Туристична галузь в Україні взагалі та на Прикарпатті зокрема розвивається якось однобоко — складається враження, що всі послуги, вся інфраструктура розвиваються з прицілом на нуворишів — п’ятизіркові готелі і садиби, шикарні ресторани, захмарні ціниѕ Де відпочивати людям незаможним, насамперед молоді? Про це та інше ми поведемо мову з Ростиславом Мартинюком, депутатом Косівської районної ради й одним із координаторів проекту «ВелоКраїна», який впроваджується на Прикарпатті.

— Ростиславе Теодозійовичу, розкажіть читачам про цей проект.

— Він передбачає створення інфраструктури для велотуристів. Йдеться про розроблення маршрутів різної складності, створення мережі велосадиб. Ну і ціни на послуги мають бути доступними, адже велотуризм — дуже демократичний вид відпочинку. Водночас ним захоплюються люди різного достатку, бо ровер дає набагато більше можливостей для подорожей, ніж неповороткий і вибагливий до дорожнього покриття автомобіль. Тепер є нові моделі велосипедів, на яких можна їздити не лише рівниною, а  й крутосхилами. Косівський район — гірський, тому маємо дуже багато цікавих і гарних місць, до яких легше дістатися тільки на велосипеді.

— Велотуризмом захоплюються багато людей. Та чи зацікавить він представників туристичної галузі?

— Якщо вони живуть не лише нинішнім днем, якщо думають про перспективу, — обов’язково зацікавить. Цей вид відпочинку вигідний для галузі тим, що забезпечує її роботою у міжсезоння. Як відомо, пік перебування відпочивальників у Карпатах припадає на зиму і літо. Навесні й восени туристичні бази, приватні садиби стоять порожні, їхні власники не мають прибутків, а лише витрачають кошти на утримання приміщень та обслуговуючого персоналу. Такі мертві туристичні сезони можна було б оживити за допомогою любителів подорожей на велосипедах.
У цьому вже переконалися наші колеги з Яремча. Торік вони дуже потужно рекламували себе і частину потоку велотуристів, які звикли відпочивати в Криму, забрали до себе. Яремчанці вже багато зробили для розвитку саме цього напряму туризму. Тепер набутий досвід вони охоче поширюють у Косівському, Коломийському, Верховинському, Рахівському і Глибоцькому районах.

— Реалізація будь-якого масштабного задуму неможлива без коштів. Яку суму заплановано вкласти в Косівщину?

— Вартість проекту, який реалізовується в районі, становить півмільйона гривень. Це кошти Євросоюзу, які будуть інвестовані у нашу інфраструктуру. На нинішній день уже облаштовано 50 велостоянок: у Косові, Яблуневі, Кутах, Шешорах, Кобаках і Старих Кутах. Розміщали їх біля музеїв, магазинів, великих лікарень, біля цікавих для туристів об’єктів, атракцій, а також там, де є альтанки і велосипедисти можуть в них відпочити. До речі, ми підписали меморандум про співпрацю з Національним природним парком «Гуцульщина». Думаю, вона буде вигідною для обох сторін.

Крім стоянок, розроблено сім веломаршрутів. У цьому нам дуже допомогли місцеві жителі, зокрема вчителі географії, які люблять подорожувати, добре знають усі, навіть найвіддаленіші, куточки району. Складено GPS-треки, записано всі координати, зроблено опис маршрутів, маркування. Промарковано п’ять маршрутів, решта два теж практично готові. Вони відрізняються протяжністю, складністю і призначенням. Є маршрути пізнавальні в культурному і духовному плані,  оглядові, екстремальні.
Буде також проводитись конкурс серед садиб. Дві найкращі оселі профінансує Євросоюз. Це будуть справжні велосадиби з місцями для паркування велосипедів, закритим терміналом, де можна буде залишати двоколісний транспорт на ніч, в них буде обладнано веломийки і майстерні.

— Оскільки велотуризм — відпочинок для незаможних, можливо, варто подумати про створення в районі гостелів, так називають недорогі готелі, схожі на студентські гуртожитки, з мінімальними побутовими зручностями...

— Власне, велотуризм може підштовхнути жителів краю до думки, що потрібно зводити не тільки шикарні дорогі оселі, а й ті ж таки гостели. Для будівництва й утримання недорогих туристичних баз та осель потрібно значно менше коштів. Їх власники матимуть прибуток не за рахунок високих цін на проживання та послуги, а завдяки великій кількості туристів. Тобто можна і треба застосовувати інший підхід: хай будуть невеликі прибутки, але будуть щодня. На Новорічні свята Косів загромаджений дорогими автомобілями. Але ж протягом року ми їх не бачимо. Прості люди, які живуть нормальним життям і мають невеликі зарплати, не поспішають до нас їхати, бо не мають можливості оплатити запропонований їм дорогий сервіс.
Відрадно, що розуміння цих реалій починає приходити до багатьох. Власники садиб із селища Кут, сіл Старих Кут, Акрешорів  вже зголосилися приймати велотуристів, бо інших у них просто немає.

— Відомо, що туризм — це надходження коштів до місцевої скарбнички, бо відпочивальники щедро витрачають гроші, які привозять із собою. Але ця галузь приваблива для нас ще й тим, що створює нові робочі місця. Велотуристам, очевидно, потрібні будуть майстерні з прокату і ремонту велосипедів...

— Звичайно. В Яремчі до впровадження цього проекту був один пункт прокату велосипедів. Тепер їх там чотири. А ще діють сезонні: взимку видають напрокат лижі, влітку — велосипеди.

— Прокладання веломаршрутів і облаштування велосадиб — єдині напрями проекту «ВелоКраїна»?

— Ні. Вже під час його реалізації у нас виник серйозний задум. На жаль, косівська гора Михалкова «працює» лише взимку, коли є сніг. Ми дійшли висновку, що навесні, влітку й восени на цій гірськолижній трасі можна проводити етапи Кубка України і навіть міжнародні змагання з даунхілу — швидкісного спуску з гори на велосипедах. Для цього не потрібно багато коштів. Єдине, що слід зробити обов’язково, — переробити підйомник, щоб можна було на ньому перевозити ровери. Такий вид активного відпочинку вже пропонують на «Буковелі».

Будь-який напрям туризму треба розвивати. У нас нема іншого виходу. Одна моя знайома каже, що ми сидимо на нафті з золотом, маємо справжнє багатство, але не вміємо ним скористатися, не знаємо чи не хочемо його як слід подати. Велотуризм — це мінімум шкоди для природи, вигода для туристичної галузі і великий стимул для людей самим сісти на велосипеди, вести цікавий і здоровий спосіб життя.

Проект «ВелоКраїна» на Прикарпатті реалізовують молоді люди, об’єднані в організацію «Центр соціальних та ділових ініціатив» (м. Яремче) за участі партнерських організацій та підтримки Європейського союзу в рамках Програми сусідства «Румунія — Україна». Територія проекту охоплює Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області. Осередки проекту базуються у населених пунктах, добре відомих серед туристів — Яремчі, Ворохті, Яблуниці, Верховині, Коломиї, Косові, Рахові та Вижниці.