Цими днями святкуватиме 75-річний ювілей перший директор обласного Художнього музею Микола Михайлович Якібчук.

Розповідати про те, як відбувалося в Івано-Франківську становлення обласного Художнього музею, Микола Якібчук може дуже точно, детально і цікаво. Здається, він пригадує події, які відбувалися вчора, хоча відтоді, як він очолив музей, минуло вже три десятки років.

Микола Михайлович каже, що завжди базував свою роботу на трьох китах: комплектуванні фондів, збереженні й охороні фондів та популяризації музею. Найважливішим та найважчим завданням була власне комплектація музейних фондів, категорійність яких залежала від кількості і цінності експонатів.

Пан Якібчук відзначає велику заслугу Михайла Фіголя, який був учасником наукових експедицій Івано-Франківською, Львівською, Волинською та Закарпатською областями, під час яких були набуті рідкісні мистецькі зразки. Тепер колекція сакрального мистецтва є не тільки однією з найбільших у регіоні, але й надзвичайно різноманітною за складом. Тут представлені пам'ятки ікономалярства XV - початку XX ст., барокова скульптура, народна різьба, стародруки, твори літургійно-обрядового призначення.

Зважаючи на те, що обласний Художній музей розташований у найдавнішій споруді Івано-Франківська (Станиславова), довелося немало потрудитися над тим, щоб належно пристосувати приміщення для потреб музейної роботи. За директорства Миколи Якібчука було проведено реставрацію настінного розпису, яка тривала чотири з половиною роки. Окрім того, в приміщенні музею було повністю замінено систему опалення та вентиляції.

Прикметно, що, організовуючи виставкову роботу музею, Микола Якібчук завжди прагнув представити перед відвідувачами найцікавіші твори навіть тих авторів, до яких не була прихильною тодішня радянська влада. Зокрема, в обласному Художньому музеї виставлялися картини художника-дисидента Опанаса Заливахи. На відкриття виставки приїхали друзі митця - Євген Сверстюк, Зіновій Красівський, о. Ярослав Лесів, які лише недавно повернулися з тюремних таборів за антирадянську діяльність. Атмосфера тоді була і натхненна, і тривожна. Попри ризик нажити собі неприємностей, директор музею Микола Якібчук гостинно прийняв це "дисидентське товариство".

Ще одна непересічна подія в культурному житті Івано-Франківська відбулася у 1985 році. Тоді в приміщенні музею були виставлені вісім картин "Зняття з хреста" графіка Осипа-Романа Сорохтея, випускника Краківської академії мистецтв і воїна легіону українських січових стрільців.

Такі епізоди більш ніж красномовно свідчать про моральні якості першого директора обласного Художнього музею.

Пряма мова

Василь Корпанюк, заслужений художник України: «Про Миколу Михайловича Якібчука я вперше почув від свого батька Василя Семеновича Корпанюка, коли приїжджав додому, до Яворова, навчаючись у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Тато і дід Семен розповідали, який цікавий чоловік провідав їх, як довго тривала розмова про родинну традицію Шкрібляків-Корпанюків, про сучасних майстрів гуцульської різьби по дереву та й загалом про історію і культуру Гуцульщини. А метою приїзду Миколи Михайловича було дослідження творчості діда - Семена Івановича Корпанюка, заслуженого майстра народної творчості України. Пізніше була написана мистецтвознавча праця «Творчість С.І. Корпанюка». А наше знайомство відбулося, уже коли я приїхав до Івано-Франківська після закінчення навчання у Львові. Нас об'єднувала любов до Гуцульщини, до мистецтва, до нашої минувшини і сподівання на добру українську перспективу.

В 1994 році з ініціативи Миколи Михайловича в Художньому музеї відбулася виставка родини Корпанюків, приурочена 100-річчю від дня народження Семена Корпанюка. Про діда Семена Микола Михайлович завжди говорив з особливою повагою і захопленням його творчістю.

Добре пам'ятаю той період, коли створювався Художній музей. Микола Михайлович з величезним бажанням і завзяттям разом з Фіголем Михайлом Павловичем займалися організацією, збором творів-експонатів для майбутнього музею. Перед тим, як придбати новий твір, необхідно було зустрітися безпосередньо з відомими художниками Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Чернівців, народними майстрами Косівщини. Робота була тяжка і виснажлива, все робилося з великим завзяттям, бажанням і ентузіазмом. Завдяки такій праці Миколи Якібчука у фондах Художнього музею сьогодні налічується тисячі творів, які, на жаль, немає можливості експонувати для огляду".

Галицький кореспондент