Напередодні такої свого роду підсумкової дати в житті міжнародної туристичної спільноти, як єдиний день галузі, про здобутки і проблеми прикарпатської відпочинкової індустрії розповідає начальник головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій ОДА Віталій СЕМКІВ.

— Пане Віталію, свого часу місцеві ЗМІ повідомляли, що хоча протягом першого півріччя 2010-го через часті й затяжні дощі у травні–червні наш край відвідало втроє менше туристів, ніж такого ж періоду 2009-го, все одно Івано-Франківщина нібито лідирує серед решти регіонів України за кількістю тих відвідин. Чи достовірні ті повідомлення?

— За інформацією Державної служби туризму і курортів щороку протягом останніх трьох літ туристичними послугами в нашій області користується понад мільйон туристів та екскурсантів. Гадаю, не стане винятком і 2010-й. Адже за його першу половину лише ліцензовані туроператори й турагенти області надали  послуги 642,9 тисячі відвідувачів. Про те, скільки  людей відпочило влітку у приватних садибах області, яких близько 700, сказати не можу. Бо ці структури переважно звітують лише перед податковими органами, але не подають інформації про кількість гостей, які в них перебували. Втім, це, мабуть, і не потрібно — рахувати туристів. У провідних країнах оцінюють здобутки в туріндустрії через обсяг отриманих платежів до бюджету від готелів та закладів туристично-розважальної сфери. Тож, ідучи за цим прикладом, можу додати, що обсяг наданих послуг у сфері туризму
за шість місяців сягнув 136,1  млн. грн., а до бюджетів усіх рівнів ліцензовані туристичні підприємства сплатили 21,54 млн. грн.

— Про які ще здобутки можете сказати?   

— Серед позитивних зрушень — і розвиток самої інфраструктури для відпочинку. Зокрема створюємо належні умови для відпочинку вздовж Дністра. Якщо два роки тому в Городенківському районі ми встановили перші зупинки, а торік — знаки вздовж річки, то цього року встановлено інформаційні таблиці біля сільських населених пунктів на берегах у Тлумацькому районі. Під час організованого сплаву у серпні «Дністровська флотилія» було облаштовано так звані порти для зупинок у цих селах. Можливо, просуваємося в цьому напрямі й повільно, зате роботу ведемо неухильно. Наступного року, сподіваюся, залучимо до того й Галицький район.

— Найближчими днями, як було оголошено ще заздалегідь, в нашій області за участю Президента Віктора Януковича відбудеться чи не всеукраїнська нарада з питань розвитку галузі взагалі і стосовно підготовки до Зимових Олімпійських ігор у Карпатах 2022 року. Чого очікуєте ви та співробітники профільного управління ОДА, яке ви очолюєте, від такого заходу? Які сподівання покладає туристичний бізнес Прикарпаття на цю зустріч?

— Нарада на такому рівні стане для області надзвичайно важливим заходом, оскільки попри всі здобутки та позитивні результати залишається ще надзвичайно багато питань, які потрібно врегулювати, щоби посприяти й надалі розвиткові туризму. Ми сформували перелік проблемних питань, висунутих і обговорених на багатьох нарадах та круглих столах, які ми проводимо в області. Тобто зібрали й систематизували те, про що говорили самі представники туристичного бізнесу, переконані, що в разі врегулювання тих проблем бізнес зможе працювати краще, нарощувати показники.

Йдеться в тому переліку, приміром, про потребу вдосконалення нормативно-правової бази і про розвиток туристичної інфраструктури та необхідність забезпечення туристичної сфери кадрами належного рівня, про створення сприятливих умов для розвитку дитячого, молодіжного, інвалідного туризму, як назагал і самого підприємництва в галузі. Та ми не просто констатуємо нагальні потреби, а й запропонували шляхи їх вирішення. Правда, розв’язання деяких з цих питань виходить за межі компетенції як нашого управління, так і ОДА. Тому дуже добре, що ми обговорили їх на засіданні колегії 11 вересня, вислухали додаткові пропозиції представників сільського зеленого туризму й турагентств. Ми, повторюю, сформували пакет узагальнених пропозицій та доручень. і одні з них уже виконуємо, що ж до виконання інших, які управлінню не під силу, то звертатимемося до вищих інстанцій по допомогу.

— Серед нагальних проблем у сфері відпочинкової індустрії на колегії називали й низький рівень культури обслуговування в окремих туристично-рекреаційних закладах...

— Проблему кадрів та культури обслуговування мають розв’язувати насамперед самі турфірми — запрошувати практиків, проводити для свого персоналу курси підвищення кваліфікації, влаштовувати тренінги та командні заняттяѕ Але, звичайно, то й наш клопіт. Нині ми готуємо відповідні документи щодо організації підготовки екскурсоводів та фахівців туристичного супроводу. Спільно зі Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні та центром зайнятості проводимо семінари щодо послуг гостинності в сільському туризмі. Разом із регіональним туристично-інформаційним центром та Товариством молодих інвалідів плануємо серію семінарів щодо обслуговування осіб з обмеженими можливостями...

— Що робить влада самотужки чи у співпраці з профільними громадськими організаціями для зменшення кількості безліцензійних учасників туристичного ринку?

— На жаль, наше управління не може контролювати діяльність турагенцій в області. Але ми не раз і не два зверталися до Державної служби туризму і курортів з проханням ініціювати внесення змін до чинного законодавства і надати нам право на проведення відповідних перевірок. Порушимо це питання й на всеукраїнській нараді. А наразі хотів би нагадати читачам «Галичини» як потенційним туристам: перед тим, як купити путівку чи заплатити за тур, поцікавтеся установчими документами турагентства, тим, які в нього домовленості з оператором, тур якого вам продає, простежте, щоби з вами уклали угоду на туристичне обслуговування, яку раджу уважно перечитати.  

— ОДА порекомендувала районним і міським радам по можливості запровадити низькі ставки єдиного податку для власників зелених садиб і зменшити орендну плату за землю для туристичних закладів області. Як би ви прокоментували це рішення?

— Я — за мінімальний податок у сільському туризмі. Нехай власник садиби (лише не готельного комплексу на 20-30 номерів) заробляє якомога більше для своєї родини, вкладає зароблені кошти в поліпшення спершу свого сервісу, в розвиток власного бізнесу, а потім в упорядкування території навколо садиби, прилеглої вулиці й т. д. Не говоритиму знову про всі переваги розвитку сільського туризму. Бо тут найголовніше — родина, яка ним займається, залишається жити в селі, живе гідно і не хвилюється про щоденний хліб. А той мінімальний податок, який сплачує такий сімейний бізнес, нехай на відповідних рівнях скеровують на додаткові роботи щодо впорядкування спільних територій, на їхнє освітлення, проведення екологічних заходів, на розгортання соціальної інфраструктури.

Насамкінець хотів би зазначити, що, як ми всюди про це говоримо, а голова ОДА Михайло Вишиванюк ще 10 років тому наголошував, розвиток туристичної галузі для нашої області — це пріоритетний напрям соціально-економічного поступу. Але тут усе залежить не лише від державних службовців, а й від усіх жителів краю. Тут важить і те, як ми дивимося на приїжджих туристів — доброзичливо усміхаючись чи сердито. Має  й значення, чи дбаємо про чистоту довкілля... Влада може допомогти в тому чи іншому. Але працювати треба всім. Отже, як на мене, Всесвітній день туризму має бути святом для всіх прикарпатців. Щиро вірю, що завдяки цій галузі наші краяни зможуть підвищити свій добробут та справді перетворити регіон у своєрідну карпатську Швейцарію. Тому від щирого серця бажаю і працівникам відпочинкової індустрії регіону, і всім, хто ще лише прагне або ж колись таки захоче спробувати себе в туристичному бізнесі, віри у власні сили, у здійснення своїх задумів, мрій, намірів. Зичу всім здоров’я та натхнення й наполегливості в досягненні мети.