Юридична компанія «Moris Group», яку два роки тому заснували в столиці правники з Івано-Франківська, не тільки зарекомендувала себе на київських пагорбах, а й почала розбудову регіональної мережі. Першою відкрилася філія «Moris Group» в рідному Івано-Франківську, незабаром - Донецьк, на черзі - Одеса, Львів.

За час діяльності в Івано-Франківську «Moris Group» здобула відомість не тільки в середовищі учасників ринку юрпослуг. Компанія активно підтримує мистецькі й громадянські ініціативи, засвідчуючи відданість дещо призабутому в часи кризи принципу соціальної відповідальності бізнесу.

Чому й навіщо, незважаючи на кризу і скруту, слід витрачатися на неприбуткові проекти - в розмові з керуючим партнером компанії «Moris Group» Андрієм Романчуком.

- Ще недавно соціальна відповідальність бізнесу була своєрідною корпоративною модою, особливо поміж крупних компаній. Криза цю тенденцію похитнула, корпоративні бюджети на благодійність схудли. Які мотиви в порівняно молодої компанії підтримувати неприбуткові проекти?

Для нас це в жодному разі не данина моді. Тим більше в умовах сьогоднішньої фінансової нестабільності. Переконання всього колективу компанії - підтримувати громадські ініціативи необхідно. А особливу увагу ми звертаємо на мистецькі проекти в нашому рідному місті Івано-Франківську, хоча центральний офіс компанії в Києві.

Моя мотивація така. У суспільстві серед багатьох його груп і прошарків є частина, професійною ознакою і суттю якої є вироблення доданої вартості, отримання прибутку. Коли хтось з підприємців у пресі заявляє, що в нього мета - розвиток і підтримка громади, допомога тощо, це неповна правда. Метою бізнесу є завжди отримання прибутку. Саме цей прибуток є мірилом твоєї ефективності в бізнесі, твоїх знань, хисту, еквівалентом успіху. Бізнес часто просто не залишає ані часу, ні фізичної можливості брати повноцінну участь у громадському житті. Але ж у певний спосіб до нього можна долучатися. Бо просто робити гроші заради самих грошей - у цьому сенсу небагато, на мою думку. Тому, хоча наша компанія досить молода, ми з самого початку вирішили покласти собі за правило: бізнес повинен брати участь у громадських і мистецько-культурних ініціативах, а передусім таких, що зорієнтовані на розвиток.

- Бізнес сплачує податки. За ці кошти уряд підтримує і громаду, і культуру. Чому цього не достатньо?

Звичайно, можна завжди сказати собі, мовляв, от я плачу податки - і цього досить, це мій внесок в суспільне життя. Втім, я не надто задоволений тим рівнем культури, який за наші податки продукує держава. Але головне - власна участь, моя чи когось іншого особиста залученість до життя громади. Колись, в часи Студентського Братства, ми, наприклад, ходили в дитячий будинок, самі робили там ремонт. Сьогодні ж наша участь виявляється в інший спосіб.

Що зазвичай робить наш бізнес в сенсі благодійності? На Миколая чи Різдво їдуть в дитячі притулки з подарунками. Так, це дуже добре і потрібно. Але, на наше переконання, цього мало. Я думаю, що в першу чергу повинен стимулюватися розвиток, тобто такі проекти, які поступово змінюють систему, підходи, правила, суспільну думку. Тому наша соціальна відповідальність якраз полягає в тому, щоб підтримувати проекти розвитку. І, повторюю, важлива не тільки фінансова участь - головне, що ти сам залучений, що ти переключаєшся, починаєш думати ширше, інакше.

- На разі компанія підтримала в основному музичні проекти. Це свідомий вибір чи збіг обставин?

Остання наша підтримка - фестиваль «Старе кіно по-новому», який тривав від п'ятниці до неділі минулого тижня. Це дуже альтернативний, авангардний проект. Звісно, можна підтримувати й більш традиційні проекти, але ми намагаємося сприяти тому, чого, на нашу думку, в Івано-Франківську бракує, чого немає, чого б хотілося більше як для повноцінного європейського міста, яким Івано-Франківськ прагне бути. Скажімо, з цих міркувань ми підтримали міжнародний джазовий фестиваль «Jazz bez». Але ж підтримали і класичний джаз у виконанні франківського колективу «Діксіленд-бенд», допомогли їм видати альбом. Якщо Франківськ має певні культурні амбіції, то ми їх у міру наших можливостей допомагаємо зреалізувати.

Зосередженість на музиці не є програмною, ми готові підтримати й інші проекти, головне, щоб вони сприяли розвитку культурного життя в місті. Бо Франківщина для нас пріоритет, наша благодійна діяльність - це і вдячність малій вітчизні, і ностальгія. І де б не розвивалася компанія, цей пріоритет залишатиметься завжди.

- Чи підтримує компанія немистецькі проекти?

Так, у нас є низка так званих проектів pro bono (заради суспільного блага - «ГК»): компанія надає безоплатний супровід «третьому сектору» - громадським організаціям - в реєстрації, підготовці документації, договірній роботі. Великий довготривалий наш проект в цьому напрямі - юридична допомога греко-католицькій церкві.

- На якому рівні відбувається юридичний супровід церкви і в чому він полягає?

Супровід відбувається за угодою з Київською єпархією. На сьогодні вже постало питання про підписання загальної угоди з УГКЦ. На разі через Київську єпархію до нас надходять звернення й запити, на які наші юристи готують відповіді. Церква, як і будь-яка інституція, що діє в Україні, повинна знати законодавство, правильно його застосовувати, в церкви чимало питань господарського й адміністративного характеру в різних регіонах. Ми консультували і Закарпаття, і Франківщину, і Київ. Послуги греко-католицькій церкві - це також наша данина краю, з якого ми родом.

- Яким має бути проект, щоб його підтримала «Moris Group»?

Ми не виписуємо критеріїв і не оголошуємо конкурсів, бо юридична компанія - все-таки не грантовий фонд. Пріоритет надається місцевим франківським проектам, спрямованим на розвиток - мистецтва, культури, громадського життя в місті.

Я переконаний, що саме такі проекти в майбутньому принесуть позитивні дивіденди для суспільства взагалі. Скажімо, якщо взяти фестиваль «Старе кіно по-новому», він був дуже авангардним, непростим для сприйняття, але я бачив повний зал молоді, яка відкрита до таких альтернативних проектів, готова думати й сприймати нестереотипно.

- Навряд чи серед тої аудиторії були потенційні клієнти компанії.

Думаю, жодного. Ми просто намагаємося думати про майбутнє, сприяти тому, щоб з'являлася в суспільстві критична маса людей, які розуміють, що й відмінна від їхньої думка також має право на життя... Ясна річ, такий локальний захід, як цей фестиваль, який є нашим подарунком до Дня міста, - лише одна з маленьких крапель, але впевнений, що це також стимул. В тому числі й для інших компаній Івано-Франківська. Бо період кризи створив певний вакуум, проектів у місті підтримується небагато. А необов'язково ж, аби це були якісь коштовні проекти, можна й невеликими кроками діяти. Криза не повинна зупиняти життя, навпаки, саме в кризу думки повинні бути максимально ясними і позитивними.

Галицький кореспондент