Експерти прогнозують восени значне подорожчання основних продуктів харчування. Як врятуватися від зайвих витрат і не залишитися голодним?

Минуле літо запам'яталося двома погодними катаклізмами: дуже рясними опадами та небувалою спекою. Для цьогорічного врожаю обидві ці надмірності виявилися вкрай несприятливими. Зернові культури та цукрові буряки постраждали насамперед від посухи. А картопля, цей "другий хліб" українців, у перезволоженій дощами землі буквально зварилася під час спекотних днів. Не дивно, що на базарі цієї осені все напрочуд дороге. За прогнозами експертів, продукти харчування до нового року будуть ще більше дорожчати.

Стрибки гречки

«Уже почалося зростання цін на м'ясо - за останній тиждень тільки яловичина подорожчала на 9-12%. Невдовзі ми очікуємо подорожчання макаронів, всіх мучних виробів, окрім, мабуть, соціального хліба. Буде також подорожчання молока, тому що закупівельні ціни на молоко за останні місяці зросли майже вдвічі. За нашими прогнозами, до нового року продукти подорожчають на 40%", - відзначив аналітик центру Разумкова Сергій Наливка.

Небувала спека, яка викликала посуху та пожежі, спершу спричинила справжню продуктову паніку в Росії. Впродовж лише одного тижня ціна на борошно, молоко, деякі овочі та гречку у наших північно-східних сусідів значно збільшилася, в окремих регіонах у магазинах виник дефіцит цих продуктів. Російський уряд прийняв рішення про обмеження експорту збіжжя, попри те, що на світовому ринку ціна на зерно виросла на чверть.

Ажіотаж довкола гречки невдовзі відчували й українські споживачі. Придбати гречану крупу в Івано-Франківську раптом стало складно. А коли гречка знову з'явилася в продажу на ринку, то вже із новими цінниками - понад 13 гривень за кілограм.

В українському уряді, за звичкою, у ціновому стрибку гречки звинуватили спекулянтів, які, буцімто, вирішили нажитися на продуктовій паніці. Але про всяк випадок урядовці таки зарахували гречку до стратегічних продуктів, внісши її до переліку об'єктів державного цінового регулювання, а також запровадили неформальну заборону вивезення зерна за кордон.

На Івано-Франківщині тим часом взялися за формування регіонального резерву зерна. Заступник голови облдержадміністрації Василь Брус на спеціальній нараді дав доручення організовано закупити продовольче зерно для двох головних франківських хлібопекарень -ВАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» та ТОВ «Залізнична пекарня». Для закупки зерна міська влада Івано-Франківська повинна отримати кредит під високоліквідне майно.

Що і на скільки подорожчає?

Очевидно, до завершення місцевих виборів (31 жовтня) влада завдяки інтервенціям на ринок дешевого зерна із держрезерву (як це було торік із цукром) стримуватиме ціни на соціальні види хліба, які становлять 80 відсотків усього асортименту. Але решта хлібобулочних виробів мають всі шанси подорожчати вже найближчим часом. Експерти висловлюють різні думки щодо того, які цифри на цінниках "несоціальних" сортів хліба з'являться до кінця року.

На думку директора інформаційної компанії «ПроАгро» Миколи Верницького, зростання цін на несоціальні сорти хліба може становити 20-25 відсотків. На підприємстві «Хліб Києва» вважають необхідним збільшити вартість своєї продукції на 10-15 відсотків. А експерт Олег Соскін припускає, що з врахуванням збільшення тарифів на енергоносії ціна хліба може підскочити аж на 70 відсотків.

Так само, як хліб, в Україні подорожчають всі похідні товари, які мають у своїй собівартості зерно або продукти переробки зерна. Насамперед, це стосується борошна та макаронних виробів - до їх ціни, за прогнозами, додасться 10-15 відсотків. Також подорожчає м'ясо та продукти м'ясопереробки. Через спеку й загибель великих площ посівів кормових культур вже у жовтні може виникнути дефіцит кормів. Услід за зростанням вартості кормів подорожчає і м'ясна продукція.

«Оскільки вміст зерна у комбікормах становить приблизно 60%, подорожчання слід очікувати в межах 5-7%. Зростання ціни на інші продукти м'ясної переробки може бути більш значним через те, що там є велика додана вартість", - заявила керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник.

На думку директора аналітичного агентства «Інфоагро» Василя Вінтоняка, переробники ще більше піднімуть ціни на молоко, яке отримують від населення й сільгосппідприємств. Причому відбудеться це навіть незалежно від зростання цін на зерно, яке входить у корми. Вартість молока буде зростати, позаяк кількість корів у країні скорочується і відчувається дефіцит сировини. У серпні, порівняно з червнем, молоко в Україні уже подорожчало приблизно на 50 копійок за літр. Восени, прогнозують експерти, ціни виростуть ще на 50 копійок. Відповідно зросте й вартість молокопродуктів. Зокрема, виробники сирів уже підняли вартість своєї продукції на 10%.

Окрім пшениці, яка під кінець року коштуватиме на 15-25% більше, через неврожай підніметься ціна і на деякі інші крупи. Зокрема, ще більше може подорожчати уже згадувана гречка. Торішніх запасів гречаної крупи практично немає, частина врожаю пропала через погодні умови, до того ж гречки цього року посіяли на 20% менше, ніж торік. Через усі ці фактори, за припущенням керівника аналітичної служби «АПК-Інформ» Родіона Рибчинського, гречка до кінця року може коштувати 15-18 гривень.

Запасний варіант

Зважаючи на ажіотаж довкола продуктів харчування та їх прогнозоване подорожчання, серед раціонально налаштованих мешканців Івано-Франківська все популярнішими місцями закупок стають не місцеві продуктові ринки, а оптові бази та гуртівні. Борошно, цукор, крупи вантажать мішками. Щасливі власники гаражів, пивниць та льохів так само масово скуповують картоплю, цибулю, моркву й часник.

Мешканка Івано-Франківська пані Марія, економіст за фахом, поділилася власним досвідом тривалого зберігання продуктів в умовах міської квартири. «Цукор, борошно і крупи купую по мішку, а потім, щоб продукти не псувалися і в них не заводилися шкідники, пересипаю все у дволітрові пластикові пляшки з-під мінеральної води (борошно - у трилітрові скляні банки) і складаю у коморі, - розповідала господиня. - Мішка борошна і гречки вистачає на рік. Цукру можна взяти і два мішки, він абсолютно не псується, хіба що злежується і твердіє, але пластикову пляшку можна потовкти - і все гаразд».

Користь від оптової закупівлі, як стверджує пані Марія, очевидна: оптова ціна менша, та й потім нема клопотів із постійним тяганням додому цукру та борошна по кілограмчику.

Ще один варіант тривалого зберігання продуктів, як підказують досвідчені господині, полягає в просолюванні мішків: тару для борошна та круп замочують у густій ропі.

Закрутки із овочами та фруктами господині звикло роблять і без жодної продуктової кризи. Однак цього року до слоїків із дарами саду і городу на полицях комор додаються й інші їстівні припаси - сушені та заморожені. "Я морожу цвітну капусту, броколі, болгарський перець, вишні, смородину, трускавки, - розповідала пані Галина. - Можна ще горошок, шпарагівку, сливки морозити. Це реальна боротьба з інфляцією! Перець, який я купую у вересні, взимку на базарі буде вп'ятеро дорожчий".

Альтернативний харч

Світові експерти агроринку уже не перший рік говорять про близьку глобальну продуктову кризу, викликану погодними катаклізмами та перенаселенням в країнах, які є експортерами зерна. Зрозуміло, що запастися усіма необхідними продуктами на тривалий час не вдасться. Тому, не нехтуючи песимістичними прогнозами, не зайвим буде пам'ятати про те, що, окрім окультурених рослин, в дикій природі існує чимало "бур'янів", які насправді є цінними харчовими продуктами.

Перший урожай "дикого хліба" можна збирати ранньою весною чи восени, звільняючи грядки від ненависних розгалужених кореневищ пирію. Якщо корені звільнити від бурої ліски на вузлах, дрібно порубати та перемолоти, то утвориться специфічна мука, цілком придатна для випічки. Сухі корені пирію містять до 20 відсотків крохмалю, 5-6 відсотків білків та 30-40 відсотків цукрів.

Дикий калган, раковi шийки, щетинник зелений, просянка, вiвсюг i навiть подорожник - з усiх цих дикорослих рослин в той чи iнший спосiб можна отримати муку для випiчки хлiба чи коржикiв. Популярним додатком до житньої та пшеничної муки на пекарнях у ХIХ столiттi були висушенi i розмолотi кореневища очерету. Так само колись використовували у хлiбопекарствi коренi рогози, якi збирали пiзньої осенi, коли вмiст крохмалю в них становить майже 60 вiдсоткiв.

Приготувати муку можна також iз дубових жолудiв та букових горiшкiв. Щоправда, першi мають багато дубильних речовин, а другi мiстять в собi алкалоїд фагiн, тому спершу їх треба просушити (а букові горшіки ще й просмажити), почистити вiд шкiрки i двi-три доби вимочувати, часто мiняючи воду, щоб позбутися гiркоти, пiсля цього ще раз проварити i тiльки тодi, висушивши, перемолоти на муку.

Звичайно, наразі такі рецепти можна сприймати скептично, адже щоб уникнути глобального голоду, iснує достатньо інших шляхів - це i збiльшення продуктивностi сільськогосподарських рослин, i залучення до землекористування нових територiй шляхом зрошення пустель, i виведення нових видiв рослин з високою продуктивнiстю, i навiть виробництво синтетичних харчiв. І дай Боже, щоб ніколи не справдився сумний анекдот про сiльського вiйта, який повiдомив односельцям двi новини - добру i погану. Погана: буде голод i доведеться їсти траву. Добра: я знаю, де росте багато трави.

Галицький кореспондент