Селам не насолять?

Біля закинутої криниці з ропою у Верхньому Струтині утворився солончак

Мешканці сіл Верхній та Нижній Струтин стурбовані наміром калуських нафтохіміків розпочати масштабний промисловий видобуток кам'яної солі на Рожнятівщині. Представники сільських громад, опираючись на прогнози місцевих науковців, звертають увагу влади на екологічну небезпеку, яку може принести таке виробництво в Карпатах. У TOB "Карпатнафтохім" натомість запевняють у безпечності сучасного способу видобутку солі й обіцяють 15 мільйонів гривень для соціально-економічного розвитку району. Що переважить: страх чи користь?

У четвер, 12 серпня, У Рожнятові відбудеться сесія районної ради, на якій вкотре обговорюватимуть питання будівництва розсолопромислу, запланованого калуським підприємством "Карпатнафтохім" у селі Верхній Струтин. Уже майже півроку селяни чинять активний опір спробам нафтохіміків розпочати видобуток сировини для виробництва хлору та каустичної соди. Хоча ще два роки тому сесія Верхньострутинської сільської ради без вагань дала дозвіл на проектно-пошукові роботи на території тутешнього родовища кам'яної солі.

Життя на солі

"Тоді ще не було такого розголосу про екологічну проблему, яка існує в Калуші, і сесія необачно проголосувала за надання цього дозволу, - пояснював репортерові "ГК" депутат Верхньострутинської сільської ради Богдан Бачкур. - Тепер люди більше налякані тим лихом, яке мають сусіди. Тож коли навесні в селі було представлення проекту "Карпатнафтохім", громада висловилася категорично проти. У Верхньому Струтині було зібрано вісімсот підписів проти наміру будувати розсолопромисел. А в Нижньому Струтині, через який видобуті у нас розсоли планують транспортувати до Калуша, згодом підписалося ще 400 осіб".

Репортер "ГК" переконався, що люди в цих селах справді перейняті тим, що через видобуток солі у них так само, як у Калуші, можуть утворюватися провалля, а витоки із соляних свердловин можуть призвести до засолення ґрунтів та перетворення води у криницях у ропу. "Не треба нам тут ніякої солі", - казали у розмові селяни. А верхньострутинський сільський голова Степан Копач розповів, що у селі й без того є місця із дуже засоленими ґрунтами. Каже, що якось один місцевий мешканець спробував поглибити на півметра криницю у своєму обійсті, але мусів її одразу засипати, бо внизу виявилася ропа.

"У нашому селі колись була одна давня криниця, з якої сировицю брали місцеві люди для своїх потреб, - розповідав депутат Богдан Бачкур. - Але відколи сіль стала дешевою, ту роп'яну криницю занедбали, тепер її закрили бетонною плитою".

Неподалік старої кринички уже давно утворилося солоне болітце. Причому, як кажуть у селі, це далеко не єдине місце, де поклади солі підступають дуже близько до ґрунту. Скажімо, на березі річки Чечви при мілкій воді також можна роздивитися, як тут проходить соляний пласт.

"Вони збираються видобувати сіль в урочищі Сигла - якраз там, де громадське пасовисько. Але якщо, не дай Бог, станеться якась аварія і розсіл із свердловини витече, то ґрунти нам засолонить! І земля стане неродючою, і худоба може від того потравитися і поздихати", - ділилася тривогою мешканка Верхнього Струтина Марія Джоган.

Ризики місцевої геології

На думку кандидата геолого-мінералогічних наук, мешканця Рожнятова Йосипа Курільця, поява солончаків - це найменша загроза для довкілля, яку може принести поспіх із видобутком розсолів у цій передгірській місцевості. 83-річний спеціаліст у галузі геології, який як першопроходець проводив геологорозвідувальні роботи на нафту і газ у Карпатах та Прикарпатті, стверджує, що з Верхньострутинського родовища видобувати сіль не так просто, як у Артемівську чи навіть в сусідньому Калуші.

"Будь-які гірничі роботи потрібно виконувати з врахуванням геологічної ситуації, - пояснював репортерові "ГК" Йосип Курілець. - Тут, у передгір'ї Карпат, соляні пласти залягають зовсім інакше, ніж на низині. У цій місцевості накладаються дві тектонічні структури - Східноєвропейська платформа і відроги Карпатських гір, які дотепер продовжують насуватися на неї. Насув Карпат припинився, бо тепер їх стримують породи (зокрема і сіль, і глина), які гори протягнули вперед, ніби плугом. Якщо ці породи виберуть, опір, відповідно, зменшиться і почнуться зсуви. Не треба мати багато розуму, щоб зрозуміти, що гори потиснуть на утворені порожнини і витіснять з них ті розсоли, якими їх заповнюватимуть. Я нікого не лякаю, але перед тим, як починати такі роботи, треба добре вивчити тутешню геологічну ситуацію, пробурити хоч 5-10 пробних свердловин і тільки тоді приймати якесь рішення".

Однак у ТОВ "Карпатнафтохім", куди за коментарем звернувся репортер "ГК", заспокоїли, що екологічна загроза для довкілля від видобутку кам'яної солі шляхом вилуговування дуже перебільшена. У прес-службі підприємства зауважили, що позитивний висновок про можливість видобутку розсолів на Верхньострутинському родовищі зробив доктор геолого-мінералогічних наук, професор львівського інституту геології та геохімії горючих корисних копалин Орест Ступка. А генеральний директор "Карпатнафтохіму" Сергій Чмихалов у відповіді селянам Верхнього Струтина відзначив, що будь-яке промислове виробництво певною мірою шкодить екології, але й самі мешканці села забруднюють довкілля не менше.

"Подивіться яку шкоду довкіллю завдають Ваші господарські подвір'я, а саме: несанкціоновані сміттєзвалища, побутові стоки і тому подібне, - написав він у листі селянам. - Все це потрапляє у ґрунтові води, в потічки, а далі в ріки. Впевнений, якщо покласти на терези шкоду, заподіяну природному середовищу від функціонування розсолопромислу, то, мабуть, шкода завдана довкіллю громадою Вашого села, переважить".

А що у трубі?

...Тим часом у селі подейкують, що будівництво розсолопромислу насправді має подвійну мету. Мовляв, калушани зацікавлені не тільки в сировині для виробництва хлору та каустичної соди, але й у тому, щоб позбутися накопичених відходів хімічної промисловості, через які Калуш нещодавно було оголошено зоною екологічного лиха. Буцімто саме для цього будують додатковий розсолопровід з Калуша до Верхнього Струтина, яким будуть зливати у порожнини під землею стоки виробництва.

"Усього буде три труби: першою буде йти вода з Чечвинського водосховища у свердловини, щоб вимивати сіль, друга транспортуватиме до Калуша розсіл, а третьою відходи повертатимуться до родовища, - переповідав чутки депутат Рожнятівської районної ради, мешканець Верхнього Струтина Михайло Боркович. - Кажуть, що у Калуші через екологічне лихо заборонили робити скиди і в них зупинилося виробництво. От вони й шукають можливість утилізувати відходи. І хто знає, яку хімію вони насправді будуть заганяти під землю. Хто це перевірить?"

Селами іде поголос, що у порожнини, які утворяться після видобутку солі, будуть закачувати навіть розсоли з Домбровського кар'єру. Такі припущення у ТОВ "Карпатнафтохім" вважають цілком безпідставними і навіть смішними. За словами Сергій Чмихалова, накопичені розсоли у Калуші просто не вмістяться у камерах вилуговування у Верхньому Струтині.

«За 25 років експлуатації родовища у Верхньому Струтині передбачено, що об'єм камер вилуговування складе 4 мільйони кубічних метрів, - поінформував гендиректор «Карпатнафтохіму». - А на промислових об'єктах Калуша на сьогодні накопичено біля 30 мільйонів кубометрів розсолів, і надалі їх об'єм буде збільшуватись на 2-3 мільйони кубометрів щороку. Розраховувати на захоронення цих розсолів у камерах вилуговування на Верхньострутинському родовищі смішно. Питання переробки й утилізації розсолів у Калуші буде вирішуватись у відповідності до програми щодо надання місту і прилеглим селам статусу зони екологічного лиха».

У ТОВ «Карпатнафтохім» також запевняють, що на вимогу громади Верхнього Струтина в будь-який час сучасними методами контролю можна буде відстежити, які саме хімікати повертаються трубопроводом із Калуша на родовище. За словами хіміків, ці розсоли не міститимуть жодних небезпечних чи шкідливих речовин.

«Технологія виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом полягає в електролізі насиченого водного розчину кухонної солі з концентрацією 305 грамів на літр, - розтлумачував Сергій Чмихалов. - У процесі електролізу третя частина солі, що подається у вигляді розчину в електролізер, під дією електричного струму розкладається з утворенням хлору і гідрооксиду натрію. Решта солі разом із зворотним розсолом подається на донасичення і знову повертається у процес. Тому і передбачено спорудження двох трубопроводів: один для подачі збідненого розсолу з виробництва на розсолопромисел, де він буде донасичуватись сіллю в камерах вилуговування, а інший - для його транспортування на площадку TOB „Карпатнафтохім".

Добувати сіль на Верхньострутинському родовищі планується упродовж 25 років в обсязі 320 тисяч тонн на рік. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, термін окупності будівництва розсолопромислу складе 6,5 років при розмірі капітальних вкладень 160 млн. грн. П'ятнадцять мільйонів гривень калуські нафтохіміки обіцяють "пожертвувати" на район.

У Верхньому Струтині таку суму спонсорської допомоги вважають надто мізерною. Мовляв, гроші розійдуться на потреби району, а для Верхнього Струтина, мешканці якого ризикують найбільше, мало що залишиться. Але розщедрити нафтохіміків на більше, мабуть, не вдасться. Як стало відомо, на підприємстві уже розглядають можливість розташувати свердловини для вилуговування солі на території сусіднього Брошнівського лісгоспу. Сіль таки видобуватимуть з-під села, але згоди у мешканців для цього питати вже не доведеться.

Галицький кореспондент

 

12 Серпня 2010, 11:00

Галицький кореспондент
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...


Коментарі:

Автор: Гість, 12 Серпня 2010, 14:19
Не вірте ви цьому "Карпатнафтохіму", не вірте Чмихалову, не вірте теперішній владі області яка так старається прохати цей проект, за тих же владних персонажів колись "Хлорвініл" став "Лукором" а тепер це вже Лукойл. До нього до речі відійшли і очисні споруди , якими корстувався і Калуш, тепер місто, громадяни які будували це все стали заручниками приватної фірми. Тепр ті ж персонажі хочуть і Рожнятівський район занепастити, якщо громада Струтина не встоїть, капець буде і природі і людям. А дехто получить ще одну зірочку за сотруднічєство і правільную політіку , нехай собі цей завод перед білим домом збудують раз він такий корисний.
Відповісти

Автор: Гість, 12 Серпня 2010, 14:25
А що з Гутою зробили господарники, люди що жили там за діда прадіда, тепер не мають землі для дітей своїх, бо вона вся куплена, кіди ж дивалася колишня-тепершня влада ? та туди само що і у випадку з Струтином.
Відповісти

Автор: Гість, 12 Серпня 2010, 16:23
Геть злодійню з Прикарпаття!
Відповісти

Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47