Восени Україну таки чекають місцеві вибори. Причому — знову за новими правилами. Пропрезидентська партія називає їх назрілими та необхідними. Опоненти — не погоджуються. Адже багатьох із них новий закон від виборчого процесу просто “відсікає”. “Нові” політики, які на найближчих виборах мали постати як альтернатива старій владі, спішно шукають вихід. У хід іде все: від акцій протесту та звернень у суд — до запасних варіантів.

Новий закон про вибори депутати прийняли наприкінці минулого тижня. За нього проголосували 259 нардепів із 226 потрібних. Законопроект розглядали понад шість годин, приймаючи рішення щодо 1 351 поправки. Парламент виключив пункт про обов’язкове внесення грошової застави. Натомість залишив низку суперечливих нововведень, які, твердять політологи, впевнено спрямовують українську демократію до авторитаризму та готують колосальний удар по опозиції.
Отож, 31 жовтня вибори проходитимуть за змішаною, мажоритарно-пропорційною системою. Це означає, що 50% депутатів обласних, районних та міських рад обиратимемо за списками політичних партій і стільки ж — за мажоритарною системою. Натомість вибори сільських, селищних та міських голів, а також сільських і селищних рад будуть проводитися тільки за мажоритарною системою, згідно з якою обраним вважатиметься кандидат, який отримає понад 50% голосів виборців.
Чимало політологів таку систему вважають неприйнятною. По-перше, вона поєднує у собі негативи як чисто пропорційної, так і чисто мажоритарної системи виборів. По-друге, змішана система виборів однозначно закріплює гегемонію партії влади, дозволяє сформувати провладні більшості у місцевих радах та відкриває можливості для широкого застосування адміністративного ресурсу.
Утім, це — не єдина і не найстрашніша новація. Значно більший резонанс викликали інші нововведення. Зокрема, те, що без підтримки партії жоден громадянин України не зможе претендувати на посаду міського голови або балотуватися до міської, районної чи обласної ради. Це стосуватиметься навіть висуванців у мажоритарних округах. Отож, щоб стати депутатом, недостатньо користуватися особистою підтримкою виборців — обов’язково треба йти на поклін до місцевих політичних босів. А влада контролюватиме процес через осередки своїх партій. Самовисуванці матимуть право балотуватися лише до сільських і селищних рад.
Між тим, така норма ставить громадян у пряму залежність від місцевих партійних організацій та унеможливлює існування незалежних кандидатів. Відтак, запропонований механізм висування кандидатів суперечить частині 1 статті 38 Конституції України, яка передбачає право громадян вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Окрім цього, вочевидь, буде вибудувана жорстка вертикаль виборчих комісій, які формуватимуться за поданням місцевих організацій тих політичних партій, які представлені у Верховній Раді поточного скликання. Водночас виборча кампанія тепер триватиме не 90, а 50 днів. А за таких умов перевагу, насамперед, отримують кандидати і політичні сили, які користуються адміністративним і фінансовим ресурсом. Адже, чим коротша виборча кампанія, тим менше шансів у виборця розібратися з перевагами і недоліками її учасників, і тим більший ефект адміністративних методів впливу на електорат, важелі яких знаходяться у руках влади. Отож, вибори будуть більш динамічними та жорсткими. Можливо, зміняться і політтехнологічні прийоми. Адже необхідно буде застосувати такі технології, які дадуть ефект у дуже короткі строки.

Удар по давніх ворогах…
Згідно з новим законом, політичним силам заборонено об’єднуватися у виборчі блоки. Прогнозують, що ця новація, насамперед, ударить по БЮТ, авторитет якого, здебільшого, тримається саме на прізвищі його лідера, тоді як партія “Батьківщина”, від якої будуть змушені балотуватися соратники Юлії Тимошенко, наразі є значно менш популярною. Водночас, може виникнути і конфлікт між партнерами, коли БЮТ існує як єдине ціле у Верховній Раді, однак іде окремими партійними колонами на місцеві вибори.
Частково погоджується з цим і голова Калуської міської організації ВО “Батьківщина” Роман Боднарчук, який, проте, серйозних проблем партії не пророкує.
— Нововведень у новому законі про вибори не бракує, — каже Роман Боднарчук. — Але більшість із них не несе для нас суттєвої загрози. Останні роки Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, справді, йшло у блоці. Спочатку об’єдналися з Українською соціал-демократичною партією. Далі приєдналася партія “Реформи і порядок”. Згодом — інші. Зараз виборці наше об’єднання більше бачать саме як БЮТ, а не як “Батьківщину”. Однак, не варто забувати, що саме “Батьківщина” і є найбільшою складовою блоку. До того ж, ми ще маємо час пояснити виборцю, що Юлія Тимошенко та її однодумці нікуди не ділися. На вибори вони все одно підуть, хоча і під дещо менш відомою назвою. А загалом більш серйозні проблеми можуть очікувати хіба що блоку “НУ-НС”, до складу якого входять аж 9 партій. Відтак, не виключено, що при формуванні територіальних виборчих комісій цим партіям буде складно визначитися з поданням єдиних кандидатур.

…та нових опонентах
Одним махом із виборчого процесу нинішня влада вибила й інших своїх опонентів. Зокрема, пунктом про те, що право висувати своїх кандидатів отримають лише ті осередки партій, які зареєстровані не менше, як за рік до дня виборів, влада перекрила кисень політичним силам нових лідерів, які можуть нести загрозу для влади. Насамперед — політичним проектам Арсенія Яценюка, В’ячеслава Кириленка, Анатолія Гриценка, навіть — деякою мірою союзника “регіоналів” Сергія Тігіпка. У цей же список, без сумніву, можна занести й абсолютно не розкручену, але надзвичайно амбітну Українську партію Ігоря Насалика.
— Як на мене, пункти про те, що у виборах можуть брати участь лише ті осередки партій, які зареєстровані за 365 днів до виборів, є абсолютно недемократичними, — зазначив Роман Боднарчук. — Це фактично дає змогу “законсервувати” владу. Нові ж сили, які сьогодні готові працювати, від п’яти років бездіяння та очікувань можуть узагалі зникнути. Адже все, як у спорті: є тренування та змагання — є і ріст та результат. Кілька упущених років — і про спортсмена можна забути. Так само й у політиці.
Проте, молоді політики надії не втрачають. Більше того — вірять у перемогу. Так, лідер “Сильної України” Сергій Тігіпко днями заявив, що його партія готова до об’єднання з іншими політичними силами.
— Ми все зробимо, щоб увійти у владу, бо у нас реформи, у нас зміни, і ми не збираємося відсиджуватися в опозиції, яка сьогодні, мені здається, не дуже цікава, — зазначив Сергій Тігіпко, наголосивши, що об’єднуватися його партія буде з будь-якими політичними силами на основі реформаторських програм. — Я допускаю, що в одному регіоні це може бути Партія регіонів, а в іншому — і БЮТ. Для мене це буде абсолютно нормально. Головне — міняти ситуацію на місцях.
Натомість Арсеній Яценюк та його “Фронт змін” обрав іншу тактику. Наразі політик домагається допуску до виборів через суд. Водночас — закликає всіх демократів спільно звертатися до Конституційного суду. Тим часом місцеві осередки його партій зберігають відносний спокій.
— Наразі про нашу відмову від участі у виборах не йдеться, — зазначив у коментарі “Вікнам” голова Калуської міської організації “Фронт змін” Микола Полицький. — Лідер партії звертається у суди. Адже наразі виборче законодавство “відшліфовують” під одну партію. Усе робиться дуже чітко: старих — “консервують”, нових — не допускають, саму кампанію проводять у стислі терміни. Уплинути на ситуацію на місцевому рівні ми не можемо, тому і не організовуємо ніяких мітингів та протестних заходів. Утім, на демонстрацію у Київ калушани їздили. Питання має бути врегульовано на найвищому державному рівні. От і все. Хоча, я не виключаю, що десь на початку вересня влада зробить кілька “великодушних” кроків і таки дозволить брати участь у виборах партіям, які не мали розгалужених осередків за рік до виборів. Але час до осені також не буде змарновано. Адже за два місяці багатьох людей, для яких перспективи зараз здаються закритими, просто переманять. Є ж у нас категорія авторитетних людей, які бачать себе виключно у політикумі. От перед ними зараз і постає вибір: “лягти” під Партію регіонів або ж — зникнути з політичного життя.

Насалик шукає варіанти
Теоретично не зможе взяти участі у місцевих виборах і міський голова Калуша, голова Української партії Ігор Насалик, який ще недавно заявляв, що його партія буде широко представлена в усіх органах влади, принаймні, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Волинської та частково Рівненської областей.
Наразі Центральний провід Української партії заявив, що “для нинішньої влади вільні вибори і чесна політична конкуренція є пустопорожніми словами, а основними її мотивами є обмеження політичних прав громадян та повний контроль над виборчим процесом”. Сам закон партійці назвали антиконституційним. Відтак, Українська партія закликає достроково переобрати Верховну Раду України, де “кілька десятків “кнопкодавів” узурпували владу і демократичне голосування перетворили на фарс, у якому голосують не обрані народом депутати, а картки, куплені за готівку у “ділків” від політики”.
“Вимагаємо разом із місцевими виборами проведення нових виборів до Верховної Ради за мажоритарною системою у два тури (абсолютною більшістю голосів), а депутатів-порушників трудового та адміністративного законодавства притягати до відповідальності та відбирати депутатські мандати”, — йдеться у зверненні УП.
Тим часом безпосередньо Ігор Насалик гучних заяв не робить. Заступник голови обласної організації УП Олександр Челядин у коментарі “Вікнам” повідомив лише, що Українська партія вже передбачила для себе запасний варіант. Відтак, її члени так чи інакше візьмуть участь у виборах: якщо не під брендом своєї партії, то під прапорами іншої.
Від якої партії готовий балотуватися Ігор Насалик, наразі невідомо. Хоча, не виключено, що йому знову зможе прислужитися проект “ЕКО+25”, від якого він ішов на попередніх виборах. Зрештою, УНП, актив якої не приховує своїх симпатій до нинішнього міського голови Калуша, також за потреби може стати платформою для Ігоря Насалика. Це — найбільш прозорі варіанти, Утім, не виключено, що у запасі міського голови є й інші ходи.