У прикарпатських селах процвітає безробіття, а кошти, які держава виділяє по лінії обласного центру зайнятості населення на створення нових робочих місць, у районах не годні використати. Такий висновок зробила вівторкова колегія ОДА, що розглянула програму підтримки розвитку сільськогосподарських кооперативів у регіоні до 2015 року. А констатувавши те, члени колегії вирішили через тиждень повернутися до розгляду цього самого питання, зобов’язавши районних керівників підготувати за той час програми залучення «готових» державних грошей, зокрема й до пожвавлення наразі вкрай повільного кооперативного руху в галицькій глибинці…

Цю тему в ОДА й обласній раді розглядають у контексті такої актуальної тенденції, як формування програм соціально-економічного розвитку кожного населеного пункту області. «Тут на передньому плані — зайнятість сільського населення, — наголосив-нагадав голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. — Це найголовніше. А оскільки, зрозуміло, нові заводи й фабрики на селі не побудуємо, додаткові робочі місця потрібно, отже, створювати на землі».

Керівник області окреслив завдання органів влади в тому, щоби налагодити такі механізми, «аби люди знову захотіли повернутися до праці на полях і фермах». «Не маємо права чекати, поки прийдуть іноземці й на законних підставах заберуть в оренду всю продуктивну землю. А такі процеси в області вже тривають. І якщо нічого їм не протиставимо, то своєю бездіяльністю можемо посприяти в перетворенні наших селян у кріпаків закордонних фірм», — зазначив М. Вишиванюк.

Звичайно, зорганізувати кооперацію на селі чи хоч би приблизно відновити той кооперативний рух, який існував у Галичині до 1939 року, — річ непроста. Для цього замало навіть відповідної державної цільової програми, яка діє в Україні з 2009-го. Насамперед необхідна достатня організаційна наполегливість з боку сільських голів. Потрібне розуміння самих селян зокрема тієї перспективи, якої набуває у світі сільське господарство, й тієї, отже, вигоди, яку можна мати, якщо працювати на землі не розрізнено, як дотепер, а кооперуючись.

Річ у тім, що рік у рік землян більшає, а  кількість продуктивної землі на планеті  зменшується й її родючість знижується. Ще два роки тому, коли в кільканадця­тьох країнах відбулися голодні бунти, людство зіткнулося з проблемою нестачі продовольства. Тим-то нині у провідних державах питання гарантування продовольчої безпеки своїх громадян — на чільному місці економічної діяльності. Однак попри всі ті зусилля у світі набирають обертів певні об’єктивні процеси. Скажімо, Аргентина і Бразилія припиняють експорт м’яса, а ще раніше це зробив такий потужний його експортер, як Китай. Отож у світі зростає дефіцит цього продукту. Або ж якщо три роки тому вартість тонни пшеничного зерна на світових торгах становила 90—120 доларів, то тепер на Лондонській біржі вона сягає 258 дол. А ще через п’ять років, як передбачають, та ціна зросте й до 400—450 дол.

«З огляду на такі перспективи маємо всерйоз братися за розвиток села, за відновлення тваринництва (для порівняння: 1991-го в Україні було 29 млн. голів ВРХ, нині  — лише 4,8 млн.), — підкреслив голова ОДА. — Маємо справді створювати кооперативи на приватній основі. Або, якщо хочете, повертатися до організації  колективних господарств лише на ґрунті приватної власності на землю і майно. Польща цей шлях уже майже пройшла: там позгуртовувалися докупи по п’ять–шість газдів і домовилися між собою, що мають робити, як нарощувати виробництво тощо. Ми теж маємо тотожні приклади: на Снятинщині, Городенківщині, Тлумаччині, Коломийщині є сільгосппідприємства, що обробляють від півтори тисячі гектарів до чотирьох тисяч га, і є успішні й прибуткові».

Але, звісно, тих взірців замало. Для піднесення села потрібен справді масовий кооперативний рух. Причому, за словами керівника області, навіть кошти для цього є, а бракує лише «раціональної політики їхнього використання». М. Вишиванюк зіслався при цьому на інформацію начальника обласного центру зайнятості населення Григорія Горбаля, згідно з якою щороку Прикарпаттю виділяють з Києва від ста і більше мільйонів гривень на боротьбу з безробіттям (цього року передбачено 130 млн.), але в області «освоюють» заледве третину тих сум. Що ж перешкоджає ширше залучати ті гроші — чи то для організації обслуговуючих кооперативів, чи для налагодження переробки фруктів і ягід, чи для іншого сільського бізнесу? Нічого, крім власної недолугості керівників на місцях, зазначив М. Вишиванюк й пообіцяв невдовзі поцікавитися, чи крига скресла.

*     *     *

Колегія також розглянула питання про стан розрахунків за енергоносії та про підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2010-2011 рр., про проект угоди між ОДА й Кабміном щодо регіонального розвитку Івано-Франківщини, про створення обласного територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, про організацію медичного огляду учнів загальноосвітніх шкіл, про порядок проведення етнографічних фестивалів у нашому краї.