Як ми і передбачали, після невдалого, я б сказав провального, представлення на сході села у Верхньому Струтині на Рожнятівщині проекту ТзОВ «Карпатнафтохім» «Будівництво розсолопромислу на Верхньострутинському родовищі кам’яної солі для забезпечення сировиною виробництва хлору і каустичної соди мембранним способом», калуські нафтохіміки пішли іншим шляхом для реалізації своїх інвестиційних планів. Але, як засвідчили події останніх днів, — то не шлях порозуміння з громадою села, а радше — нагнітання соціального неспокою.
Минулого тижня була перша цього року спроба розв’язати підприємницьку проблему, як кажуть, зверху — в обхід і волі селян, і думки Рожнятівської районної ради. Планувалося внести питання про надання дозволу для будівництва розсолопромислу ТзОВ «Карпатнафтохім» до порядку денного ХХХIХ сесії Івано-Франківської обласної ради. Натомість депутати проголосували — направити його «на довивчення та доопрацювання»...

Зухвала  передбачуваність

Такий «пошук» підприємцями «Карпатнафтохіму» шляхів порозуміння для пересічних підгорян міг би видатися як не зухвалим, то як мінімум — дивним. Бо ж він є відвертою провокацією соціального збурення не лише у Верхньому Струтині, де за проектом мав би бути розсолопромисел, а й в інших селах Рожнятівщини, через чиї землі підприємці планують прокласти розсолопровід. Але, як на нас, активність калуських підприємців у верхах була прогнозованою і не стала дивовижею навіть для селян — люди знали, що і затишшя буває промовистим. Тим більше, що нафтохіміки за п’ять років нічого нового у методиці реалізації своїх бізнесових планів на Рожнятівщині не придумали.

І це засвідчує цікавий документ — рішення сесії Рожнятівської районної ради від 10 березня 2005 року за підписом тодішнього голови райради Володимира Семка, яким калуській фірмі ТзОВ «КарпатПолімер», що має безпосередню причетність до ЗАТ «Лукор» (ця структура фактично контролювала ринок збуту готової продукції «Лукору» і на території України, і частково за кордоном), погоджено надання дозволу — ліцензії — на розробку Верхньострутинського родовища кам’яної солі. Цікаво, що таке рішення райрада ухвалила, йдеться у рішенні ХVIII сесії четвертого демократичного скликання, «враховуючи згоду Верхньострутинської та Ясеновецької сільських рад».

Окрайчик залаштунків