В області вже є чимало добрих і вартих наслідування прикладів, коли громади не нудьгують від хронічного безгрошів’я, а самі ініціюють і вирішують найневідкладніші сільські проблеми. Таким чином, наприклад, збудували міст через річку Сукіль у Тисові Болехівської міської ради, має чим пишатися і Тисмениччина — селяни Старого Лисця, згуртовані сільським головою, самотужки збудували підпірну водозахисну стінку. А дороги-бетонки в Чукалівці, у мікрорайоні онкодиспансеру, такі, що й столичним зась. У будь-якому разі громадська ініціатива не зачахла щонайперше через розуміння проблеми і згуртованість людей навколо її розв’язання, а також, по-друге, — на одному з етапів громади-ініціатори відчули підтримку міської чи сільської влади.

Приміське село Чукалівка Тисменицького району здалеку трохи нагадує  американський Беверлі-Хіллз — розмаїття  архітектурної дивовижі, різнобарв’я форм каплиць і капличок відверто ваблять око. А вкриті зеленню рукави річки Горохолини, що мандрує через село до Бистриці Надвірнянської, чи озерце у центрі села додають багатим смакам чукалівців ще й сільської неповторності.Так чи інакше з сучасною Чукалівкою пов’язано чимало інтересів відомих імен владної, політичної та бізнесової еліти Прикарпаття. А попит на земельні ділянки в селі та ціни на них ще рік тому аж зашкалювали. Та мало хто знає, що береги Горохолини приховують у собі не лише природний затишок, а й людську недбалість — у деяких місцях жителі села, ретельно поприховувавши відвідні труби, напувають сільські канави  чи річку не тільки стічними водами, що закономірно, а й побутовими та каналізаційними стоками зі своїх обійсть. Одні — від безвиході, бо не всі вулиці мають каналізаційні трубопроводи до івано-франківського колектора, інші — від байдужості, як кажуть, аби за поріг.

Мають проблему з відведенням каналізаційних стоків і жителі вулиць Тараса Шевченка, Шкільної, Січових стрільців та інших невеликих прилеглих вуличок. Тож люди створили вуличний комітет, обрали його голову, самотужки знайшли шляхи  розв’язання проблеми, але надіються щонайперше на розуміння сусідів-односельців і, звичайно, хоч на бодай якусь підтримку влади.

— Своїми силами ми вже проклали до ста метрів каналізаційного трубопроводу, — каже голова вуличного комітету Володимир Петришин. — До речі,  на найважчих прогонах, де глибина канав через перепад рівнів висот сягала п’яти-шести метрів. А загалом протяжність трубопроводу до міського колектора сягає  двох кілометрів, вартість — до 700 тисяч гривень. Ми вже виконали робіт на 110 тисяч. А директор «Буковелю», своєю чергою, допоміг безоплатно виготовити і проектну документацію. У будівництві використовуємо колекторну трубу-трьохсотку. Так що можна на перспективу до каналізації і довгобуд школи під’єднати та й оселі інших жителів. Тож більшість людей розуміють проблему, здають гроші на будівництво. Є й такі, на жаль, що воліють радше крадькома зливати свої побутові стоки у берег — у Горохолину або у придорожні канави. Це тепер, коли повінь все у ріку позмивала, не так смороду чути в селі...

— А сільська рада не може якось  зарадити? Бо гроші грошима, а слово сільського голови — вагома спонука для селян. Та й будівництво каналізації — не тільки приватна, а й передусім громадська справа.

— Зверталися до Ігоря Гавриліва...  І не раз. Відповідь одна — нема коштів. Ми все розуміємо. Та головне, щоб проблема не лягла на плечі кількох сусідів. Початок уже є. А як долучаться всі, то й результат не забариться. Ви ж були у селі, бачили, як дружно газдують чукалівці на вулицях Дорошенка, Марійки Підгірянки, Будівельників та деінде? і каналізація, і дорога — все до ладу.

...Своєю чергою сільський голова Чукалівки Ігор Гаврилів поінформував, що як тільки управління житлово-комунального господарства Івано-Франківського міськвиконкому поверне сільській раді борг, що сягає ста тисяч гривень, то більшу частину коштів сільська рада спрямує саме на прокладання каналізаційного трубопроводу по вулиці Шевченка та прилеглих: «Не раз була розмова з людьми, пояснював, що трубопровід дуже потрібний і до чого призведе забруднення сільської ріки. Але люди дуже важкі на підйом».