Євген Гірник не потребує особливого представлення читачеві. Він є добре знаним на Прикарпатті політиком завдяки своїй чіткій громадянській позиції, непохитним націоналістичним переконанням, твердій вірі в українську Україну. Нині ми розмовляємо з народним депутатом України двох попередніх скликань про політичну ситуацію в державі і краї.
— Свого часу ви запевняли, що націоналізм — це гостра зброя, яка може спрацювати у дуже короткий час. Ця теза ще не втратила своєї актуальності нині?
— Це завжди актуально для кожної нації, а особливо такої, існування якої перебуває під загрозою, — як нині українська нація. В новітній українській історії ця зброя вже декілька разів спрацьовувала, зокрема у час національно-визвольних змагань в 30—50-х роках ХХ століття, у 89—91 роках — у формі мирного руху за здобуття Україною незалежності, у 2004-му — як Помаранчева революція. Нині, коли влада в Україні нагадує окупаційний режим і брутально знищує все українське, ця пружина стискається, проте вона обов’язково знову спрацює.
— Ви завше були прихильником ідеологічної складової на основі української національної ідеї у тих чи інших партій. Які сьогоднішні політичні структури є придатними для цього? Чи зможуть вони консолідуватися напередодні місцевих виборів на базі української національної ідеї?
— Впродовж 20 років, відколи я в активній політиці, бачу позитивні зрушення, і деякі з них мене особливо тішать. Зокрема більшість політичних сил Прикарпаття позиціонує себе послідовниками Степана Бандери. 20 років тому такого не було. Елементи української національної ідеї є в програмах «Нашої України», «Свободи», КУН, НРУ, УНП та багатьох інших партій цього спектра. Але, крім наявності у програмах, мають бути вчинки, такі, як укази Віктора Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України, визнання борців за незалежність України, дії, спрямовані на захист української мови, культури, освіти, зрештою, — української ідентичності. З метою підтримки і продовження такої роботи об’єднання патріотичних сил доцільне і можливе. Звільнити Табачника, скасувати його антиукраїнські накази і програми — це те, що ми можемо зробити. Політичне об’єднання національних сил на місцевих виборах неможливе у зв’язку з прийнятим законом, проте можливі погодження між мажоритарниками з тим, щоб у місцевих радах було менше «тушок».
— Як би ви охарактеризували політичну ситуацію в Україні і краї? Чи час бити тривогу?
— Використаю військову термінологію. Весняний політичний бліцкрир В. Януковича завершився. Ситуація ввійшла у стадію «стабільної стагнації» — політичної, економічної, моральної. Обіцяне поліпшення життя «вже сьогодні» ніяк не настає, хоча суспільство знає, що не скоро воно настане, натомість перебуває в стані тривожного очікування гірших часів.
У владі почалися «розборки», що вилились у відставки Семиноженка, Бойка, Шуфрича, у деякі перестановки в місцевих адміністраціях. Бюджет за надходженнями стабільно не виконується, атакований усіма контрольними інстанціями малий бізнес утікає в «тінь», припливу інвестицій не видно. Натомість маємо деукраїнізацію й утиски свободи слова.
З другого боку, розмови з багатьма людьми переконують мене, що суспільство готове вийти з шоку — подолати синдром політичної втоми. Дуже багато політиків, політологів, журналістів, особливо в інтернет-виданнях, б’ють на сполох. Роздрібненість і взаємопоборювання опозиції, побутові негаразди ще стримують людей, але вже восени ситуація може змінитися.
Ситуація в нашій області нічим не відрізняється від загальноукраїнської, але має свої регіональні особливості. Не помітно якихось господарсько-економічних зрушень, які обіцяв М. Вишиванюк, натомість, очевидно, не без його участі було зірвано сесію обласної ради з приводу протесту щодо «харківських угод». Івано-Франківщина потерпіла від двох великих повеней, які спричинили збитки на мільярд грн. Але на відміну від 2008 р., коли Прикарпаття отримало 1,3 млрд. грн. допомоги з бюджету, нині йде мова про 30-40 млн. грн. Звичайно, дивно, коли голова ОДА, роз’яснюючи політику Президента, порівнює його аж з Черчіллем, загальновизнаним світовим лідером.
Що ж, у кожного своя точка зору, лише Черчілль ніколи не здав ні грама британської території чи британських інтересів, не поступився ні Гітлеру, ні Сталіну і, зрештою, не будував свого «межигір’я» за рахунок британської скарбниці.
— Деякі українські політики уже встигли пов’язати здорожчання газу для населення — на 50 відсотків з 1 серпня та ще на 50 з
1 квітня наступного року, зменшення його видобутку в Україні, підвищення пенсійного віку для жінок з намірами цілеспрямованого винищення української нації. Що думаєте ви з цього приводу?
— Янукович перед виборами не обіцяв підвищення цін, тарифів та пенсійного віку. Ми опинилися в ситуації, коли отримаємо те, що дозволимо з собою зробити, в тому числі елементи геноциду. Тому опозиційним силам час переходити від заяв до дій, а саме — рішення сесій, судові позови, вуличні акції, відмови оплати. Без попередніх компенсацій пенсій та зарплат усілякі обіцянки додаткових субсидій є фікцією.
— Чому, на вашу думку, «помаранчева команда» так ганебно зайшла за куліси? Причина цього — амбіції, бізнес-інтереси, відсутність харизматичного лідера, який зумів би утримати перемогу?
— Найкращою відповіддю на ваше запитання можуть бути слова гетьмана Івана Мазепи: «През роздори всі пропали — самі себе звоювали». Тут є все: і особисті амбіції, і різні бізнес-інтереси, і занадто багато харизм, і включення до команд «пташенят» кучмівського «гнізда», і головне — потужний тиск Москви через присутню в Україні «п’яту колону». На жаль, громадянське суспільство ми так і не створили, виконання обіцяних програм виявилося нікому контролювати.
— Чим займаєтеся сьогодні? Яке коло ваших нинішніх інтересів?
— Само собою зрозуміло, що теперішній владній команді мої послуги не потрібні. Я займаюся політикою, працюю головою центральної контрольно-ревізійної комісії партії «Наша Україна». Зрештою, незважаючи на партійну належність, я залишаюся за своїми поглядами і діями українським націоналістом і прихильником Віктора Ющенка. Переконаний, що сьогоднішнє паплюження його особи є несправедливим, історія ще віддасть йому належне. Завдяки указам Віктора Ющенка Героями України стали Степан Бандера, Роман Шухевич і мій батько — Олекса Гірник. За сприяння Ющенка в Каневі встановлено пам’ятний знак Олексі Гірнику.
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі:
Останні новини з категорії Політика:
19 Грудня 2016, 18:31
16 Грудня 2016, 18:54
08 Грудня 2016, 18:06
28 Листопада 2016, 8:37
08 Листопада 2016, 20:04
11 Жовтня 2016, 9:43
04 Жовтня 2016, 20:39
20 Вересня 2016, 21:28
18 Липня 2016, 20:16
14 Липня 2016, 18:27
12 Липня 2016, 16:17
06 Липня 2016, 20:05
04 Липня 2016, 10:07
01 Липня 2016, 13:17
30 Червня 2016, 11:50
24 Червня 2016, 14:29
16 Червня 2016, 8:07
13 Червня 2016, 17:20
08 Червня 2016, 12:23
28 Березня 2016, 20:53
26 Лютого 2016, 18:58
26 Листопада 2015, 21:23
16 Листопада 2015, 17:43
16 Листопада 2015, 15:21
16 Листопада 2015, 12:02