За 19 років незалежності Україна розгубила свої політичні та національно-патріотичні здобутки і помітно переходить під російський протекторат. Протистояти цій критичній ситуації практично вже нема кому, бо численні політичні партії об’єдналися не навколо української національної ідеї, а навколо своїх лідерів. І найгірше те, що не маємо своєї єдиної національної помісної Церкви.

Під національною Церквою треба розуміти передусім релігійне об’єднання, свої духовенство та ієрархію, які беруть на себе відповідальність перед Богом і людьми за те, щоб дорогою Христа привести до Бога довірений їм український народ. І щоб він був таким, яким його сотворив і хоче бачити Бог, а не таким, яким хотіли зробити його окупанти України, часто — явні слуги сатани, що нині вільно приїжджають на українську землю і намагаються брехнею і навіть іменем Христа здійснити свій сатанинський задум — знову надіти на наш багатостраждальний народ імперське ярмо.

В 1990—1991 роках у час розвалу комуністичної імперії ми боролися за відновлення в правах УГКЦ, яку 1946 року було ліквідовано. Близько тисячі священиків, які відмовилися перейти на російське православ’я, було заарештовано, всі церкви і вірних силою було віддано під юрисдикцію РПЦ. УГКЦ (на догоду Москві) понині не реабілітовано. Це ще один доказ того, яку маємо державу. Тоді ми боролися і за відродження Української Православної Церкви на сході України, яку ліквідовано ще наприкінці 20-х років за сценарієм совєтського Головного політичного управління (ГПУ). 33 єпископів УПЦ, в тому числі митрополита В. Липківського, та 1 215 священиків сталінський режим заарештував і здебільшого знищив. За справу відродження УПЦ в 1990 р. взявся тодішній екзарх України митрополит Київський і Галицький Філарет. Він скористався розгубленістю наших ворогів перед подіями національно-визвольної боротьби в Україні, яка розгорілася в час горбачовської перебудови, і московські ієрархи змушені були надати в жовтні 1990 р. УПЦ певну автономію в управлінні, дозволити українським ієрархам самим обирати главу цієї Церкви.

Після ухвалення Верховною Радою Акта про державну незалежність України питання незалежності УПЦ постало ще гостріше. Скликаний з ініціативи Митрополита Філарета восени 1991 р. Помісний собор проголосив автокефалію УПЦ, сподіваючись дістати на це згоду Москви. Дотримуючись толерантності, навесні 1992 р. він виносить на Московський архієрейський собор прохання: «Встановити історичну справедливість — надати повну канонічну самостійність Українській Православній Церкві». Проте Москва зреагувала по-імперськи, Московська патріархія тут же розв’язала кампанію шельмування та дискредитації Філарета. На противагу УПЦ, очолюваної Філаретом, Москва створює в незалежній Українській державі свою Церкву, також з назвою УПЦ (МП), і призначає предстоятелем Митрополита Володимира (Сабадана).

Приховуючи свою справжню сутність під українською назвою, ця Церква є частиною РПЦ і повністю залежить від неї. Отже, ця Церква захищає в Україні інтереси чужої держави, нав’язуючи віруючим російську мову та молитви за російських ієрархів. Кошти, зібрані з українських віруючих, йдуть до Москви. І тут мимоволі виникають закономірні запитання: чому так вільно почувається московська Церква в Українській державі? Чому господарює, наче у власному домі, і чому  поводиться так нахабно? Відповідь проста: тому що наші президенти разом з усією владою ламають  шапки перед Москвою, протегують чужим ієрархам. Це при тому, що на словах декларують від імені держави однакове ставлення до всіх релігійних конфесій.

Насправді бачимо цілком протилежне. Як приклад згадаймо «чорний вівторок» — 18 липня 1995 року. Вища українська влада на догоду Москві не дозволила поховати на території Святої Софії — давньої пам’ятки української духовності — патріота України патріарха УПЦ (КП) Володимира (Романюка). Багатотисячна траурна процесія в літню спеку чекала безрезультатно рішення уряду і вимушена була перед заходом сонця ховати патріарха під мурами Софії, за що її учасників по-звірячому побили румовими палицями. Пролилася кров ні в чому не винних людей. А винуватців і виконавців цієї трагедії так і не виявлено.

А як з легкої руки владні структури передають УПЦ (МП) не тільки храми і монастирі, а й найбільші релігійні святині! Подивіться, в чиїх руках нині Києво-Печерська та Почаївська лаври? Загляньмо в нашу історію, де зафіксовано, що Українська Православна Церква була автокефальна, мала безпосередній канонічний зв’язок з Церквою-матір’ю — Царгородською патріархією. 1458 року стався поділ Української Церкви на Київську та Московську митрополії, остання 1589 року стає патріархією. У 1685—1686 рр. сталася катастрофічна подія: московські ієрархи хитрістю та підкупом царгородських духовних владик домоглися перепідпорядкування Київської митрополії Московській патріархії.

Нині Московський патріарх Кіріл приїжджає в Україну і каже, що його пастирська місія належить до «колибєлі русской цивілізації», є одним із головних пріоритетів «в дєлє восстановлєнія духовново єдінства руссково міра». Його шовіністична промова в Одеській опері була спрямована проти націоналізму: «Национальная ідєя, создаваємая на основє националізма, нікорда нє может бить пріємлємой». Цей імперський заклик спрямований на боротьбу з українським культурно-духовним і церковним рухом в Україні. Ось вам і пастирська місія... На українській землі народ бореться за свою єдину національну Церкву, а йому нав’язують російське православ’я і старе підневільне ярмо.

02 Вересня 2010, 14:16
Теги:

Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...


Коментарі:

Автор: , 02 Вересня 2010, 14:22
Відповісти

Додати новий коментар



Останні новини з категорії Політика:
Головою Космацької ОТГ обрали діючого голову сільської ради
19 Грудня 2016, 18:31
У Тлумачі 12 партій змагатимуться за 26 депутатських мандатів
16 Грудня 2016, 18:54
Три територіальні громади Коломийщини через тиждень обиратимуть місцеву владу
08 Грудня 2016, 18:06
Троє прикарпатців увійшли до складу політради партії "Укроп"
28 Листопада 2016, 8:37
На Прикарпатті стартувала підготовка до перших виборів в об’єднаних громадах
08 Листопада 2016, 20:04
18 грудня у семи ОТГ Івано-Франківщини відбудуться вибори
11 Жовтня 2016, 9:43
На Прикарпатті 8 об’єднаних громад чекають на вибори
04 Жовтня 2016, 20:39
Михайло Королик очолив Івано-Франківську обласну організацію ВО "Свобода"
20 Вересня 2016, 21:28
ЦВК прийняла 100% протоколів з ОВК. Переміг Віктор Шевченко
18 Липня 2016, 20:16
Чесно: Вибори на Прикарпатті – змагання політичних обіцянок
14 Липня 2016, 18:27
Левко Лук’яненко у Франківську: “Сьогодні потрібно зробити парламент більш гідним”
12 Липня 2016, 16:17
У виборах по 85 округу члени ДВК від “технічних” кандидатів де-факто працюватимуть на одного кандидата
06 Липня 2016, 20:05
У Калуші на базарі Тягнибок агітував за кандидата від “Свободи”
04 Липня 2016, 10:07
Вибори на Прикарпатті: коли і кого з кандидатів ми почуємо і побачимо?
01 Липня 2016, 13:17
У виборчому окрузі №85 виборців спокушають безкоштовними святами, подарунками та екскурсіями
30 Червня 2016, 11:50
Велика кількість кандидатів – політична технологія для дезорієнтації виборців, – М.Лисюк голова КВУ в області
24 Червня 2016, 14:29
Стали відомі імена ще трьох кандидатів у парламент по округу №85
16 Червня 2016, 8:07
На калуському окрузі зареєстровано вже дев’ять кандидатів
13 Червня 2016, 17:20
ОПОРА: ЦВК зареєструвала ще 3 кандидатів по округу №85 та здійснило заміну у складі комісії
08 Червня 2016, 12:23
На Прикарпатті селяни не пішли голосувати, тому що не впевнені, що їм виділять кошти на дитячий садок
28 Березня 2016, 20:53
Нині в «Правому секторі» відбуваються неконтрольовані процеси, – Ярош
26 Лютого 2016, 18:58
Сич стверджує, що сесію обласної ради не скликають через БПП
26 Листопада 2015, 21:23
Ігор Насалик привітав Руслана Марцінківа з перемогою
16 Листопада 2015, 17:43
ЦВК оприлюднила інформацію про явку в другому турі місцевих виборів
16 Листопада 2015, 15:21
Івано-Франківська ТВК оголосила результати виборів в Івано-Франківську
16 Листопада 2015, 12:02