Ліліана Сімонович не потребує якогось особливого представлення. Вона добре відома в Івано-Франківську завдяки своїй суспільно-політичній діяльності, чіткій громадянській позиції, депутатській активності у міській раді упродовж трьох останніх каденцій.

Нині Ліліана Сімонович як добра господиня і професіонал хоче навести лад у своєму домі— Івано-Франківську, тому й кандидує не лише до Івано-Франківської міської ради, а й на посаду мера Івано-Франківська від Народного руху України, до якого належить ще з початку 90-х. 

— Чи легко жінці бути в політиці? Що спонукало вас зайнятися політичною діяльністю?

— Ще в тих далеких 90-х роках, коли я лише  починала свій шлях, жінка в політиці сприймалась, як щось надто нове, незвичне. Але хочу згадати, що в становленні Української держави брали участь не лише чоловіки. Яскравим прикладом жіночої небайдужості до тих процесів є мати мого чоловіка, яка активно підтримувала  мітинги на підтримку української незалежності. Вона їздила по всій Україні і пропагувала національну ідею. Саме вона колись запропонувала вступити мені в партію НРУ і почати свою політичну діяльність. З того моменту наша сім’я стала причетною до політики. Тоді ми вже всі разом активно підтримували діяльність Руху, брали участь у всіх можливих акціях, вічах, тримались за руки в «ланцюзі злуки», шили прапори, були агітаторами у виборчих кампаніях кандидатів від Руху.

У той час питання про особисте балотування в кандидати депутатом не розглядалось, бо  я вважала, що обранцями повинні бути високопрофесійні люди з певним життєвим досвідом. і лише в 1998 році, коли члени міського товариства «Просвіта» одноголосно висунули і підтримали мою кандидатуру на участь у виборах, я розпочала активно брати участь у виборчому процесі, здобула перемогу і стала депутатом міської ради від мікрорайону «Княгинин». З того часу моє життя змінилось і наповнилось новим змістом. і так уже поспіль 12 років. Жодного разу я не шкодувала, що обрала цей шлях, адже за роки депутатської роботи познайомилась з багатьма хорошими людьми, здобула величезний життєвий досвід і найголовніше— допомогла багатьом людям у вирішенні їхніх проблем.

— ІФМО НРУ— одна з небагатьох політичних сил, що дотримуються гендерної рівності при формуванні виборчих списків. Пані Ліліано, ця позиція зумовлена передусім тим, що ви хочете бачити більше жінок в українській політиці?

— Звичайно, жінок в українській політиці хотілося б бачити більше. За всі три останні каденції в міській раді жінок-депутатів було не більше десяти відсотків, а всі вони досить плідно працювали і працюють у міській раді. І найцікавіше, що кожна з нас, виступаючи біля мікрофона і в сесійній залі, подавала на розгляд конкретні питання і пропозиції. Ми не влаштовували порожніх піар-акцій та взаємних образ, а все тому, що мислення жінки спрямоване на реальне вирішення питання, в той час як чоловіки, будучи генераторами ідей, висувають їх і, як правило, не доводять до кінця.

І, власне, ця природна рівновага між чоловіком і жінкою у висуненні ідей і їх реалізації дасть можливість творити чудеса. Тому такою популярною стала гендерна політика в Європі і в світі. Візьмемо для прикладу Швейцарію, індію, Ліберію, Киргизстан (список можна продовжити), де нині президентами країн є жінки. Народи цих держав задоволені їхнім правлінням. Чим швидше гендерна політика буде проводитись у нас в Україні, тим швидше врівноважиться природний баланс і тоді все почне змінюватись на краще. Шкода, але коли ми формували команду, я багатьом знайомим жінкам пропонувала взяти участь у виборах, і лише декілька з них відгукнулись на мою пропозицію. і, маючи нагоду, дорогі виборці, звертаюсь до вас: підтримайте наших жінок, які знайшли в собі сили зробити такий відповідальний крок.

— Партії, які є виразниками національної ідеї, зокрема НРУ, нині ідуть на вибори порізно, тому, схоже, не уникнути самопоборювання у виборчих округах. Як оцінюєте таку ситуацію?

— 20 років тому лише Народний рух України був тою консолідуючою силою, що кинула виклик комуністичній системі і підняла народну хвилю, щоб ми всі разом здобули незалежність. За ці роки Рух розколювали, знищували ззовні і зсередини. Партію використовували, щоб здобути собі пости, а потім втекти. Саме з Руху вийшли всі інші партії національного характеру, і дуже неприємно, коли читаєш про наших так званих галицьких колобків, що міняють у своєму житті партії, як шкарпетки. Перед кожними черговими виборами починають свою роботу технології і з’являються різноманітні продажні партійні проекти, створені під тією чи іншою силою, в які збігаються всі ці зрадники і пристосуванці. Так, з ними складно боротись, тому що, як правило, вони мають потужну фінансову підтримку, але ми готові сказати своє слово, бо знаємо, чого хочуть наші іванофранківці і як ці бажання втілити в життя, як зробити наше життя кращим, і, звичайно, розраховуємо на вашу підтримку, дорогі наші виборці.

— Чому, на ваш погляд, так склалося, що українська опозиція є такою розпорошеною, розсвареною, в тому числі й на Івано-Франківщині? Яким бачите вихід із такої політичної ситуації?

— Через амбіції і продажність політиків ми маємо таку ситуацію. На цьогорічних президентських виборах відбулось багато неминучих процесів у партії Народний рух України, відійшло багато зрадників і залишились лише ті люди, які щиро і вірно працюють для України. Знаю, що цього разу Рух знову, як це було в 90-х, візьме на себе роль саме тієї консолідуючої сили, що зможе об’єднати всіх і працювати на благо держави. До нас прийшло багато нових людей зі свіжими ідеями, пропозиціями, які, знаю, зроблять вагомий внесок у розвиток нашого суспільства. Тільки працюючи, відповідаючи за всі свої дії, можна досягти мети. Вихід може бути лише такий. Всі повинні згадати, з якими гаслами і обіцянками йшли на вибори, і всі повинні дотримуватись свого слова. Пусті балачки не мають сенсу.

— Вас тричі поспіль обирали депутатом Івано-Франківської міської ради, ви належите до найактивніших її обранців. Що вам вдалося зробити протягом нелегкої останньої каденції?

— Планів було багато, але з таким «відповідальним» ставленням до вирішення питань, яке є в нашого чинного міського голови, багато чого не вдалось довести до кінця. Наприклад, про вул. Промислову говорилось багато, я подала величезну кількість запитів, після яких нарешті розпочались довгоочікувані ремонтні роботи, проте, на жаль, нічого не робиться, вже три роки, як все розкопано: ні пройти, ні проїхати неможливо. Або прокладання водопроводу в Княгинин. Ми виготовили проекти, частково люди самі зібрали кошти, частково профінансувала я, виконали роботи, труби підведені до будинків, і вже рік не можемо підключити воду через різні штучні перепони. Чи ремонти нашої княгининської церкви, 100-річчя якої планувалось святкувати ще чотири роки тому, — донині ремонтні роботи не закінчені. Таких прикладів безліч. Робиш кроки, щоб велась робота, щоб помогти місту, а влада просто не дає можливості.

— Ви нині кандидуєте не лише в міську раду, а й маєте амбіції стати мером Івано-Франківська. Гадаєте, така важка ноша із урахуванням тієї критичної ситуації, яка склалася в міській господарці, посильна для жінки?

— Вважаю, при наведенні елементарного порядку в розподілі і контролі за використанням коштів, ліквідації так званої системи відкатів, через яку зникає близько 30% наших з вами грошей, можна вже поліпшити ситуацію. А, крім того, маю вже певні домовленості з іноземними інвесторами в галузі дорожнього будівництва, виробництва і залучення до міста різних сучасних технологій. Наше місто завжди було передовим у галузях виготовлення електронної вимірювальної техніки, в нас є багато спеціалістів і професіоналів у цій галузі. Їх потрібно підтримати і дати їм можливість працювати. Є низка невирішених питань, є сотні прохань громадян, про які забулось. Так не повинно бути. Жінка є господинею, саме вона піклується про чистоту, затишок у своєму домі. Тому я повинна навести порядок і наведу його в своєму місті, бо воно є і моїм великим домом, моєю великою сім’єю. Я відчуваю відповідальність за нього і покладу край безвідповідальним діям міської влади.

— За умови обрання вас івано-франківським міським головою якими будуть ваші перші кроки на цій посаді?

— Навести порядок у використанні бюджетних коштів, повернути комунальні підприємства, які були доведені до банкрутства і викуплені за копійки. Провести ревізію всіх програм у галузях освіти, медицини, культури, ЖКГ, які ми приймали, і нарешті впровадити їх у життя.

— Розкажіть про свою родину. Ви б хотіли, аби ваші діти пішли в політику?

— Ми з чоловіком познайомились у 1988 році, коли працювали в Івано-Франківському суді, і з того часу разом ідемо по життю, ведемо бізнес і виховуємо вже трьох доньок. Старша Наталя — студентка ЛНУ ім. І.Франка, Катруся навчається в школі, а наймолодша Роза-Марія вже в чотири рочки дуже хоче піти до школи. Наші діти всі активно займаються спортом. Наталя здобула звання кандидата в майстри спорту із спортивної гімнастики, Катруся неодноразово брала участь у міжнародних турнірах з великого тенісу і показала добрі результати. Роза-Марія тепер теж починає пізнавати секрети великої ракетки. Правду кажучи, Наталя дуже хоче стати добрим дипломатом, а Катруся часто говорить про своє майбутнє як юриста, наслідуючи маму і тата.  Старша донька — член Молодого НРУ і цікавиться політикою, а як далі складеться її доля — життя покаже. Діти в нас досить самостійні.

— Як відпочиваєте, відновлюєте сили, адже такий ритм життя витримає не кожен?

— Вихідні і свята ми завжди намагаємось проводити разом. Як правило, виїжджаємо в гори або в ліс — подихати свіжим повітрям і трохи відпочити від буденності. Природа, рослини, дерева, спілкування з ними дають величезний потік енергії. Ми цінуємо це і вчимо наших дітей також берегти природу. Вона як ніхто заспокоїть і  допоможе знайти відповіді на всі запитання.

Довідка «Галичини»: Днями під час прес-конференції в Івано-Франківську голова Комітету економістів України Андрій Новак наголосив, що мера потрібно обирати за трьома головними критеріями— господарським, особистою мотивацією та політичною стійкістю. З огляду на це та проаналізовані програми претендентів на посаду Івано-Франківського міського голови, Комітет економістів України рекомендує іванофранківцям підтримати кандидатуру Ліліани Сімонович. А. Новак звертає увагу, що передвиборна програма Ліліани Сімонович є найкращою, адже в ній немає популізму, натомість усі свої наміри вона підтверджує конкретними господарськими механізмами.