Владу неможливо любити, каже народна мудрість, яку перефразували ледь не всі класики політичної та філософської думки. Але не можна владу лише критикувати та ненавидіти, вбачаючи у будь-якому її починанні, навіть самому безневинному, щось погане. Проте, на жаль, таким є шлях до тієї самої влади опозиційних сил, які, дійшовши до бажаної мети, начисто забувають, як прийшли до неї.

Яскравим прикладом цього класичного шляху є діяльність лідера Громадського форуму Івано-Франківська Юрія Солов'я, який наполегливо шукає будь-який привід покритикувати чинну міську владу, а якщо не знаходить такого приводу, то створює його сам. Чого тільки не зробиш задля піару власної персони... Адже наближаються вибори, а лідер Громадського форуму пробує позиціонувати себе як реального кандидата на посаду міського голови. Проте, йдучи до влади сьогодні, Юрій Соловей воліє не згадувати, що це вже його не перший владний досвід... Але про все по черзі.

З влади у бізнес

Головний міський опозиціонер, який критикує діючу міську владу і міського голову особисто з приводом і без такого, ледь не щодня розповідає з екранів телевізорів про те, що має своє бачення розвитку міста, яке кардинально відрізняється від політики чинної міської влади.

Проте, розповідаючи про свої плани в разі приходу до влади, Юрій Соловей чомусь замовчує, що вже був при владі, і не розповідає про обставини, за яких він пішов з досить високої та престижної посади начальника управління економічного та інтеграційного розвитку міськвиконкому. Для початку зазначу, що досить дивним є вже те, що у такому молодому віці теперішній лідер Громадського форуму обійняв цю посаду - йому тоді було ні мало ні багато - 27-28 років.

Юрій Соловей полюбляє розповідати, що пішов з цієї посади, оскільки «не бачив себе у команді тоді новообраного міського голови Віктора Анушкевичуса». Звучить гарно та ідейно, проте це не є до кінця правдою. Адже з достовірних джерел відомо, що після вступу на посаду міського голови Віктора Анушкевичуса Юрій Соловей разом з ним мав, як мінімум, одне закордонне відрядження до Чехії, де вивчався досвід інвестування фірми «Tyco Electronics» та робота одного з її підрозділів. Жодної кардинальної різниці у поглядах Юрія Солов'я та новообраного міського голови на той момент не було?.. Тоді головний міський опозиціонер навіть і не думав покидати цю посаду у виконавчому комітеті? Але потім Юрій Соловей якось аж надто різко «перестав бачити себе у команді чинного міського голови».

Справжньою причиною звільнення Юрія Солов'я з посади та переходу його в опозицію до чинного міського голови дійсно стали розбіжності у поглядах, проте далеко не на економічний розвиток міста. Заява про перехід Юрія Солов'я в опозицію прозвучала після прийняття на одному з перших засідань новосформованого виконавчого комітету під керівництвом Віктора Анушкевичуса ряду рішень, які скасовували дозволи на будівництво, надані раніше виконавчим комітетом.

Одним з таких рішень був скасований дозвіл, який давав право фірмі, що представляла фінансові інтереси Юрія Солов'я, будувати офісно-торговий комплекс на Європейській площі. Власне скасування цього дозволу було принциповим рішенням, адже громада міста була проти будівництва ще одного окультуреного «базару». Нагадаємо, сьогодні на Європейській площі збудований пам'ятник Степану Бандері та Центр патріотичного виховання молоді його імені, який поступово став однією з туристичних цікавинок міста, а також місцем вшанування усіх патріотів, які загинули в боротьбі за незалежність України.

Власне після цього рішення Юрій Соловей і заявив про свій перехід в опозицію до діючої міської влади, а також створив Громадський форум Івано-Франківська. Звертаючись до дат, бачимо підтвердження цих фактів: квітень 2006 року - вступ на посаду міського голови Віктора Анушкевичуса, травень-липень 2006 року - перші засідання нового складу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, 15 вересня 2006 року - дата реєстрації ГО «Громадський форум Івано-Франківська».

Саме таким було, так би мовити, «політичне дитинство» Юрія Солов'я, саме тут корені опозиційності останнього до чинного міського голови, а не в ідеологічних розбіжностях щодо шляху економічного та комунального розвитку міста.

Важкий шлях назад у владу

Сьогодні Юрій Соловей у статусі лідера опозиції, яка позиціонує себе як представник інтересів громади, щосили намагається повернутись у владу. Для цього використовуються будь-які приводи для критики міської влади, і то байка, як кажуть, що поки Юрій Соловей був у владному кріслі, йому абсолютно не заважали критиковані ним сьогодні схеми роботи міської влади й існуючі рішення.

Одним із найяскравіших прикладів цьому є позиція Юрія Солов'я щодо тарифної політики на комунальні послуги, зокрема на послуги централізованого теплопостачання, а також щодо встановлення автономного опалення для мешканців міста.

Юрій Соловей практично в ультимативній формі свого часу заявив, що тарифи на централізоване теплопостачання в Івано-Франківську є завищеними, а застосовуваний нині ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» двоставковий тариф є ледь не злочином міської влади проти усіх мешканців міста.

Якщо щодо співвідношення «ціна-якість» послуг централізованого теплопостачання ще можна якось полемізувати, оскільки якість послуг комунального теплопостачального підприємства в деяких випадках таки залишає бажати кращого, то щодо законності застосування двоставкового тарифу (фіксована абонплата щомісяця, до якої додається плата за теплову енергію в опалювальний сезон) на послуги теплопостачання дискусія недоцільна. Адже двоставковий тариф затверджений Кабінетом міністрів України, а суму абонплати погоджувала Інспекція з контролю за цінами. Тому говорити про незаконність застосування двоставкового тарифу і звинувачувати у незаконних діях міську владу, як мінімум, некоректно. А у випадку Юрія Солов'я це взагалі смішно. Адже, коли він обіймав посаду начальника управління економічного та інтеграційного розвитку (саме один із відділів цього управління відає питаннями тарифів на комунальні послуги), також застосовувався двоставковий тариф. Тоді він Юрію Солов'ю абсолютно не заважав і був законним?

А заявляючи, що «усе місто потрібно перевести на автономне опалення» та «консервувати існуючу систему центрального теплопостачання, яка морально та матеріально застаріла - економічно невигідно», Юрій Соловей проявляє чудеса необізнаності у комунальній сфері. Адже навіть нефахівець від комуналки з досвіду останньої зими бачить, що масовий перехід на автономне опалення призвів до замерзання при низькій температурі повітря інших комунікацій, зокрема водних та каналізаційних, які прокладалися 20-40 і більше років тому. Люди залишились без найнеобхідніших послуг. Окрім того, повний перехід на автономне опалення в масштабах обласного центру неможливий через неготовність до цього газових мереж.

Намагаючись здобути прихильність мешканців міста напередодні виборів, Юрій Соловей критикує і нещодавно прийнятий бюджет міста. Але чомусь замовчує той факт, що вперше за всю історію незалежності України наша держава ледь не півроку жила без державного бюджету, тільки із затвердженням якого можливо було затверджувати міський бюджет.

Не подобається лідеру Громадського форуму і ситуація з вивозом сміття, лунають і звинувачення влади у недостатній увазі до благоустрою прибудинкових територій та до кількості дитячих майданчиків.

Щодо останнього, показовим є встановлення дитячого майданчика за участю Юрія Солов'я в мікрорайоні «Позитрон». Міська влада, відкриваючи черговий новий чи відреставрований дитячий майданчик, відверто говорить про всіх, хто доклався до цієї доброї справи, - як про комунальні структури та гроші, так і про приватні, адже робота у більшості випадків спільна. Тоді як Юрій Соловей, задоволено усміхаючись в об'єктив камери, щиро розповідає, яких зусиль вони разом з активістами Громадського форуму доклали для відкриття цього майданчика, проте чомусь забуває сказати, що кошти на цей майданчик збирали з усіх мешканців сусідніх будинків, ще й немаленькі. А особисто Юрій Соловей доклався до появи цього дитячого майданчика хіба що власною присутністю.

Проте чого тільки не зробиш заради здобуття прихильності виборців...

P. S.

Отож, час невпинно несе нас до місцевих виборів і рано чи пізно кожному з свідомих громадян міста доведеться зробити свій вибір щодо кандидатури міського голови.

Я не є великим прихильником міського голови В. Анушкевичуса і ще не визначився з вибором у разі, якщо він ще раз вирішить балотуватись на цю посаду, чи голосуватиму за нього. Тому що бачу не тільки позитив (можливо, не весь), а й певні недопрацювання, хоча розумію, як непросто йому працювати, коли навколо стільки бруду і коли співають такі „пташки".

Але я абсолютно впевнений, що ніколи не проголосую за Ю. Солов'я, тому що це людина з подвійними стандартами, яка основним засобом політичної боротьби обрала відверту брехню...

Галицький кореспондент