Графіті молодого івано-франківського художника Євгена Самборського вже десяток років «експонуються» на фасадах багатьох будинків у місті. Євген, відомий у середовищі шанувальників вуличного мистецтва під ніком еro, захопився принципово інакшим проектом. «Прості речі», хоч і беруть початок від графіті, практично позбавлені глядачів і не покликані привертати увагу. Малесенькі персональні виставки сховані у закинутих будинках Івано-Франківська.

Знайти роботи Євгена Самборського без попередньої підказки непросто. Але коли опиняєшся у закинутих будинках і бачиш ці «прості речі», відчуваєш радість. Передовсім від того, що хтось у нічому побачив щось і, домалювавши усього кілька штрихів, зумів впорядкувати хаос. Євген каже, що виконані вони дуже просто. Тому ця серія робіт називається «Прості речі».

Цей напрямок вуличного мистецтва поки що не має назви. Ідея «Простих речей» виникла у Євгена Самборського нещодавно і, як запевняє художник, в Україні подібним чином працює лише декілька людей. «Я ніде не бачив нічого схожого. Мене завжди найбільше цікавило вуличне мистецтво, і я хочу робити щось нове. Але коли починаєш робити щось нове, то цьому, як правило, ще немає назви, - розповідає Євген. - Я не роблю це для чогось чи для когось, а виключно для себе».

Ідеї робіт часом приходять під час їзди у маршрутці або можуть приснитися. Деколи завалений будинок сам підказує, як можна втрутитися у його графіку. «Дивлюся на кусок облупленої стіни чи на пляму від води й одразу бачу, як можна витворити з них якийсь малюнок». Фото «Простих речей» Євген виставляє у

своєму живому журналі. Найбільше дискусій викликала фотографія розмальованого мертвого пса.

«Для мене мистецтво - це найголовніше. Якщо у мене виникає якась ідея, то я буду робити все для її втілення», - пояснює Самборський. Його дивує обурення і осуд, які нерідко викликає цей пес: «Ці люди, які обурюються, носять хутро і шкіру убитих тварин. Валяються у шкірі убитих тварин п'яні під парканом, бичкують в неї сигарети, носять у ній горілку. У кожного своє естетичне бачення. Моє бачення дозволяє мені розмальовувати мертвого пса заради мистецтва».