У Сколі на Львівщині відбулося виїзне розширене засідання колегії Державного комітету лісового господарства, в якому, крім самих лісівників на чолі з головою Держлісгоспу М. Шершуном, взяли участь віце-прем’єр-міністр України В. Слаута, голови Івано-Франківської і Львівської облдержадміністрацій — М. Вишиванюк та В. Горбаль, заступники голів Чернівецької і Закарпатської облдержадміністрацій, а також практично всі провідні українські вчені, які займаються питаннями лісівництва і збереження природних екосистем, та керівники громадських екологічних організацій, власники й топ-менеджери деревообробних підприємств і журналісти. На порядок денний було винесено лише одне, але, на одностайне переконання і практиків, і науковців та керівників областей регіону Українських Карпат, найважливіше питання — про будівництво мережі сучасних доріг у лісових масивах.

Ще до початку засідання колегії Держлісгоспу господарі — Львівське обласне управління лісового і мисливського господарства продемонструвало гостям з усієї держави у Зелем’янківському лісництві ДП «Сколівський лісгосп» збудовану у Бескидах дорогу, яка серпантином, понад десяток кілометрів, піднімалася понад урвищами аж на середину великої гірської гряди. Попри те, що дорога ррунтова і покрита лише щебенем, профіль її полотна настільки рівний, що ним легко проїхали звичайні пасажирські автобуси з низькою посадкою і легкові автомобілі. Аж до самої канатної установки, з допомогою якої лісоруби повітрям, щоб не пошкодити дуже тонкий у Карпатах родючий шар ррунту й молоді деревця, доставляли на місце вивозу зрубані дерева.

Коментуючи для читачів «Галичини» значення цього засідання, Михайло Вишиванюк зазначив: «З великим інтересом ознайомився з досвідом львів’ян. Адже і у них, і у нас у сфері лісового господарства однакові проблеми і, як я переконався, над їх вирішенням ми працюємо в одному напрямі — на Івано-Франківщині також будуються сучасні лісові дороги. Та надзвичайно важливим є те, що у сьогоднішньому засіданні колегії Державного комітету лісового господарства бере участь віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута. Це свідчить, що уряд предметно переймається найголовнішою для горян проблемою. Адже лісові дороги потрібні не тільки і, мабуть, навіть не стільки для лісозаготівель. Добротні дороги необхідні, щоб полегшити життя нашим краянам, які живуть у горах. Це перше. По-друге, без доріг ми не зможемо зробити наш регіон по-справжньому привабливим для туристів. А я особисто твердо переконаний, що вже через десять років ми отримуватимемо набагато більше фінансових надходжень від використання того величезного туристично-рекреаційного потенціалу, який криють у собі наші Карпати, ніж матимемо їх від лісозаготівель. Але все, повторюсь, починається з доріг... Бо дороги — це життя, розвиток і добробут для горян.

Зазначимо, що ця теза Михайла Вишиванюка, висловлена у його виступі на розширеному засіданні колегії Держлісгоспу України, знайшла одностайну підтримку у лісівників західноукраїнського регіону та особливе схвалення у вчених і представників громадських екологічних організацій. Не залишила вона поза увагою і віце-прем’єр-міністра України В. Слаути, який зазначив, що, на його погляд, Карпати — це ворота України в Європу, і ми мусимо господарювати тут по-європейськи. Користуючись нагодою, він інформував присутніх про те, що Президент України В. Янукович дав чітке доручення найближчим часом повернути всі ліси у державну власність. Нині, як відомо, лісові угіддя України розпорошено між п’ятьма відомствами. Зокрема, велика їх частка перебуває у віданні підприємств Міністерства аграрної політики та військових частин Міноборони України. «Для мене особисто, — зізнався В. Слаута, — це було дуже непростим питанням. Бо 30 років тому я очолив колгосп, і у ньому було понад три тисячі гектарів лісу. Його висадили, щоб зупинити наступ пісків. Колгоспники дбали про ліс, і зрештою в ньому навіть можна було полювати на диких кабанів. Але після доручення Президента я спеціально поїхав у це господарство. За минулі роки сосни так «прорідили», що за декілька кілометрів можна побачити берег ріки, звідки наступали піски. І це мене переконало в тому, що всі ліси мають бути у віданні Держлісгоспу України. Тут ні в кого не повинно бути амбіцій, якщо ми декларуємо про турботу за державні інтереси...».

Насамкінець варто зазначити, що Державний комітет лісового господарства України, як розповів в інтерв’ю журналістам його голова М. Шершун, паралельно з використанням усіх можливих ресурсів для інтенсифікації будівництва доріг у Карпатах вирішує ще два важливі питання. Перше — це забезпечення підприємств галузі сучасною автомобільною технікою для вивезення деревини. І тут на допомогу прийшла холдингова компанія «Авто­КрАЗ», яка почала постачати лісорубам сучасні лісовози. Однак, і це вже друге питання, їх необхідно оснащувати маніпуляторами для завантаження колод, а також, щоб уберегти екологію Карпат, є велика потреба у підвісних канатних установках для трелювання деревини. Ці пристрої наразі Україна вимушена закуповувати за кордоном. І коштують вони дуже дорого. Тому М. Шершун акцентував увагу на можливій допомозі машинобудівників західних областей. Зокрема, як він повідомив, на Івано-Франківщині працюють над вітчизняним взірцем канатної дороги, що буде значно дешевшою за імпортні аналоги. «Важливо, — наголосив він, — що реалізацією цього проекту опікується безпосередньо голова Івано-Франківської обл­держадміністрації»...