Місію проповідування Євангелія й заклик до покаяння започаткували апостоли, серед яких особливо виділяються Петро і Павло, котрих за їх ревне проповідництво назвали першоверховними.
Святий апостол Петро проповідував серед юдеїв в Єрусалимі, а після чудесного звільнення ангелом із в’язниці — у Сирії, Понті, Галатеї, Віфінії, Єгипті, в країнах Азії. Його проповіді супроводжувалися воскресінням мертвих, зціленням хворих, котрі оздоровлювалися навіть від тіні апостола. Подвигом була проповідь Петра у столиці поганської імперії Римі, де за царювання Нерона він загинув мученицькою смертю — розіп’ятим на хресті вниз головою.
Святий апостол Павло проповідував поганам в Аравії, Палестині, Кесарії, Малій Азії, Греції, Італії, однак вся глибина його богослов’я збереглася у листах, котрі й понині спасають християн. Павлові за вироком того ж імператора Нерона усікли голову мечем. Отож вони — переслідувані, гнані, терплячи ув’язнення, побиття, без будь-яких земних почестей, привілеїв та нагород заслужили найважливіше: найбільшої честі — постраждати за Ісуса, особливого привілею — віддати за Христа своє життя й отримати найвищу небесну нагороду — вінець мучеництва. Глибоко розважаючи над життям цим апостолів, як й інших святих та мучеників, мусимо визнати, що вони всі проповідували науку Христа не лише словами, а й своїм життям.
Цього, власне, дуже бракує нам. Нас вчать про Христа, Його науку, про життя святих і святині, однак, на жаль, від цього ми не стаємо кращими. Недавно одна вірянка поскаржилася на взаємини у їхній громаді з кількох родин: «Між нами гірші стосунки, ніж між парафіянами іншої конфесії». Можливо, їй це видалося, бо переважно меншість, щоб вистояти, демонструє напоказ взаєморозуміння. Однак справжня причина в тому, що сьогодні на ділі сповідують не чесність, справедливість, праведність і святість, а лише належність до Церкви. Хіба ми вчимося і вчимо як, якими способами і методами позбутися тих чи інших вад і гріхів та набути відповідні їм чесноти? І чи можемо це засвідчувати власними прикладами? Ми закликаємо: «Моліться! Вас врятує лише молитва». А чи молимося правильно? Святий апостол Павло закликав: «Моліться безперестанку». А як це чинити практично? Багато святих із власного досвіду залишили науку такої молитви. Осягнути її можна тільки через багато років наполегливої і важкої праці розуму, серця й душі.
На превеликий жаль, сьогодні верх взяло не духовне життя, не покаяння, не боротьба з гріхами і злом у собі, не дотримання в суспільстві засад чесності, порядності, справедливості, дружелюбності між вірними у Церквах, а переважно — сповнення обрядів. Важливими для більшості з нас є фінансові справи, добробут, що є не мудрим прагматизмом, а перемогою мамони і служіння їй. (А св. ап. Павло власноруч плів намети і кошики, продавав їх, щоб утримувати себе й не обтяжувати вірних поборами і без докорів проповідувати покаяння).
Вияв безмежної любові Спасителя до Петра після його потрійного відречення від Христа і Його обіцянка вручити йому ключі до Царства Небесного, а також Його прощення Павлу за гоніння християн і прийняття його до числа апостолів закликають всіх нас до спасенного покаяння.
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Останні новини з категорії Життя:
21 Січня 2018, 18:12
30 Грудня 2016, 17:20
30 Грудня 2016, 16:57
30 Грудня 2016, 16:31
30 Грудня 2016, 16:03
30 Грудня 2016, 15:42
30 Грудня 2016, 14:31
30 Грудня 2016, 14:05
30 Грудня 2016, 13:40
30 Грудня 2016, 11:48
30 Грудня 2016, 10:57
30 Грудня 2016, 10:33
29 Грудня 2016, 22:12
29 Грудня 2016, 21:21
29 Грудня 2016, 20:56
29 Грудня 2016, 20:34
29 Грудня 2016, 20:05
29 Грудня 2016, 19:45
29 Грудня 2016, 18:29
29 Грудня 2016, 17:42
29 Грудня 2016, 15:40
29 Грудня 2016, 14:55
29 Грудня 2016, 14:30
29 Грудня 2016, 13:13