Огляд хотілося б розпочати із віче з нагоди Дня Героїв, яке відбулося в останню неділю травня в Івано-Франківську. На тлі процесів, які зараз відбуваються в державі, широкомасштабного наступу на національні цінності та культуру, значення даної акції тільки зростає. Учасники віче не лише віддали шану Українській повстанській армії, її ветеранам, які стали своєрідними символами боротьби за незалежність українського народу та формування власної держави, але й внесли вагомий вклад у збереження національної пам'яті та процес підтримання національної самосвідомості населення. Однак, дане свято не є загальнодержавним, а тому й готувалися до нього не настільки ретельно, як скажімо, до прикладу, Дня Перемоги.

Разом з тим, неможливо не звернути увагу на той факт, що дуже часто заходи такого характеру використовуються політичними партіями заради власної самореклами. Примітно, що на віче, за наявності величезної кількості партійних прапорів, національних стягів практично не було помітно. У пересічного перехожого могло скластися враження, що учасники заходу вшановують не пам'ять Героїв України, а проводять якийсь партійний мітинг. І правий був мер, коли зауважив, що необхідно об'єднуватися не під партійними прапорами, а під єдиним прапором України.

Дивує й те, що жодна політична партія не виступила з публічним осудом законопроекту «позафракційного регіонала» В. Кисельова «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», який вже другий тиждень як зареєстрований у Верховній Раді й наразі опрацьовується в комітеті. Згідно законопроекту, передбачається змінити лише одну статтю на сьогодні чинного однойменного закону. Кисельов пропонує визначити, що «Голодомор 1932-1933 років в  Україні  є злочином тоталітарного режиму, трагедією Українського народу», одак в жодному разі не геноцидом українського народу. Можливо, в такому разі доцільніше було б взагалі звернутися до Табачника й стерти Голодомор із сторінок історії як такий??? На жаль, опозиційні й так звані національно-патріотичні сили дуже часто діють постфактум, а не намагаються взяти ініціативу в свої руки й не допустити подібних дій. Водночас, депутати Національної асамблеї Квебеку прийняли закон, в якому Голодомор визначено «актом геноциду українського народу в Україні 1932-1933 рр., жертвами якого стали мільйони українців. Голод був штучно створений радянським режимом Йосипа Сталіна, щоб знищити прагнення українського народу до побудови вільної та незалежної Української держави».

На політичних партіях хотілося б зупинитися дещо детальніше, адже цього тижня, окрім акцій протесту, в партійному житті відбулися ще кілька примітних подій.

Так, після візитів двотижневої давності лідерів «національно-демократичних» сил, вочевидь, дійшла черга й до представників протилежного табору. З робочим візитом до нас завітала запекла комуністка, депутат двох скликань, але маловідома на Прикарпатті Катерина Самойлик. Вона, що не дивно, розкритикувала помаранчевих, зауважила, що саме відсторонення їх від влади, було головним лейтмотивом вступу КПУ в коаліцію, адже вони робили все для того, щоб відібрати у народу пам'ять про вільне й демократичне радянське минуле, – мовляв тоді і дуби були грубші, і вітер їх не гнув… Сумування за минулим є в цілому характерним для КПУ – майбутні перспективи для комуністів не надто обнадійливі, а кожний новий день у зв'язку із природнім старінням їх прихильників, вкорочує життя й партії.  

Згадати минуле цього тижня вирішили й регіонали. Однак, сумували не за радянським, а за славним козацьким минулим… Члени однієї з районних організацій партії вирішили стати козаками і вступили до лав громадської організації «Українське реєстрове козацтво». Такий крок можна розцінювати й як спробу окремих прихильників Партії Регіонів продемонструвати громаді краю, що вони, незважаючи на дії влади, являються не меншими патріотами, аніж, скажімо, опозиційні сьогодні партії. А оскільки ніша національних героїв вже зайнята, то обрали не менш героїчних предків. Це – така собі спроба об’єднати навколо себе кілька, нововилізлих начальничків. Ну не було в Богородчанах козаків… одні опришки…

Стосовно «Нашої України», то її обласний лідер Зіновій Шкутяк виступив із доволі цікавою й неоднозначною заявою, що безпосередньо присвячена життю партії та її подальшим планам на майбутнє. Хоча й у доволі м'якій формі, однак Зіновій Васильович таки зауважив, що зараз партія не відчуває того піднесення, що було у 2004-2005 роках. Фактично, народний депутат визнав, що «Наша Україна» переживає жорстку кризу й до політичного банкрутства залишилось зовсім трохи. Для того, щоб не пережити остаточну політичну смерть, потрібно терміново щось змінювати, вносити корективи. Нібито саме цьому й було присвячене чергове засідання Ради Партії. Однак, чи вистачить терпіння, ресурсу й що запропонує партія покаже лише час.

У зв'язку з перебуванням Зіновія Шкутяка в Києві та відсутності конкретики й визначеності дещо змінюється ситуація й на місцевому опозиційному полі. Так, керівну й спрямовуючу роль в опозиційному середовищі все більше на себе перебирає «Свобода». Саме дана політична сила виступає головним ініціатором практично усіх акцій, які проводить опозиція в області.

Порадували після незначної паузи красномовністю й місцеві бютівці. Як завжди гострим на слово був Юрій Романюк. Більше того, БЮТ провів чергову звітну конференцію партії, на якій відбулося кілька подій, на які неможливо не звернути увагу. По-перше, головою обласної організації партії в черговий раз було обрано Дмитра Шлемка. Одноголосно. А хіба в БЮТі могло бути по іншому?! По-друге, було прийнято рішення про перехід в опозицію до місцевої виконавчої влади на чолі, як мовиться у заяві, «з януковичістом М. Вишиванюком».

Окрім того, бютівці піддали жорсткій критиці представників «Нашої України» за те, що ті, знаходячись при владі за колишнього губернатора Миколи Палійчука, віддано служили Віктору Ющенку, а сьогодні здалися на милість Віктора Януковича та Михайла Вишиванюка й здійснюють політику, що знищує українську державність. Члени ж БЮТу не працюватимуть в органах місцевої виконавчої влади.

Заради справедливості варто зазначити й згадати те, що провина БЮТу у трьохразовому непроголосуванню депутатами обласної ради звернення щодо засудження Харківських домовленостей не менша, аніж на інших, представлених в обласній раді, партіях. Окрім того, Василь Брус хоча й є позапартійним, однак, в адміністрацію працювати заступником голови ОДА пішов саме в статусі депутата обласної ради від фракції БЮТ. Напевно скоро слід очікувати низку вакансій, зокрема звільниться місце заступника голови ОДА Василя Бруса, звільнить своє продезинфіковане місце Михайло Яворський, визнають свою неправоту Галина Карп та Богдан Гидичинський, перестане ремонтувати дороги Сергій Сендерський, в жорстку опозицію перейде Богдан Лесюк, не будуть співпрацювати з владою Михайло Гнип та Олег Дащенко. Щось не віриться…

Доречі, з політичного обрію краю кудись пропав ще один відомий БЮТівець, екс-заступник губернатора – Василь Гладій. Він після звільнення з ОДА намагається не потрапляти на очі журналістам і скоріш за все зайняв вичікувальну позицію. Можливо, слід очікувати його перехід в іншу політичну силу.

Це ще раз змушує повернутися до розмови про принципи та критерії, за якими не лише БЮТ, але й інші політичні партії формували списки з метою участі в місцевих виборах. Списки формувалися в порядку значимості посад або величини касового вкладу, а не за ідейністю та здоровим глуздом.

Стосовно місцевої виконавчої влади, то безпосередньо напередодні публічного оголошення Президентом плану реформ в економічній та соціальних сферах, приурочених до ста днів В. Януковича на посаді Президента України, свою стратегію громаді області презентував й Михайло Вишиванюк. Вона розрахована до 2020 року й присвячена розвитку агропромислового комплексу області. Те, що дана стратегія була розроблена першою, не викликає жодного здивування – губернатор має імідж жорсткого господарника й з проблемами сільського господарства обізнаний не на словах.

Стратегія має забезпечити вихід агропромислового комплексу з кризового стану й сприяти прискореному розвитку сільських територій. Загалом, запропонована Вишиванюком стратегія охоплює різноманітні сфери, зокрема передбачається ефективне використання земель сільськогосподарського призначення, про що губернатор вів мову вже давно, нарощення всіх видів поголів'я, створення інтегрованих формувань… Однак, хотілося б більш детально ознайомитися з конкретними заходами, які плануються здійснюватися, зокрема найближчим часом. Окрім того, виконання стратегії можливе лише за належного фінансового забезпечення, відповідної правової бази. А з цим ж  можуть виникнути певні проблеми.

Цитатою ж тижня можна назвати висловлювання лідера громадської організації «Поклик Нації» Тараса Боднара, який дав оцінку та характеристику міській владі. Дослівно: «Влада в місті – це безплідна повія, яка єдине, що може запропонувати – це секс за ваші гроші». Як кажуть, без коментарів. Мабуть, з боку видніше, а тим паче, якщо це каже лікар-венеролог…