У ХХI столітті городяни й дочекавшись літа, не дуже йдуть митися на річку, а з нетерпінням чекають, коли ж комунальні теплоенергетики завершать профілактичний ремонт котельні і знову подадуть у їхні помешкання гарячу воду. Тим паче, що червень видався на Прикарпатті досить прохолодним і такою ж була вода (а тепер вона каламутна через часті паводки) у двох Бистрицях, що оперізують із двох боків Івано-Франківськ.

Невже для такого ремонту не вистачає місяця? Хіба комунальні теплоенергетики не зацікавлені в тому, щоб максимально скорочувати його тривалість і знову отримувати від споживачів гроші за свою послугу? — запитують люди. Скажімо, ще з кінця травня жителі мікрорайону «Пасічна» мусять гріти воду в баняках на газовій плиті, тож спекотної липневої днини кухня перетворюється на маленьку філію пекла. Раніше ми називали гаряче водопостачання благом цивілізації і намагалися зрозуміти виправдання комунальних теплоенергетиків у тих випадках, коли половину літа й довше з кранів у квартирах не текла гаряча вода. Але в наш час ті ж іванофранківці, немало з яких уже самі пізнали життя в інших країнах, сприймають цю послугу як звичний і невід’ємний атрибут цивілізованого побуту. Тож, усупереч аргументам керівників ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про ефективність і збереження перспективи централізованого надання послуг теплопостачання споживачам, автономне опалення встановили в своїх квартирах уже 23% мешканців.

- Чи не здається вам, що, позбавляючи на тривалий час абонентів своїх послуг або ж не забезпечуючи належну їх якість, «Теплокомуненерго» підрубує гілку, на якій сидить? — запитав я у заступника головного інженера підприємства з енергетики Михайла КОБИЛЯНСЬКОГО.

— Напевно ж, причина відмови ледь не кожного четвертого іванофранківця від централізованого надання послуг теплопостачання не зводиться лише до затягування ремонтів котелень разом з їх сильно зношеними тепломережами. Через непродуману цінову політику в нашій державі виходить так, що власник «автономки» платить за кубометр газу  майже вдвоє менше — 47 коп., аніж споживач послуг централізованого теплопостачання за такий же кубометр газу, закладений у ці послуги, — 86 коп. Щось подібне до цього було і в Литві, звідки недавно приїздила до нас група спеціалістів теплоенергетики. Від них ми почули, що там, відповідно до закону економіки, оптову вартість газу (зокрема і для підприємств цієї галузі) знизили порівняно з його роздрібною ціною для фізичних осіб (у тім числі для власників систем автономного опалення). Ось тоді почався зворотний процес — люди стали повертатися до централізованого опалення своїх помешкань. До речі, наскільки володію інформацією, число заявок громадян на встановлення автономного опалення (їх приймає міськжитлоуправління) проти минулого року в Івано-Франківську зменшилось.

— Гадаю, ми з вами ще матимемо окрему розмову, щоби порівняти плюси і мінуси цих двох шляхів отримання громадянами послуг теплопостачання. Наразі ж, думається, для теплоенергетиків мало би бути важливим утримати своїх клієнтів, котрим зрештою може й набриднути відсутність протягом двох місяців і більше у міській квартирі такої елементарної вигоди, як гаряча вода з крана...

— Профілактичні ремонти котелень відбуваються у нас не хаотично, а за графіком, з яким через публікацію в газеті «Західний кур’єр» мають змогу завчасно ознайомитися іванофранківці. Передбачених ним термінів виконання ремонтів стараємося дотримуватись, однак часом відновлення подачі гарячої води споживачам затримується через виявлені в результаті гідравлічних випробувань численні пориви мереж, які треба ліквідувати. А 70% міських теплотрас уже відпрацювали свій ресурс.

Та попри все в нинішній міжопалювальний період ми вже відремонтували 41 дільницю пошкоджених мереж довжиною 1,2 км на суму близько 1,4 млн. грн., у ці дні ремонтуємо 23 дільниці довжиною 1 км на суму 2,1 млн. Загалом для усунення всіх пошкоджень теплових мереж у місті необхідно 4,2 млн. грн.
Чи не найскладніша ситуація з ремонтом котельні на індустріальній вул. Великою мірою зумовила її, вважаю, тривала суперечка за право власності на цю котельню між «Теплокомуненерго» і ВАТ «Прикарпаттяобленерго». Через це торік із травня до серпня наших працівників не допускали в ту котельню для здійснення поточного ремонту, а потім був поспіх, який тепер виліз боком. Виявлено близько 80 поривів мереж, що розгалужуються від цієї котельні й охоплюють практично всю територію старого міста.

На сьогодні гарячу воду подаємо лікарням на вул. Матейка, Мазепи, окремим дитсадкам, жителям деяких мікрорайонів. Працюють цілодобово два центральні теплові пункти на вул. Симоненка і ще один на Вовчинецькій, гаряча вода надходить і в житлові будинки на вул. Військових ветеранів. У першій декаді серпня запустимо котельні і на вул. Дорошенка, Биха, Федьковича.

— Остання з них обслуговує не лише жителів мікрорайону «Пасічна», а й обласну клінічну лікарню. То що, медики і хворі вже півтора місяця позбавлені гарячої води?

— Ні, один із котлів гріє воду для лікарні. А от відновлення гарячого водопостачання жителям мікрорайону затягнулося через те, що в результаті гідравлічних випробувань виявлено порив теплотраси в тому місці, деѕ одна з місцевих жительок посадила картоплю і не допускала туди ремонтників.

— Дещо дивна історія з картоплею, котру хтось посадив у місці проходження теплотраси, та й ще доводиться його переконувати, що через неможливість доступу до неї для ремонтників жителі цілого мікрорайону не мають гарячої води...

— У нашому місті інколи, як мовиться, ліва рука не знає, що робить праваѕ Заявниця просила виділити їй десь земельну ділянку для вирощування городини, і міська рада надала її саме в тому місці. Але ми зрештою домовилися з жінкою, що відшкодуємо їй вартість урожаю бульб, і ремонтники вже приступають до ліквідації пориву.

— Менше трьох місяців відділяє нас від початку нового опалювального сезону, а витрати газу на обігрів квартир будуть набагато більшими, ніж на підігрів води.Які перспективи отримання вашим підприємством ліміту цього енергоносія на холодну пору року?

— На кінець минулого опалювального сезону воно було винне ДК «Газ України» понад  90 млн. грн., а тепер — 62 млн. У той же час нам споживачі заборгували за цей сезон та попередні ще більше — 66 млн. грн. із цієї суми 31,5 млн. грн. винне підприємству населення міста,  11,4 млн. — ЖЕО, 3,1 млн. — КП «Дирекція замовника» — колишній КЕЧ, 3,4 млн. грн. — організації та установи, що фінансуються за рахунок Держбюджету, а решту — інші юридичні особи. Отож сподіваємося, що зможемо погасити заборгованість перед постачальником й отримати ліміт газу, необхідний для своєчасного початку нового опалювального сезону. Літо для нас є ще й часом активної роботи зі збору коштів, які заборгували абоненти за послуги підприємства.

— Схоже, що однією з причин відмови багатьох громадян від централізованого  теплопостачання є якраз та, що споживачів, котрі своєчасно і в повному обсязі розраховуються за ці послуги, «підставляють» численні боржники вашого підприємства. Через таких абонентів воно,
своєю чергою, стало постійним боржником «Газу України»...

— Ми тепер впровадили систему автоматизованого телефонного додзвонювання — нагадуємо про заборгованість за наші послуги тим абонентам, хто її має. І контролери підприємства частіше навідуються до таких споживачів. Також зверталися вже з позовами на декого із злісних боржників до суду, і ті, зрозумівши, що за його рішенням можуть для погашення великих боргів перед «Теплокомуненерго» заарештувати їхнє майно — легковика чи дорогу відеотехніку, терміново погашали свої борги. Загалом справно розраховується за наші послуги приблизно 80% населення, включно з тими, хто оформив державні субсидії на їх оплату, 10% доводиться нагадувати про їхній обов’язок як споживачів, ще 10% населення — хронічні боржники, вони як не платили за тепло й підігрів води, так і не платять. Аналогічне співвідношення серед тих, хто користується послугами теплопостачання, і в інших містах України. Що робити з такими абонентами, котрі вже накопичили великі суми безнадійних, як ми кажемо, боргів, — гадаю, цю проблему треба вирішувати на державному рівні.