Порятунок шукають у гірських дорогах

Вічнозелені смереки, що понад півтора століття незмінно вкривали схили наших гір, милуючи око і надаючи їм неповторної чарівності, несподівано поставили горян, а за великим рахунком і всю державу перед надзвичайно складною і масштабною проблемою: смереки — цей живий символ українських Карпат — нині масово всихають...

Мертвий ліс: масштаби лиха

Минулого тижня львівські лісівники, які приймали членів розширеного засідання колегії Держліспрому України у ДП «Сколівський лісгосп» (про що «Галичина» вже інформувала в суботньому випуску), повезли гостей майже десятикілометровою дорогою, прокладеною крутим схилом однієї із гір у Бескидах. І по всьому шляху — від підніжжя гори, де швидко бігла неглибока річка, й до завершення дороги, де місцеві робітники рубали деревину, — то праворуч, то ліворуч погляд натикався на почорнілі стовбури всохлих смерек. Мертві дерева стояли поодинці і групами, породжуючи гнітючу асоціацію з кладовищем.

Та якими б вражаючими не були ці картини, все ж недарма народна мудрість застерігає: за деревами лісу не видно. Так само окремі ділянки всохлих смерек не дають уявлення про масштаби лиха, яке спіткало горян. Голова Державного комітету лісового та мисливського господарства М. Шершун, відкриваючи засідання колегії, зазначив, що нині маємо вже тисячі гектарів лісів, де смереки сохнуть. У тому числі 36 тисяч гектарів —  мертвих деревостанів. «Це 10—11 мільйонів кубометрів деревини, тобто річна розрахункова лісосіка всіх підприємств Держлісгопу», — підкреслив М. Шершун.

Коментуючи для читачів «Галичини» ситуацію на Івано-Франківщині, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства О. Голубчак розповів, що проблема всихання смерек на Прикарпатті ідентична тій, яку ми побачили у Бескидах. «Я лише б сказав, що на Івано-Франківщині вона масштабніша, — зазначив О. Голубчак. — Бо в області зосереджено 620 тисяч гектарів лісових угідь і з них 300 тисяч — це чисті смерекові ліси. Таких обсягів насаджень цієї культури немає в жодній з областей України».

Альпійська красуня — лише гостя

Можна сказати й так: рано чи пізно це мало статися. Ще за часів Австро-Угорщини, у 1837 році, розпочався інтенсивний процес заліснення зрубів у Карпатах, де до того споконвіків росли мішані буково-ялицеві ліси, альпійською ялиною, яку ми зазвичай і називаємо смерекою. Інтенсивне засаджування схилів Карпат смереками тривало аж до 60-х років минулого століття. Мотиваційним локомотивом цього процесу була дедалі більша потреба європейських держав у деревині. А саме ця гостя з Альп надзвичайно швидко росте і має здебільшого високий та майже ідеально прямий стовбур. Взагалі-то важко переоцінити її роль в економічному розвиткові Австро-Угорщини, Польщі й СРСР. Бо саме вона давала доброякісний матеріал для зведення будинків і виробництва столярки, меблів, покрівельної дранки, стовпів для ліній зв’язку та електропередач, целюлози для паперової промисловості й ще дуже широкого асортименту інших споживчих товарів.

Утім попри всі старання людей і значне поширення її в українських Карпатах альпійська ялина так і залишилася тут лише гостею. Й раніше вразлива до шкідників і хвороб, вона почала сохнути. Це, до речі, науковці, та й лісники-практики, зауважили ще років 30 тому, але тоді не надали цьому особливого значення. Проблема загострилася за останні 10—15 років, коли через різке скорочення промислових заготівель деревини та санітарних рубок, насамперед у важкодоступних районах гірських масивів, зони зі всохлими смереками почали дедалі ширитися.

Втім, на переконання директора Українського науково-дослідного інституту лісівництва (м. Івано-Франківськ) В. Парпана, який уже майже 40 років досліджує карпатські ліси, тут наразі ситуація непроста. «Ми зіткнулися з тим, що почали всихати корінні смерічники у Чорногорі. Наразі, на наш погляд, це спричинено загальним підвищенням температури, — зазначив В. Парпан. — Але ми заклали чотири експериментальні площі — у Вигоді, Осмолоді, Гриняві та у Буркуті і в середині жовтня запросимо лісівників та науковців України на Івано-Франківщину, щоб дослідити причини всихання корінних смерічників та можливі масштаби цього лиха. А також виробити практичні рекомендації, як зберегти в Карпатах корінні смереки».

Щодо смерекових насаджень, котрі мають похідне походження від альпійських ялин, то тут думка вчених однозначна: врятувати їх неможливо. Всохлі смерекові насадження або ті, що сохнуть, потрібно вирубувати і вивозити. Причому робити це необхідно якомога швидше, оскільки мертві дерева становлять серйозну загрозу для здорових — під почорнілою корою і в трухлявій серцевині множаться шкідники та бактерії.

Амбітна програма Держлісгоспу України

Щоб вивезти всохлу деревину і поступово, крок за кроком, на ділянках уже мертвого лісу висадити саджанці ялини і бука, лісівникам потрібні два інструменти — дороги та повітряно-трелювальні установки, щоб не тягнути важкі колоди гірськими схилами і берегами потоків та річок, як це робилося в радянські часи, і що завдавало непоправної шкоди тонкому і вразливому шарові родючого ррунту, нищило молоді деревця та засмічувало русла порубними рештками, які під час дощів перетворювалися у штучні дамби.

І перше, і друге, як зрозуміло, впирається в єдине питання — кошти. Причому мова, принаймні, на перший погляд, йде про немалі гроші. Але при детальнішому аналізові ситуація видається не аж такою безнадійною. Особливо, коли є державний підхід.

Голова Держкомлісгоспу України М. Шершун в інтерв’ю журналістам наголосив, що у 2007 році уряд, який очолював В. Янукович, уперше з часів незалежності Української держави виділив 100 мільйонів гривень на будівництво лісових доріг. Частину з цих коштів отримала Львівщина. і ось що розповів начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства А. Дейнека: за кошти з Державного бюджету якраз у ДП «Сколівський лісгосп» збудували перші 2,6 км лісової дороги. Як і на Івано-Франківщині, про що нам розповів О. Голубчак, львів’яни використали австрійський досвід прокладання шляхів крутими схилами в Альпах. На ці роботи витратили 2,6 мільйона гривень. Здавалося б, це чимало. Однак за неповні чотири роки місцеві лісівники за рахунок збільшення обсягу лісозаготівель на цій ділянці повернули до бюджету  податків на 8,6 мільйона гривень. Але й це ще не все. Бо далі вони, вже маючи сучасну техніку, продовжили прокладати дорогу власним коштом.

За словами М. Шершуна, є впевненість у тому, що вже з наступного року будівництво лісових доріг отримає часткове фінансування з Державного бюджету в рамках національної програми «Ліси України», яку розробили фахівці комітету. Також є певні напрацювання і стосовно забезпечення лісорубів повітряно-трелювальними установками. Наразі їх в Україні не виготовляють, а за кордоном такі механізми коштують дуже дорого — в середньому 130 тисяч євро. А тільки для карпатського регіону їх, за оцінками М. Шершуна, потрібно мати хоча б сотню. Посилаючись на домовленість із холдинговою компанією «АвтоКрАЗ», фахівці якої беруться розробити вітчизняну повітряно-трелювальну установку, а також на підтримку Івано-Франківської і Закарпатської облдержадміністрацій (у нашій і сусідній областях вже діють потужності з промислового виробництва канатних установок), М. Шершун зазначив: «У нинішньому та наступному році ми забезпечимо будівництво доріг, щоб доступитися до тих смерічників, які всихають. Також ми взяли на себе зобов’язання за ці два роки зробити все, аби у нас в Карпатах працювало не менше 100 повітряно-трелювальних установок».

На чому варто особливо наголосити — то це на тому, що чи не вперше на колегії галузевого комітету багато уваги приділялося не суто економічній вигоді конкретних колективів, а Карпатам, де живе орієнтовно мільйон горян. З щоденними турботами про гідний заробіток, про достаток для своїх родин, про те, щоб побут удома був таким же комфортним, як неповторні у своїй чарівності гори.

— Надзвичайно важливо, що ми нині вже бачимо державну увагу до проблеми лісових доріг, — підкреслив у виступі на розширеному засіданні колегії голова облдержадміністрації М. Вишиванюк. — Бо дорога — це життяѕ Передусім вона важлива для боротьби із сухими деревостанами. По-друге, дорога — це відтворення лісу. А найголовніше — дорогу ми повинні сьогодні розглядати не лише як необхідний елемент ведення лісогосподарської діяльності, а й як винятково важливий елемент розвитку туристично-рекреаційної галузі. Я переконаний, що при широкому розвиткові мережі лісових доріг туристично-рекреаційний напрям даватиме більше доходів до бюджету, створюватиме більше робочих місць, ніж сама заготівля і переробка деревини. Крім того, з урахуванням підвищеної пожежної небезпеки, яку ми спостерігали нинішнього літа, без розвинутої мережі лісових доріг неможливо рятувати ліс, якби в ньому, не дай Боже, виникла пожежа. Тобто економлячи копійки, ми можемо втратити мільярдиѕ

Думку Михайла Вишиванюка про те, що розглядати Карпати треба не просто як ресурс деревини, а й як величезну комору, де є й цілющі мінеральні води, й чисте гірське повітря, й унікальні куточки для відпочинку тисяч людей, та завдяки чому при вмілому і бережливому господарюванні, у добробуті і достатку можуть жити всі горяни, активно підтримує академік А. Голубець, а також і багато самих лісівників, і представники екологічних організацій України.

Коментар Віктора Слаути, віце-прем’єр-міністра України:

— Україна має близько 11 мільйонів гектарів лісових угідь. Це величезне багатство. І моя присутність тут, на засіданні колегії, є свідченням того, що ми не можемо й надалі залишати Державний комітет лісового господарства та його структурні підрозділи в областях сам на сам з проблемами карпатського регіону. Тому, власне, тепер відпрацьовуємо ті підходи і моделі, які маємо закласти частково і до Державного бюджету, а частково — вирішувати через залучення різних інвестиційних ресурсів з тим, щоб Україна справді достойно, в інтересах людей скористалася тим національним багатством, яке вона має. Я знаю, що в Європі на тисячу гектарів угідь припадає 35 кілометрів лісових доріг. У нас — ушестеро менше. Тому вважаю, що 200 кілометрів доріг, які Держлісгосп України ставить собі за мету прокласти в найближчій перспективі, — це тільки ті, що необхідні, аби невідкладно розв’язати проблему заготівлі і вивезення вже всохлих дерев. Якщо ж брати до уваги ще й потреби розвитку туристично-рекреаційної галузі, то безумовно нам необхідно впродовж принаймні п’яти років виділяти по 200 мільйонів гривень. і ми це плануватимемо, а головне — робитимемо.

31 Серпня 2010, 13:40

Галичина
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Влада:
Франківський виконком затвердив новий порядок розміщення вивісок
30 Грудня 2016, 18:09
На засіданні колегії департаменту охорони здоров’я ОДА обговорили стан справ у медичній галузі
30 Грудня 2016, 11:19
У прикарпатській поліції відбулося засідання поліцейської комісії
30 Грудня 2016, 8:52
Марія Савка: Івано-Франківська область готова до оперативного реагування на надзвичайні ситуації у період прийдешніх свят
30 Грудня 2016, 8:09
30 грудня - засідання виконавчого комітету
30 Грудня 2016, 7:14
Аграрії Прикарпаття проаналізували стан галузі за 2016 рік
28 Грудня 2016, 16:59
Відтепер ми співпрацюємо з Попасною
28 Грудня 2016, 8:30
Відбулося засідання колегії управління спорту
28 Грудня 2016, 8:08
Марія Савка: Опалювальний сезон на Івано-Франківщині проходить у злагодженому режимі
27 Грудня 2016, 14:04
У селі Слобідка, на Городенківщині, де проживає майже 700 громадян, відкрито новий заклад культури
27 Грудня 2016, 8:57
В облдержадміністрації відбувся семінар для новообраних голів ОТГ
27 Грудня 2016, 8:34
Оперативна нарада
27 Грудня 2016, 6:36
На центральне теплопостачання Івано-Франківська чекає повна модернізація
26 Грудня 2016, 18:30
В Івано-Франківську стартує проект оновлення тролейбусного парку
26 Грудня 2016, 18:06
Народний депутат з Коломиї Юрій Тимошенко зібрався у президенти
26 Грудня 2016, 16:01
Кінець епохи: депутати звільнили Ольгу Бабій з посади директора ОТБ “Галичина”
26 Грудня 2016, 14:58
Олександр Стратюк проінформував обласну раду про роботу органів прокуратури в 2016 році
26 Грудня 2016, 11:48
82-м учасникам АТО та їх сім’ям буде надано матеріальну допомогу на поліпшення житлових умов
26 Грудня 2016, 8:52
З нагоди Дня енергетика Президент відзначив прикарпатця
23 Грудня 2016, 19:43
Голова Франківської ОДА вибачився перед медиками за заборгованість по виплаті зарплати
23 Грудня 2016, 16:30
Для Снятинської ЦРЛ придбали новий УЗД-апарат
23 Грудня 2016, 13:42
Франківська міська рада затвердила надбавки меру, заступнику та секретарю
23 Грудня 2016, 13:13
Франківська міська рада планує будувати міст на Пасічну за кошти держави
23 Грудня 2016, 10:30
Франківський «Електроавтотранс» візьме кредит на 8 мільйонів для закупівлі тролейбусів
23 Грудня 2016, 10:08
У Франківську “Новий театр” став комунальним
22 Грудня 2016, 21:30