У селі Новошин Долинського району греко-католики та православні не можуть поділити церкву. Старий Храм Святого Василія Великого на разі закритий на колодку, ключі у православної громади, а греко-католики змушені правити богослужіння просто неба. Подейкують, що представники православної конфесії хочуть зробити зі старої церкви музей. За іншою версією, релігійний конфлікт підтримується навмисне для того, щоб старовинна споруда церкви або розвалилася з часом, або й згоріла.

З приходом радянської влади на західноукраїнські землі греко-католицька церква пішла в підпілля. Коли Україна здобула незалежність і УГКЦ відновила легальну діяльність, загострилися міжконфесійні суперечки, здебільшого через храми. Греко-католицькі церкви, які за Радянського Союзу віддали православним, почали повертати власникам. Також за роки незалежності збудували чимало нових храмів. Проте у деяких селах досі міжконфесійного порозуміння не досягли.

Церквою святого Василія Великого у селі Новошин на Долинщині, яка побудована 1880 року і занесена до реєстру архітектурних пам'яток місцевого значення, до 40-х років користувалася громада греко-католицької церкви. Потім храм перейшов до православних. Відповідно, у 90-х греко-католики нагадали про свою власність. Щоб вирішити цю та подібні суперечки в області, 1995 року обласна адміністрація видала розпорядження «Про почергові богослужіння», яким було встановлено графік відправлення Служби Божої священиками обох конфесій.

Проте ніякого почергового богослужіння в Новошині не сталося - православні на чолі зі священиком не допустили греко-католицьких прихожан до церкви. Не допомогло й розпорядження обласної адміністрації «Про передачу в користування культової споруди» від 2008 року, за яким адміністрація зобов'язала священика УПЦ КП о. Ігоря Дарвая передати приміщення церкви релігійній громаді УГКЦ. Представники районної влади неодноразово зверталися до нього з проханням звільнити церкву і передати ключі греко-католицькій громаді та провели декілька нарад з цього приводу. Але отець усі приписи проігнорував, а журналістові «ГК» у відповідь на запитання про причини такої непоступливості заявив: «Нехай уніати забудуть про це. Так їм і скажіть».

Служба під хрестом

Сільський голова Новошина Володимир Русаков сподівався, що багаторічний конфлікт вирішиться із будівництвом нової церкви. «Згодилися на тому, що як православні побудують нову церкву, то передадуть греко-католикам стару», - каже він. Проте спорудження нового храму проблеми не зняло. Нову церкву завершили у липні минулого року. «Та перед самим освяченням церкви стався неприємний інцидент, - розповідає Русаков. - Освячення планувалося на неділю, 19 липня, а 17 липня мені дзвонять з області, дзвонять з району і кажуть: у вас дзвіницю розбирають...». За словами війта, доки він приїхав на місце «неприємного інциденту», православні парафіяни дзвіницю вже розібрали. Пояснили, що вона була вже стара. А оскільки дзвіниця, на відміну від церкви, не була пам'яткою архітектури, то нікого за це не покарали і невдовзі про це забули.

Та на цьому свавілля православної громади не закінчилося. Декілька тижнів тому зі старого храму зникло старовинне Євангеліє 1780 року. В правоохоронні органи ніхто не заявив, а підозри одразу впали на «сторожів» ключів від колодки. «Дарвай зловживав, і то свої взяли. Ніхто інший не міг взяти», - припускає сільський голова. І, напевно, не помиляється: «Я їм сказав: якщо до неділі не буде Євангелія, я викликаю СБУ». Після цього, за словами Русакова, книгу підкинули на сходи сільської ради.

А в той час, коли церква св. Василія Великого закрита на колодку і з неї час від часу щось зникає, сільські греко-католики свої богослужіння відправляють під хрестом на подвір'ї одної з парафіянок. «Під хрестом паску святимо і воду. Коли похорон, то з хати - зразу на цвинтар, бо в церкву не пускають. Якось це не по-християнськи і не по-українськи», - каже священик греко-католицької громади Новошина о. Зеновій Семанишин. Проте о. Ігор Дарвай «по-християнськи» мислить інакше: «Церкви знаходяться в однім подвір'ї - десять метрів одна від другої. То як там будуть уніати сидіти і чалакати? Ми церкву утримуємо, і нікому вона не може даватися, передаватися і тому подібне!»

Прихожанка греко-католицької церкви Галина Головчак каже, що селяни обох парафій уже ніби між собою домовилися і православні не проти віддати ключі. «Але всім заправляє піп. Люди його слухають. Він ніби приворожив їх. І видять, що недобре робить», - каже пані Галина. Натомість, за її словами, ні районна, ні обласна влада нічим не допомагає: «Чекаємо, що влада прийде щось поможе. Ну як ми самі підемо ломити колодку? Ми вже й до Ющенка писали, і до Юлі, і хіба би до Януковича ставав писати!»

Музей чи попіл?

Голова Долинської районної адміністрації Петро Шкутяк каже, що районна влада вже декілька років намагається помирити парафіян. «На наші вимоги (а ми давали вже декілька запитів) ні священик, ні голова православної двадцятки не погоджуються віддати ключ від старої церкви. Вона вимагає ремонту, але православна громада і не робить нічого, і не віддає ключі, а греко-католицька громада не може туди зайти», - пояснює він.

За його словами, міжконфесійну проблему теоретично можна вирішити за допомогою силових методів чи через суд. «Силовим методом ми не хочемо вирішувати це питання. Я їм кажу, що вони в селі мають самі між собою домовитися. Наскільки я розумію, там громада готова вже більш-менш віддати ключі від церкви, але цього не хоче священик», - каже Шкутяк. Щодо судових процесів, голова РДА твердить, що в районі вже громади судилися за церкви і це ще більше посилило міжконфесійний конфлікт. Крім того, райдержадміністрація звернулася до архієпископа Івано-Франківської та Галицької єпархії владики Іоасафа з проханням сприяти у вирішенні міжконфесійної суперечки.

Галина Головчак розповідає, що люди у селі говорять, нібито з старої церкви православна громада хоче зробити музей. Проте, на думку греко-католицького священика о. Зеновія Семенишина, це не зовсім вдала ідея. «Який музей?! - обурюється він. - Та за радянської влади там була діюча церква. Це ганьба православній українській церкві і тим священикам, які там сидять! Він (Дарвай - ред.) знаєте хто? Це яничар є. Він іде проти України, проти українського народу».

Та музей - це не найстрашніше, що може статися з церквою. За словами Петра Шкутяка, стара церква в будь-який момент може розвалитися або її можуть знищити спеціально: «Найгірший варіант: цю церкву, як багато дерев'яних старих церков, можуть спалити, аби тільки не передати іншій релігійній громаді. Тому що насправді дві церкви їм не потрібні». Залишається сподіватися, що здоровий глузд таки переможе.

Галицький кореспондент