Останнім часом від багатьох жителів з навколишніх від Івано-Франківська сіл — Чукалівки, Опришівців, Вовчинців та інших доводилося чути нарікання на те, що вирощена цього року картопля гниє. А житель одного із сіл Снятинщини розповів про те, що мандрівні торгівці привозять до них помідори, огірки, перець й іншу городину, а продавши їх, масово скуповують в односельців і вивозять картоплю — наш, як цілком справедливо називають у народі, другий хліб.

Що трапилося? І чи зможемо щоденно бачити цієї зими, а особливо на наступну весну на обідніх столах звичні страви — смажену картоплю і пюре, деруни і вареники з нею, чи доведеться, як і італійцям, переходити на пасту, тобто макарони? Відповіді на ці запитання наш кореспондент постарався отримати у фахівців.

Керівник Державної інспекції з захисту рослин в області Степан Коржан стисло, але дуже вичерпно змальовує картину того, що сталося. «Коли рясні дощі наситили землю вологою, — розповідає він, — вдарила спека. І засаджені картоплею городи вкрила тверда повітронепроникна кірка. А довершили справу різкі перепади температур — від 30 градусів у спекотні дні до 16 градусів уночі, коли йшли дощі. Картопля, закрита кіркою, мов кришкою в посудині, просто запарилася у насиченій водою землі».

Степан Іванович додає також, що внаслідок спеки і перезволоження молоді картоплини в землі вражають грибки. Чи не єдиний порятунок від цього, наголосив він, — це розрихлювати ррунт у міжряддях, щоб забезпечити картоплі, яка росте або ж вже дозріває у землі, вентиляцію, охолодження й якнайшвидше вирівнювання водного балансу до оптимальної для рослин межі.
ѕЗагалом, за словами начальника Державної інспекції з захисту рослин в області, ще декілька місяців тому ми мали всі перспективи для того, щоб ввійти у зиму з достатніми запасами другого хліба. Бо загалом навесні в області висадили картоплю орієнтовно на 60 тисячах гектарів. І якби змогли зібрати, як торік, наприклад, у середньому по 133 центнери бульби з кожного з них, то її вистачило б до нового врожаю. Єдине, що викликає тривогу в С. Коржана, так це те, що вже до загрозливої межі поглибилася тенденція скорочення площ, які під картоплю відводять у фермерських та агропромислових господарствах.

Наприклад, цього року лишень у трьох районах — Калуському, Снятинському та Галицькому фермери і колективні господарства засадили по 40—42 гектарів картоплі. У Надвірнянському її висаджено всьогоѕ на п’яти гектарах, у Тисменицькому — на дев’яти, у Тлумацькому — на десяти, а в Городенківському — на 13 гектарах. Тобто навіть при великому, як торік, врожаї, страви з картоплі були все рівно рідкістю у меню лікарень, шкільних і студентських їдалень й інших бюджетних закладів. А загалом співвідношення таке: із 60 тисяч гектарів, зайнятих під картоплю, загалом на сільськогосподарські підприємства припадає лише 242 гектари, а решта — це особисті городи селян та дачні наділи міських жителів.

Втім, нині, після злив, повеней та спекотних липневих днів, ситуація докорінно змінилася.

«В області може загинути до 50 відсотків врожаю картоплі», — таке припущення висловлює Павліна
Мадрига. Із 1 липня Городенківський центр картоплярства почав систематично відстежувати й аналізувати ситуацію на дослідних картопляних полях. У телефонному інтерв’ю кореспондентові «Галичини» його спеціаліст П. Мадрига не лише підтвердила названі
С. Коржаном причини, що призводять до масового гниття картоплі, а й додала ряд суттєвих деталей. За словами Павліни Михайлівни, особливо потерпіли висаджені сорти ранньої картоплі. «До 50 відсотків бульб, — зазначила вона, — вже гниють у землі. Картопля вражена фітофторою. і, що вразило навіть досвідчених фахівців, коли ми вперше обробили ділянку спеціальним засобом проти фітофтори, то це, по суті, жодного ефекту не дало. Лише після повторної обробки щось трохи змінилося».

Фітофторою, щоправда, дещо меншою мірою, вражені також і насадження картоплі сортів середньої та середньо-пізньої і пізньої стиглості. Причому цього року внаслідок чергування в коротких часових проміжках рясних дощів, коли випадало до 200 відсотків місячної норми опадів, і великої спеки, майже не можливо було, як зазначає П. Мадрига, рятувати майбутній урожай шляхом розрихлення грунту, бо колеса трактора перетворили б насичене водою поле у суцільне місиво.

Також, додала вона, обстеження купин молодої картоплі свідчать про те, що цього року її врожайність менша за торішню. «В середньому у купині ми відкопуємо п’ять-шість бульб, тоді як минулих років ми налічували їх від 10 до 15...» — зазначила  на завершення короткого інтерв’ю  П. Мадрига.

Звісно, це лише попередні прогнози, робити які, як наголосив С. Коржан, справа невдячна. І дай Боже, щоб найгірші сценарії не справдилися і кожна прикарпатська родина, а також і заклади громадського харчування, насамперед сиротинці, школи та лікарні заклали достатні запаси картоплі на зиму. і, що також дуже важливо, щоб ціна на неї на ринках була доступною для людей з різним рівнем достатку.

Однак, повертаючись до початку цього матеріалу, не можемо не сказати про те, що в тій же приміській Чукалівці та багатьох інших селах Івано-Франківщини окремі городи з картоплею, цибулею, буряками, морквою й іншою городиною понад тиждень перебували під водою. І весь урожай, а не лишень картоплі, пропав. На жаль, скільки точно селяни втратили із того, що садили навесні, невідомо. Отож, можуть справдитися й найпесимістичніші прогнози...