Як уже повідомляла «Галичина», біля села Завадки в  лісових угіддях ДП «Калуське лісове господарство», що суміжні із землями Завадківської та Кропивницької сільських рад Калуського району, сталася розгерметизація продуктопроводу Дрогобич — Калуш, який транспортує з Росії дизпаливо і належить ТОВ «Карпатнафтохім». Солярка потрапила у місцеву річку Болохівку, забруднила територію лісових угідь.  Хоч відповідні структури наразі з’ясовують причини витікання нафтопродуктів, основна із них, як показало наше розслідування, — таки недбалість.

А здогадки невпинно селами блукають

Територія, про яку йдеться, багата на давні перекази про соляркові запахи риби та блискучі плями на болохівських озерах. Але, як жартують нині рибалки, хто ж у ті часи щось знав про таке поняття, як «екологія». Тож не новина, що нафтопровід Дрогобич — Калуш не вперше забруднює земельні та водні угіддя нафтопродуктами. За нашою інформацією, на 84 кілометри продуктопроводу припадає понад сто врізок — крадіжок. «Між селами Кропивником та Стефанівкою вже була колись самовільна врізка у нафтопровід, — пригадує сільський голова Кропивника Михайло Барнич. — Ходять чутки, що тепер прорвало труби на місці колишньої крадіжки. Але то тільки розмови». Своєю чергою і сільський голова Завадки Василь Перчик поінформував нашого кореспондента не лише про те, що солярка притоками потрапила у річку Болохівку, яка тече селами Калущини в Сівку, що несе свої води в Дністер, а й зазначив: «Десь вісім чи дев’ять років тому також було самовільне врізання у нафтопровід. Тепер, кажуть, те саме. Дивуюся, як могли не помітити злодіїв, адже це за три-чотири метри від дороги, по якій їздить охорона? Та й часу треба чимало, щоб розкопати непомітно трубу на півтораметровій глибиніѕ»

У лісі, лісі темному — там ходить вартовий...

Після аварії на продуктопроводі минув тиждень — через калуські села прямуємо на місце витоку нафти, що десь за два кілометри в лісах над Завадкою. Дорогою помічаємо, що в селі ще працює асенізатор — збирає у Болохівці залишки нафтопродуктів, а подекуди і бони-вловлювачі ще простелені впоперек річки. Солярковий сморід витає лісом уже безпосередньо неподалік місця витоку — переритої і перетоптаної галявини: довкола лісові багна, набряклі від дощів, та метрів за сорок видніється будка охорони нафтопроводу. А у заросляку біля річки Болохівки, що у цьому місці схожа на потічок, працює бригада аварійно-рятувальних робіт ТОВ «Карпатнафтохім» — зрізаючи бензопилою пеньки деревцят, люди готують під’їзну дорогу для асенізатора, щоб зібрати залишки нафтопродуктів, перемішаних з водою. Можна собі тільки уявити, як провадили аварійники та еменесники оперативні роботи у cвітанковій мряці, якщо за світлого дня до місця витоку годі й доступитися не те що техніці, а й пішки. Про те, що ми у захисній зоні нафтопроводу, нагадують хіба попереджувальні стовпці у кущах — вона занедбана, нерозчищена і захаращена.

— Продуктопровід належить ТОВ «Карпатнафтохім», — коментує обсяги завданої підприємству шкоди директор ДП «Калуське лісове господарство» Володимир Павлишин. — Аварійна ситуація сталася, зокрема, в угіддях Брошнівського лісництва. Адміністративно — це частина території Завадківської сільської ради. Йдеться про землі спеціального призначення, якими прокладено нафтопровід, тож «Карпатнафтохім» за користування ними не платить. Хоч продуктопровід використовують виключно калуські нафтохіміки.

Його прокладено під землею на глибині приблизно півтора метра, а охоронна зона — по тридцять метрів обабіч. Цілодобово об’єкт охороняє спеціальна служба, котру винаймає підприємство. Уздовж нафтопроводу є охоронні будки, у визначений час привозять вартових і відвозять. Що ж до наслідків виливу дизпалива, то нашому лісовому господарству великих збитків він не завдав. Бо ті тридцять-сорок соток наших угідь — це картографічно територія давніх сіножатей, нині порослих кущами. А рівень забруднення грунту і води визначить державна екологічна інспекція. Вилите дизпаливо спалювали безпосередньо на річці, бо, наскільки мені відомо, рятувальна бригада приступила до робіт десь через кілька годин після прориву нафтопроводу. Пам’ятаю, що самовільні врізки на ньому вже колись були — років сім тому на території Долинського району. Думаю, що й охорону свого часу запровадили через факти крадіжок. Важко сказати, з якої причини стався вилив нафтопродуктів. Але якщо говорять про крадіжку, то, на мою думку, такі дії неможливо було б скоїти без відома охорони. Це ж за кілька метрів від дороги, та й будка для вартових неподалік. Власне, завод запрацював у Калуші за кілька днів до ситуації на нафтопроводі — почали факели горіти. Може, подали тиск завеликий чи випробувальні роботи виконали неналежно — важко сказати однозначно. Нафтопровід Дрогобич — Калуш наступного року святкуватиме своє 35-річчя — збудований 1976-го. Що ж до оперативності виїзду аварійно-рятувальної бригади «Карпатнафтохім», то її керівник-бригадир інформацію про кількагодинне зволікання заперечив. Проте ми довідалися, що охороняє нафтопровід одна з київських фірм, але калуські аварійники не мають будь-якого оперативного зв’язку з охоронцями  — ні мобільного, ні радіо. А у непередбачуваних ситуаціях доводиться їхати за кілька кілометрів у село, щоб зв’язатися з диспетчером.

Біда часу не вибирає

ЗМІ у гонитві за сенсацією подають суперечливу інформацію щонайперше навіть про час, коли стався вилив дизпалива з продуктопроводу — 12 вересня близько 19 год., 13-го — близько 6.00, 6.10 чи 6.35 тощо. Тож у заступника генерального директора з виробництва ТОВ «Карпатнафтохім» Володимира Слюзара ми передусім запитали: коли ж  постукала біда?

— Якщо вчасно виявляється врізка, її ліквідовують, повідомляють відповідні структури і т. д., — сказав В. Слюзар. У нас на нафтопроводі ситуація була дещо іншою. Появився незначний вилив дизпалива — прилади зафіксували падіння тиску в трубопроводі. Далі визначили район, де це сталося — чи через розрив, чи самовільний відбір. і охорона, і спеціальна бригада працювали на лінії. і от повідомляють 12 вересня, що знайшли місце витоку — виїхала спеціальна бригада для локалізації. А на ніч залишили чергову бригаду. Коли ж вранці побачили, що є забруднення і річки, то відповідно викликали всі передбачені в таких випадках служби. Звідси й інформаційна розбіжність — чи то 12 вересня, чи то 13-го. Ситуація прояснилася під ранок 13 вересня — гравійно-піщані грунти пропустили потрапляння дизпалива у Болохівку.

— Що означає, що нафтопровід «належить ТОВ «Карпатнафтохім»? Він перебуває у приватній власності, оренді..?

— Нафтопровід входить до основних фондів «Карпатнафтохіму».

— Тобто підприємство відповідає  за стан, експлуатацію продуктопроводу, безпеку для довкілля?

— Безумовно.

— Напередодні ви запустили завод, що не працював понад два роки?

— Так, два з половиною. Перед пуском заводу ми готували трубопровід, проводили спеціальну промдіагностику. Все сталося через два дні після завершення прокачування.

— І під час перевірок не зафіксували самовільної врізки?

— А як її можна зафіксувати, якщо трубопровід під землею. Звичайно, прилад може виявити врізку, якщо її зроблено, як відгалуження. А ця врізка вертикальна — по осі труби. Тут прилади безсилі. Те, що врізку зробили після прокачування, показує, на мій погляд, що хтось добре володіє інформацією.

— Володимире Васильовичу, а охорона трубопроводу у вас спеціальна?

— Так, цим займається спеціальна київська охоронна фірма...

— Але ж це сталося за сорок метрів від будки вартових і за п’ять — від дороги? Та й у каністрах дизпаливо такими хащами ніхто не носитиме...

— Цього я коментувати не буду — це справа інших органів. Нам виставлять претензії відповідні служби, своєю чергою і ми — охоронній фірмі.

— Як ви вважаєте, а охоронно-захисна територія по обидва боки трубопроводу наразі у належному стані? Адже туди ні доступитися, ні під’їхати. До речі, і у випадку нештатної ситуації...

— Мені здається, що краще не мати під’їздів. Ми домовилися з лісівниками, що обладнаємо з обох боків шлагбауми. Для чого туди їздити? Рятувальна техніка є такою, що їй такі дороги не на заваді.

— А підприємство платить за користування державними угіддями?

— Авжеж — за користування землею. У всіх регіонах. І на Львівщині, і на Закарпатті, і на Волині тощо.

— Це правда, що на продуктопроводі загалом нараховується десь сто самовільних врізок? Чи не впливає така кількість втручань на технічний стан самої мережі?

— Понад сто. Але жодного випадку не пам’ятаю, щоб мені назвали злодія. Хоч кожного разу ми надавали всі необхідні документи і матеріали. Що ж до кількості врізок, то заварювання роблять так високоякісно, що на тих місцях ніколи не прорве.

— Насамкінець: як ви думаєте — аварійна ситуація сталася через недбалість чи злодійство? Адже ж не встерегли — значить не належно дбали?

— Ми два роки готувалися до пуску заводу. Ви не знаєте, як важко запустити виробництво після такої перерви. Керівництво і спеціалісти зіткнулися з низкою проблем, які навіть світовій практиці невідомі. Але, очевидно, і зловмисники готувалися і чекали, коли почнеться перекачування дизпалива. І в голову не може прийти, що можуть лізти під саму охоронну будку. Ми направили всі необхідні матеріали правоохоронним органам — хай шукають. Люди у селі гудуть, що ми завдали шкоди. А я думаю: невже ніхто нічого не бачив і не знає? Я заперечую про недбалість, бо це треба питати хіба що службу охорони. А щодо нас, то всі наші структури діяли професійно. І вдень, і вночі. Чи можна це назвати недбалістю?

Ціна галасу — 20 тисяч грн.

За інформацією Держекоінспекції в Івано-Франківській області, наразі ще провадиться робота з остаточного визначення суми збитків, завданих підприємством ТОВ «Карпатнафтохім» через вилив дизпалива на нафтопроводі Дрогобич — Калуш. Нам повідомили, що на день аварії було перевищення гранично допустимої концентрації нафтопродуктів у пробах води з річки Болохівки у три тисячі разів. Наразі будь-якого перевищення не зафіксовано. А орієнтовні збитки, без врахування відшкодувань Калуському держлісгоспу, сягатимуть 20 тисяч гривень.