8 вересня світ відзначає Міжнародний день грамотності. Українська мова — так історично склалося — потерпає від засилля росіянізмів і небажання багатьох дбати про чистоту мови. Однозначно, найжахливішою є ситуація на численних форумах. Феномен суржика — вічна українська проблема — призводить до того, що сьогодні у, здавалося б, мовно сприятливому регіоні, ми також маємо проблеми з правильним, грамотним вживанням української.
В Івано-Франківську не треба довго ходити, аби побачити й почути мовні покручі. Напис на рекламному щиті на вулиці Лепкого: «виготовляємо столішні». Не одразу й зрозуміла, що йдеться про «стільниці». По всьому місту чомусь «Порізка скла» замість «Нарізання». Майже кожен чиновник під час публічних виступів «приймає участь» замість правильного «бере участь», бо ж «приймають» ліки, подарунки, гостей тощо. Грішать промовці й фразою «на протязі…», хоч кажуть не про вітер, а мають на увазі «протягом певного часу чи впродовж…». Недавно з уст чиновниці високого рангу прозвучало «Здоров’я — це саме головне». Калькою з російської є фраза «всіх бажаючих», правильно буде: «всіх охочих».
На ICTV зранку днями почула «Зірки пророкують вам фінансову вдачу». «Вдача», як пояснює практичний словник синонімів української мови, — то «характер, натура, норов, природа, нахил, звичка, риса, прикмета». Отже, малося на увазі — «…пророкують удачу». Синонімом до цього слова в словнику є «фортуна, успіх, щасливий збіг обставин».
У розмовній мові, мові загалу, ще й сьогодні часто говорять «сємдесять, восємдесять рублів» тощо та ще й з наголосом не на тому складі. Жахливо чути і «тоже» замість «також» або «теж». Питають: «У якій годині?» замість «о котрій годині?», кажуть «кружка» замість «чашка, горнятко», «мені все рівно» замість «мені однаково або мені байдуже». Днями на базарі побачила напис «Львівська кожана підросткова обув». У цьому разі, як то кажуть, без коментарів.
Якщо наведені приклади свідчать про низький культурний рівень, то тих, котрі дбають про високу культуру мовлення, нині травмує навіть не засилля росіянізмів, котрих не поменшало, а фонетична нездатність чи небажання багатьох, і не лише високопосадовців, говорити правильно по-українськи.
Правила української орфоепії — правильної вимови містять кілька констант. Російська мова має відмінні від української орфоепічні правила. Російською можна пропускати склади, «з’їдати» закінчення слів, ненаголошені О в цій мові вимовляють як А. Українська такого не допускає, а вимагає все вимовляти чітко. У цьому й полягає основна різниця між двома, як дехто переконує, подібними мовами. Коли людина думає по-російськи, тоді й чуємо «падарунок», «прагрєс», «періад», «любі маї» тощо. Українською мовою завжди всі ненаголошені О звучать як О.
В російській мові літера В у закритих складах вимовляється як Ф. В українській мові підміна звуку «в» на «ф» звучить надзвичайно неприємно й неграмотно: «паетіф», «музикантіф» і т. п.
Люди, котрі рідко послуговуються українською мовою, часто припускаються зросійщених звуків «г», «к», «х», «ч», кажучи «марякі», «виснафкі», «кідати», «трохі», «трошкі», «економікі», «вчітель».
Засилля полонізмів та росіянізмів, як-от «вапше», «вроді», «раді Бога», «не нада», «пашті», «по-любому», «карочє», «ну та й що», «шарфік», «садік», «тіліфон», «тілівізор», «халадільнік», «щьоччік», «сапожкі», «штанішкі», «тіпа» тощо — дуже засмічують мову. На жаль, таке мовлення доводиться чути частенько.
Однією з важливих якостей української мови є кличний відмінок, котрим послуговуються насправді одиниці. Михайлику! Стасе! Христинко! Галино! Миколо Петровичу! Іване Дмитровичу! Євгеніє Іванівно! Любове Павлівно! Пане! Пані! Донечко! Синочку! Дівчино! Хлопче! Хлопчику! Водичко! Краю мій! Вітчизно кохана! Криме чорноморський! Севастополе любий! Друже!
Якщо миритися з цим, мовляв, хто так говорить, тому далеко до висококультурної інтелігентної особистості, а я ж — інтелігент, то можна поступово втратити мовний слух, котрий в автохтонів мусить бути абсолютним.
Коментар завідувача кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Миколи Лесюка.
— Грамотність справді сьогодні знижується. Гадаю, передусім тому, що діти нині не читають. Коли читаєш, спрацьовує зорова пам’ять, і в такий спосіб запам’ятовуєш, як правильно писати і грамотно сказати. Взагалі, старанність студентів сходить ні на що, вони переконані, що в освіті все можна купити. І з телебаченням у нас біда, еталонну мову можемо почути хіба що на радіо, там ще залишилися добрі диктори. А у повсякденному мовленні: «врач принімає каждий день» — напис на дверях. Чому так часто чуємо суржик? Українці дуже запопадливі. Я чую навіть серед дітей: якщо одна дитина в гурті розмовляє російською, одразу всі переходять на російську мову. На місці росіянина я б образився: якщо українець тебе розуміє, то чому росіянин не здатен тебе зрозуміти? Ми мусимо говорити про мовне питання з позицій самоповаги. Неправильно протиставляти українську та російську, бо для кожного своя мова наймиліша і найкраща, і він її поважає. Людей, котрі говорять так, як демонструє той напис на дверях у лікарні, я ділю на дві категорії: або не хоче, категорично не хоче, або не здатний вивчити мову. Усі слов’янські мови не є важкими. Українська не складніша, ніж будь-яка, має багато раціонального, правопис її набагато легший, аніж у російській, де діє морфологічний принцип написання, а у нас фонетичний переважає, тобто, як чуєш — так пишеш. На жаль, державні мужі, котрі нині нібито говорять українською, роблять насправді це лише на камеру. Якби ж вони говорили по-українськи в житті, тоді, може, українська мова мала б добрі перспективи.
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі:
Останні новини з категорії Життя:
21 Січня 2018, 18:12
30 Грудня 2016, 17:20
30 Грудня 2016, 16:57
30 Грудня 2016, 16:31
30 Грудня 2016, 16:03
30 Грудня 2016, 15:42
30 Грудня 2016, 14:31
30 Грудня 2016, 14:05
30 Грудня 2016, 13:40
30 Грудня 2016, 11:48
30 Грудня 2016, 10:57
30 Грудня 2016, 10:33
29 Грудня 2016, 22:12
29 Грудня 2016, 21:21
29 Грудня 2016, 20:56
29 Грудня 2016, 20:34
29 Грудня 2016, 20:05
29 Грудня 2016, 19:45
29 Грудня 2016, 18:29
29 Грудня 2016, 17:42
29 Грудня 2016, 15:40
29 Грудня 2016, 14:55
29 Грудня 2016, 14:30
29 Грудня 2016, 13:13