У селі Добровлянах на Калущині сільська рада постала лише шість років тому, і з 2005-го її очолює Василь Кучерак. А напередодні недавнього сходу — після потуг з прийняттям бюджету сільської ради — Добровлянами рознеслися чутки, що люди хочуть висловити недовіру сільському голові через його керівне недбальство — ігнорування думки громади та нераціональне освоєння бюджетних коштів. А сільський керівник, навпаки, переконаний, що таке збурення в селі свідчить про початок виборів до місцевих органів влади. Зокрема у Добровлянах.

Наука бути громадою

До Народного дому в день Пресвятої Євхаристії не кваплячись сходяться добровлянці. З майже 1200 виборців у невеличкій залі візуально зібралося до сотні селян. А присутність на сході села голови Калуської райдержадміністрації Василя Качмара свідчила, що розмова буде непростою. Своєю чергою накопичення на розгляд громади села однозначно поточних робочих питань передрікало, що селяни не зможуть зосередитися на тих проблемах, які для села, власне, пріоритетні. Звіти про роботу сільського голови і бюджетної комісії — про ефективність та законність використання коштів на ремонт сільських вулиць у 2009 році, водовідвідні канави, цвинтар, колибу  на березі Лімниці, колгоспні останки ТзОВ «Лімниця Добровлянська», непрохане ромське сусідство тощо — на сільському сході говорили всі, про все і про всіх. А щоб бути почутим, ніхто особливо не переймався. Та навіть крізь сито розмаїття людського наболілого гамору по дещищі проступало найголовніше.

...Ще 22 травня за присутності голови Калуської райради Василя Прокопіва була перша спроба прийняти бюджет села, та після звіту члена бюджетної комісії депутата Миколи Петріва вигулькнула з уст головного бухгалтера інформація про 112 тис. грн. надходження коштів від продажу землі для будівництва колиби на березі Лімниці. Депутати зажадали пояснень від райдержадміністрації, адже сільський голова повідомив, що все зроблено без нього і за підписом на той час голови Калуської РДА Василя Іванишина. Тож через два дні сесію скликали знову — вже з участю заступника голови райдержадміністрації Василя Турчина. Депутати таким чином дізналися, що територія, про яку йдеться, не належить цілковито до земель сільської ради (а ще три роки тому, за інформацією депутатів, була в оренді) і що ще в грудні 2009 року продали землю під колибу за ціною 32 грн. за метр квадратний. А 112 тисяч. грн. — плата за оренду землі. Інформація, що земельні питання вирішують поза громадою, всіх шокувала — за бюджет проголосували тільки сільський голова і секретар. «На погоджувальній раді, — каже депутат сільської ради Марія Василів, — відтак було чимало представників з району. Всі навперебій говорили, які вони святі, мають слушність, а депутати — недобрі, бо не хочуть проголосувати за бюджет і не думають про його наповнення. Психологічна атака тривала три години. Відтак після довгого обговорення ми прийняли бюджет...»

Але пропозицію депутата Миколи Петріва про доцільність звернутися до КРУ щодо ефективності чи неефективності використання бюджетних коштів сільським головою для ремонту вулиць сесія не підтримала.

Поїзд пішов...

Напруга сягнула піку, коли на сході села люди дізналися, що приміщення колишнього колгоспу (власність ТзОВ «Лімниця Добровлянська») — на біржі ще два роки тому придбала калуська фірма «Добробуд», яка просить згоди громади провадити на місці колгоспних приміщень житлове будівництво. Схід села рекомендував сесії відмовити власникові навіть попри те, що підприємець пропонував знайти компромісне рішення, а коментарі голови Калуської райдержадміністрації були не на боці громади.

— Перебіг сходу села робить очевидним факт, що сільська рада давно не проводила таких зібрань громади, — підсумував голова Калуської РДА Василь Качмар. — А районна адміністрація не вчила, як це робити. У питанні з «Добробудом», як кажуть, поїзд пішов. А громада втратила два роки, що не брала кошти за оренду землі під спорудами. Бачу, що підприємець шукає компромісу. Подумайте. Бо суд, хоч і обмежить його плани, все одно буде на стороні «Добробуду». Що ж до власників колиби — хай платять за оренду тієї території, що належить селові.

...Питання ж про недовіру сільському голові навіть не голосували. Наприкінці сільського сходу залишилися найстійкіші — зо два десятки людей. Та основна причина, на мою думку, в тому, що голові РДА вдалося переконати селян, що наразі це робити недоцільно: «Ви вже йому нині добре дали. Чи доречно перед виборами приймати таке рішення, щоб паралізувати роботу сільської ради?».

Добровлянський сільський голова Василь Кучерак і схід села вважають всі чинники, що йому передували, «підготовкою підррунтя» до виборів: «Думаю, буде не менше десяти претендентів. Я спочатку думав не висувати свою кандидатуру, але люди кажуть, що це нерозумно. Виберуть — добре, а ні — ще краще. Нічого не втрачаю, бо ж я на пенсії».