Протягом останніх місяців сотні справ на виготовлення державних актів про право власності на земельні ділянки щотижня повертаються в районні відділи Державного земельного кадастру. Чому прикарпатцям, яким після нескінченних поневірянь чиновницькими кабінетами до омріяного держакту залишився останній крок, доводиться чекати ще кілька місяців?

De jure і де Юра

Для пересічних українців оформлення права власності на земельну ділянку - неабияке випробування. На терплячість, міцність нервової системи, а нерідко й на товщину гаманців. Від рішення сільської ради про відведення чи інвентаризацію яких шести соток до отримання бажаного держакту минає рік-два. Після обмірів ділянки та збору усіх необхідних підписів і погоджень голови й землевпорядника сільради, представників проектної організації, межовиків, службовців районної архітектури, охорони культурної спадщини, районних земельників і фахівців Державного земельного кадастру, після присвоєння кадастрового номера і фіксації так званого обмінного файлу справа заявника нарешті передається до обласного управління земельних ресурсів - для остаточної експертизи й отримання бланку земельного акту. Це - майже фініш. Далі залишається лише надрукувати і зареєструвати акт.

Однак з початку цього року сотні справ заявників, пролежавши в обласному управлінні 2-3 місяці, повертаються назад в районні ДЗК. Як стверджують керівники низки ДЗК, справи повертаються безпідставно, з безглуздими й неправдивими зауваженнями, без належного акту перевірки. Ці писані невідомо ким і коли «зауваження» щоразу повторюються: «відсутня заява», «відсутній кадастровий номер», «відсутній підпис представника Держкомзему»...

«Уявіть собі: документи пройшли перевірку в ДЗК, в районному земуправлінні, потрапили в обласне управління, і аж там десь за 3 місяці з'ясували, що нема якогось підпису! А коли папери повертаються до ДЗК - виявляється, що і підпис, і номер, і заява - все є! Таких повернень - десятки щотижня», - розповідає голова Тисменицького РВДЗК Ярослав Жилавий. За його словами, днями з такими анонімними відписками його відділу повернули 67 справ, які були передані в управління на отримання бланку держакту ще 13 квітня. Отже, 34 заявники марно чекали додаткових три місяці, і скільки ще чекатимуть - невідомо. А таких повернень - до півсотні за тиждень.

Слова Ярослава Жилавого підтверджують і керівники інших районних ДЗК. «Останнім часом повернення справ з області різко почастішали, - каже начальник Снятинського ДЗК Олександра Андрійчук. - Справи повертають просто з писульками без дати, без підписів, без офіційних актів, інколи по 3-4 рази. Таке враження, що обласне керівництво надає перевагу приватним землевпорядним структурам».

Чому?

Свій варіант відповіді на це питання запропонували начальники низки районних ДЗК Франківщини у листі до генерального директора українського ДП «Центр ДЗК» О. Філатова. Підписанти інформують Філатова про безпрецедентний тиск на них з боку начальника облуправління Юрія Добровольського, про нескінченні погрози звільнити з роботи й прямі вимоги працювати «у субпідряді до приватних структур», з порушенням процедури оформляти документи тощо. За словами скаржників, правило діяти de jure - за законом - в області замінене на «де Юра» - тобто як Юра каже... У листі припускається, що обласне керівництво Держкомзему намагається штучно залишити відділи ДЗК без роботи на користь приватних фірм: «Причини такого небажання співпрацювати із структурними підрозділами ДЗК, напевно, ясні. Ми не приватна структура. У нас заробітки малі...»

Що мали на увазі скаржники, здогадатися не складно.

Акти будуть за графіком

Штучного дефіциту актів немає, запевняє начальник обласного Держкомзему Юрій Добровольський і показує типовий акт перевірки справи заявника. Без такого акту жодної справи до ДЗК чи до приватних ліцензіатів управління, за його словами, не повертає. Мовляв, від журналіста «ГК» опоненти просто приховали ці акти, а «писульки», ймовірно, самі й написали. Закиди на свою адресу він пояснює «жорсткою боротьбою» управління з ледарями і бракоробами.

«Коли в обласному ДЗК ще у 2008 році почав працювати новий керівник, ми звернули увагу, що дуже багато земельних ділянок, на які оформлено чи оформляються матеріали, накладаються одна на одну. Це, зокрема, свідчить, що землевпорядні організації некоректно робили обміри. Інколи за гарне «дякую» приймали обмінний файл та ставили ділянку там, де їх просили. І не було жодних проблем, аж поки державний акт не починав виготовляти сусід по ділянці. Траплялося, ділянка виявлялася в іншому населеному пункті, районі, області, а то й в іншій країні», - пояснює Добровольський причину прискіпливіших перевірок документації на отримання державних актів з кінця 2009 - початку 2010 року.

Донедавна, за словами Юрія Добровольського, ні районні ДЗК, ні земельні управління не мали необхідної картографічної підоснови відповідного масштабу з прив'язкою до державної системи координат, яка б давала змогу перевіряти коректність обмірів і розміщення ділянок. І на сьогодні виготовлення цих матеріалів ще не завершене. Цим, на жаль, користалися і користуються окремі землевпорядні організації, дбаючи не стільки про якість робіт, скільки про «вал» і заробітки.

«До 2009 року жоден із працівників районних ДЗК за несвоєчасну реєстрацію акту чи договору оренди або неякісно надану послугу з виготовлення землевпорядної документації навіть догани не отримував, а позбавитись баласту в окремих підрозділах ДЗК у вигляді нездар, що керують по телефону та не з'являються на роботу по декілька днів, потрібно було вже давно, - каже Добровольський. - І ми будемо це робити. В цих підрозділах сотнями простоюють вже видані до справ бланки державних актів, чекаючи, поки до них дійдуть руки в окремого недолугого керівника. Вони не привикли до серйозного темпу роботи. До речі, виконання постанови Кабміну 844 (безоплатна приватизація) ще з минулого року показала, хто є хто з них».

Жодна з 85 приватних землевпорядних організацій до 2008 року не втрачала ліцензії за систематичне виготовлення неякісної продукції - невже це означає, що всі роботи виконувалися бездоганно? - риторично запитує Добровольський, під керівництвом якого протягом року обласне управління позбавило ліцензій 20 приватних фірм. «30 відсотків скарг до нас за період 2008-2009 років - на неякісну та несвоєчасно виконану роботу тим чи іншим ліцензіатом. Якби у мене до приватників було особливе ставлення, чи ми б давали подання до Держкомзему на позбавлення останніх ліцензій? Навіщо це мені було б, якби в нас були з ними домовленості?» - каже начальник обласного Держкомзему і обіцяє безжально усувати з ринку недобросовісних гравців.

Категорично заперечує Юрій Добровольський і закиди щодо кількамісячного «зависання» справ заявників в управлінні Держкомзему. Жодних затримок немає, каже він, просто окремі ліцензіати вводять в оману своїх клієнтів, перекладаючи власні провини за подану на отримання державного акту неякісну продукцію на обласне управління, аби тільки не відповідати за свої помилки. В першому кварталі 2010 року повернення на доопрацювання справ та виправлення помилок складало 30%, тепер кількість повернутих справ не перевищує 10-15% від загального обсягу заявок на акти. Тобто масштаби проблеми, на його думку, дуже і навмисно перебільшено.

Захиститися від недобросовісних виконавців громадяни можуть, в першу чергу укладаючи угоди з землевпорядними організаціями, застерігає Юрій Добровольський. «Заявники потерпають не від нас. А зокрема від того, що, не укладаючи угоду з ліцензіатом, вони не можуть спитати з нього за терміни виконання замовлення, бо ці терміни ніде не прописані. Довіряючи ліцензіатам, наші люди угод і не укладають, а просто платять гроші на невідомий рахунок! Жоден заявник в області до сьогодні не подав до суду на ліцензіата за несвоєчасне і неякісне виконання робіт. Все зводиться до одного - винне управління», - зазначає Добровольський.

При цьому він гарантує, що до кінця вересня територіальні підрозділи Держкомзему та ДЗК області вийдуть «на терміни надання послуг громадянам із скороченням від встановленого законодавством на 30%, завдяки впровадженню спрощеної процедури прийняття територіальними підрозділами обмінних файлів та видачі бланків державних актів через єдине вікно у ДЗК». І закликає користуватися послугами саме державних землевпорядних підприємств.

Кому вірити?

Хто правий у цій суперечці - бунтівні ДЗК чи керівники обласного Держкомзему - газета визначати не береться. Це під силу хіба прокуратурі, якій вистачить повноважень витребувати сотні, а то й тисячі справ по «перерваних актах».

В кожному разі очевидно, що заручниками внутрішнього конфлікту в землевпорядній галузі області стали звичайні громадяни. Терплячість і нерви яких чиновники вперто продовжують випробовувати.

Галицький кореспондент