ради. Так само виглядає ще одна пара – Бодоряк-Палійчук. Цілком можливими й очікуваними є чергові зміни в Раді з питань соціально-економічного розвитку («Раді з питань…»).

    Головний  бютівець області Дмитро  Шлемко у свою чергу ще напередодні, в  п'ятницю зранку, заявив про початок формування анонсованого Юлією Тимошенко комітету захисту України й формування опозиції до місцевої обласної влади, до якої мали б увійти демократичні сили. На нараді Шкутяка-Ткача Дмитра Шлемка ж не було. Чи то організатори перестали вважати БЮТ національно-патріотичною силою, чи то сам Дмитро Васильович забалакався з Юрієм Андруховичем й забув прийти!?? Скоріш за все тут зіграв фактор особистісного несприйняття – Ющенко-Тимошенко, БЮТ-Наша Україна, Шкутяк-Шлемко. Публічний обмін компліментами між Шкутяком та Шлемком напередодні другого туру президентських виборів тому підтвердження.

    Як  наслідок, навколо БЮТу вочевидь єднатимуться сили, які свого часу проголосили Юлію Тимошенко лідером об'єднаної опозиції.

    Таким чином, наразі в області відбувається формування двох опозиційних структур, причому кожна з яких із претензією на першість. Варто зазначити, що скоріш за все за аналогічною лінією, хоча й із незначною корекцією, відбуватиметься процес об'єднання перед місцевими виборами.

    Неоднозначною залишається участь «Свободи». Ця політична сила має високий рівень підтримки на Прикарпатті й у зв'язку з останніми подіями її рейтинг обіцяє лише зростати, причому суттєво. «Свобода» може взагалі претендувати на перемогу на наступних виборах, їм необхідно лише продовжувати залишатися на власних позиціях й вдало використовувати кожний хибний крок опонентів. Тому входження в будь-які передвиборчі союзи для цієї партії є недоречним. 

    На  тлі перипетій у Верховній  та обласній радах, депутати Івано-Франківської міської ради звернення щодо Чорноморського флоту ухвалили, причому з першої спроби. Більше того, представники міських УНП, Нашої України, Свободи та БЮТу виступили з ініціативою присвоєння С. Бандері та Р. Шухевичу статусу почесних громадян м. Івано-Франківська. Такий крок можна розцінювати як своєрідну спробу реабілітації партій за «голосування» в обласній раді. Зважаючи на те, що найближча сесія міської ради запланована на 6 травня й дані політичні сили мають абсолютну більшість у ній, можна прогнозувати, що дане рішення буде прийняте безпосередньо напередодні 348-річниці міста.

    Доволі  вдалий піар-хід здійснив й чинний мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. Своєю заявою він практично розпочав передвиборчу кампанію.

    Віктор  Андрюсович тепер уже вакантну посаду начальника УЖКГ публічно запропонував не будь-кому, а свому найбільшому критику та супернику – Юрію Солов'ю. Саме на цій посаді, на переконання Анушкевичуса, Соловей зміг б довести, що є його достойним суперником. І хоча відмова лідера Громадського Форуму була прогнозованою, а сама відповідь вийшла красномовною, мер такою пропозицією більше  знайшов, аніж втратив.

    З одного боку, Віктор Анушкевичус продемонстрував, що готовий співпрацювати з усіма, в тому числі й своїми опонентами. Тепер у мера буде нагода заявляти, що всі його супротивники є не більше як критиканами, які лише й можуть, що критикувати, а брати на себе відповідальність не хочуть. І лише він один займається всіма проблемами міста й намагається хоча б якось допомогти громаді. Однак, такі пропозиції можна розцінювати і як практичну неможливість що-небудь змінити на краще й намагання перекласти відповідальність на когось іншого, бажано опонента. Цікаво, як б розгорталися події, якщо б пропозиція мера була прийнята?

    З іншого боку, якщо б Юрій Соловей погодився, то завдав б ще більшого удару по своєму рейтингу. В такому випадку лідера Громадського форуму можна було б звинуватити у тому, що той продався за посаду. Перетворення на помічника Анушкевичуса особливих дивідендів також б не принесло, як у зв'язку з обмеженістю фінансових ресурсів, так і через особисту незацікавленість у цьому мера. Однак, в такому випадку на мерських амбіціях Юрію Солов'ю можна було б ставити крапку.

    До  речі, відтепер більше не потрібно у  пошуках роботи звертатися на біржу праці. Віктор Анушкевичус стверджує, що посад в нього вистачить на всіх. Головна вимога – критика на адресу міського голови. Так що пропоную не зволікати й якомога швидше влаштовуватися на роботу в міськвиконком.))

Ігор  ДЕБЕНКО, політолог