Як відомо, уряд вже давно регулює ціни на хліб. Зокрема, пекарні не мають права закладати у вартість хлібобулочних виробів так званих соціальних сортів рентабельність вищу за п’ять відсотків. Втім, як зазначила директор ТзОВ «Залізнична пекарня» М. Карач, незважаючи на те, що випічка «соціального» хліба для їх підприємства виходить з нульовою, а то й з мінусовою рентабельністю, це, однак, не може запобігти підвищенню цін на нього у магазинах. Марія Мар’янівна розповіла про те, що буквально з  9 серпня пекарі стануть отримувати борошно за новою, вищою ціною. Зокрема, борошно вищого ратунку — по 2 200 грн. за тонну, тоді як до останнього часу воно коштувало 1 920 грн., а борошно I ратунку — по 2 100 грн. за тонну. Наразі воно обходилося підприємству по 1 850 гривень. Неважко підрахувати, що лише завдяки подорожчанню муки ціни на хлібобулочні вироби можуть зрости відповідно на 14,5 та 13,5 відсотка. А ще ж варто мати на увазі, що з 1 серпня зросли ціни на газ.

Внаслідок обмеження рівня рентабельності при виробництві хліба, а також того, що пекарів Прикарпаття змушують на умовах попередньої оплати купувати електроенергію, газ і воду, навіть такі успішні підприємства галузі, як ВАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат», ТзОВ «Залізнична пекарня» та інші, хронічно перебувають у скрутному фінансовому становищі. «Щоб успішно працювати і розвивати виробництво, необхідно, аби рівень рентабельності нашої продукції становив щонайменше 15 відсотків, — вважає М. Карач. — До того ж підприємству потрібно на кінець кожного місяця мати значні вільні кошти — орієнтовно 300 тисяч гривень для передоплати енергоносіїв».

До речі, як стало відомо кореспондентові «Галичини» з достовірних джерел, чотири дні тому в обласному центрі вже закрилася приватна пекарня «Дорошівський», що була в івано-Франківську доволі розкрученим брендом. Але власник підприємства не зміг розрахуватися за газ і йому його відрізали.
Крім цих, є ще й об’єктивні передумови подорожчання хліба, а то й його дефіциту в 2010—2011 роках. Як відомо, на біржах США ціни на продовольчу пшеницю вже скочили на 23 відсотки — до 250 доларів за тонну. Також у наших сусідів — Росії й Казахстані через спеку посіви зернових вигоріли, і того врожаю, який вони зберуть цього року, може не вистачити навіть для власних потреб. Хоча ще торік вони, як і Україна, були великими експортерами зерна. Тобто українським селянам, а особливо трейдерам, нині як ніколи фінансово вигідно максимум урожаю пшениці вивезти з країни і продати на зарубіжних ринках.
Варто додати, що вплив на ціни спричинюють ще й регіональні відмінності.

Скажімо, якщо в Києві батон сьогодні коштує 2,84 гривні, то у фірмовому магазині ВАТ «івано-Франківськхліб», що на вулиці Незалежності, його продають по 2,90. Річ у тім, що столична мерія дотує підприємства пекарної промисловості зі свого бюджету. Це при тому, що середня зарплата у киян майже вдвоє перевищує заробітки жителів з провінції — Волині, івано-Франківщини, Тернопілля.

Небезпечне ноу-хау пекарів України

Хоча ручне управління у вигляді обмеження рівня рентабельності на хлібобулочні вироби соціальних сортів справді позбавляє підприємства галузі перспективи розвитку і з цим уже давно щось потрібно, так би мовити, робити, «Галичина» мусить поінформувати своїх читачів і про ініціативу пекарів України, яка, на наше переконання, може болісно вдарити по гаманцях сімей із середнім достатком.

Про що мова? Як відомо, глава уряду М. Азаров дав доручення закупити у Держрезерв певну кількість пшениці нового врожаю для майбутніх інтервенцій на внутрішній ринок і стабілізації цін на хліб. Однак представники пекарної промисловості лобіюють іншу схему: мовляв, якби Кабінет Міністрів спрямував ці кошти не на закупівлю зерна, а на адресну допомогу малозабезпеченим для придбання хліба, то від цього усі виграють і держава передусім. Вони навіть підрахували, що такі субсидії наразі потрібно призначити орієнтовно дев’яти мільйонам українців. Вони обійшлися б у трохи більш ніж 300 мільйонів гривень, тобто Держбюджет заощадив би понад півмільярда. А підприємства отримали б право встановлювати ринкові ціни на свою продукцію.

Цілком очевидно, що за умови, якщо уряд піде на це, основними покупцями хліба за ринковими цінами, які, на наше переконання, вже в найближчі місяці становили б п’ять і більше гривень за буханець, а можливо, навіть і вісім, тобто долар, стали б родини, де і чоловік і дружина працюють, виховують одну-дві чи навіть три дитини і не зможуть при цьому претендувати на отримання адресної допомоги. Її переважно поглинуть малозабезпечені пенсіонери.

Статистика констатує, експерти прогнозують

Після спеки та дощів і ще до подорожчання газу почав наростати ціновий шквал. Його справжню силу всі ми відчуємо на своїх гаманцях уже восени. Але і перші симптоми лякають. Наразі органи статистики фіксують, а експерти прогнозують таке: гречка. На кінець червня ціни на гречані крупи в роздрібних торгових мережах зросли з 11 до 13,5 грн. за кілограм. Через неврожай ціни порівняно з минулим роком виросли в 1,7 раза. Торік кілограм круп коштував 7,5-8 грн.

цукор. Хоча ціни на цукор на світових біржах падають вже другий місяць поспіль, аналітики прогнозують щонайменше 15-відсоткове його подорожчання в Україні через істотне зниження врожайності цукрових буряків на полях.
соняшник. Ціни на соняшник уже виросли з 2,6 тис. грн. до 2,8 тисячі за тонну попри те, що об’єктивних підстав для цього, за висновками експертів, немає. Цього року в Україні прогнозується добрий урожай — на рівні 7,2 млн. тонн, тоді як торік було зібрано сім мільйонів. Зрозуміло, що подорожчання сировини автоматично призведе до підвищення цін на рослинне масло, яке, як і хліб, є в українців широко вживаним продуктом.

м’ясо, яйця і молоко. Зростання цін на зерно і відповідно на комбікорми призведе до, як наразі обережно прогнозують аналітики, принаймні п’ятипроцентного підвищення цін на м’ясо, молоко і яйця. Втім, на думку директора аналітичного агентства «інфагро» В. Вінтоняка, ще в серпні закупівельні ціни на молоко зростуть з 2 до 3-3,5 грн. за літр, що відразу ж призведе до ще одного витка цін на молоко, сир і масло.

огірки. Через те, що їх урожай масово вигорів, оптові ціни на огірки, за даними аналітиків, зросли від 0,5-1 грн. за кілограм в середині червня до 2-3,5 грн. сьогодні.

кава. В найближчі місяці слід очікувати також підвищення цін на каву. Через катастрофічний неврожай у Колумбії ціни на цей продукт на світових біржах вже досягли 12-річного максимуму.

Отож єдине, що можна порадити собі і всім тим, хто так само живе від зарплати до зарплати чи від пенсії до пенсії, — ощадливо використовувати зароблене й намагатися ретельно планувати свої видатки, зосередившись лише на найбільш невідкладних. Цілком очевидно, що невдовзі нам знадобиться кожна зекономлена гривня. Передусім на такі обов’язкові видатки, як їжа, комунальні платежі, проїзд.

Р. S. «Комсомольская правда в Украине» з приводу подорожчання збіжжя цитує директора інституту трансформації суспільства Олега Соскіна. Відомий економіст вважає, що вже до жовтня хліб у Києві подорожчає в середньому на 50 відсотків, а соціальні сорти — як мінімум на 70.