Кандидатів на посаду мера Івано-Франківська «поросло, як грибів після дощу». Та з-поміж 19 суперників чітко вирізняється єдина жінка. Помітна вона не лише тим, що одна, «мов квітка серед колосся», а й тим, що переконливо лідирує у рейтингах народної популярності. Ліліана Сімонович, очевидний фаворит передвиборчої кампанії 2010 р., — сама по собі є феноменальним явищем для Івано-Франківська. Фахівці відзначають небувале для нашої громади динамічне зростання інтересу до її особи. Франківці, чи не вперше за всю історію виборчих перипетій у прикарпатському краї, ще до оголошення результатів змагань не бояться публічно висловити свою підтримку на користь одного з кандидатів (на часі — пані Ліліани). Ми ж, разом з експертами та пересічними мешканцями міста, спробуємо розгадати феномен кандидата у спідниці...

На вулицях Івано-Франківська експерти спробували здійснити такий собі «мозковий штурм» серед перехожих на тему: «Чого ми чекаємо від політиків напередодні та після виборів?». Результати вразили самих дослідників. Хіба ще два роки тому можна було розраховувати на явний інтерес, небайдужість перехожого, коли до нього звертаються з проханням відповісти на «делікатні» запитання політичного порядку денного? Втім, матеріалу для роздумів на вулицях Івано-Франківська ми зібрали чимало. Зміни вже відбуваються в нашому середовищі. Франківський виборець впевнено крокує в авангарді українського електорального поля. Популізм і солодкі невиправдані обіцянки — ось перші ознаки, які стовідсотково відштовхнуть середньостатистичного жителя нашого міста навіть від найулюбленішого кандидата.

Марія, культуролог, 38 років: «Мене дивує те, з яким запалом наші кандидати вихваляють себе. Вони закликають нас боротися проти корупції, проти бюрократії, проти своїх опонентів, але не пропонують нічого навзамінѕ Вони бояться випасти за межі системи, втратити дохідне місце... Мені ж цього замало! Громада, в якій я живу, мусить розвиватись, а не тонути в самокритиці. Вірити в краще не страшно, ініціювати нове похвально...»

Це лише один із численних прикладів нашого експерименту, що доводить, якого оновлення зазнала громадська думка. За усіма відомими законами соціології, такі міркування повинні розвиватись за наступною схемою:  ми інакші — ми потребуємо інакшого чільника — ми обираємо інакшого чільника.

Володимир, бізнесмен, 43 роки: «Ми пережили багато мерів і скликань міської ради. Наївні сподівання на ці структури давно позаду. Але, буває, аж соромно дивитись, як чубляться між собою політики, нами ж обраніѕ Хочеться, щоб мер міг успішно представити наше місто, щоб це була нова людина, яку визнають краяни. Жінку-мера хоча б не зацькують, та й у бійку вона не полізеѕ»

Хочеш знати дорогу — запитай тих, хто ходив по ній

«Політик з дітьми», «Політик з ветеранами», «Політик серед трудящих» — типова замальовка фотосесії для типового кандидата, що балотується на типову виборну посаду. Пробачте за тавтологію, але форматне спілкування українських політиків з народом на відстані витягнутої руки, не справляють довірливого ставлення виборця.  Нетрадиційним шляхом тут іде пані Ліліана. Вона не ховає обличчя за тонованими вікнами дорогих авто. Натомість її легко побачити серед «звичайних смертних». Освітяни й медики, громади віруючих і творчі гурти, колишні репресовані й молоді інтелектуали, спортсмени та ділові жінки — це далеко не повний перелік тих, кого підтримує, з ким співпрацює та кому допомагає ця енергійна жінка. Нині майже кожен хоче бути почутим. У списку претендентів на крісло міського голови Івано-Франківська тих, хто здатен відчути потреби, вислухати запити, врахувати різнобічні інтереси, майже немає. Приємним винятком є Сімонович, якій довіряють жителі міста.

Оксана, жителька мікрорайону Княгинин, 56 років: «Тривалий час галицька традиція відзначення Різдва Христового, переслідувана ще з радянських часів, замикалась у вузькі сімейні рамки. Потрібен був моральний поштовх, чиясь ініціатива, та й грошова підтримка, аби відновити той дух вертепів, свята в громади. Пані Ліліана одна з перших хто допоміг... З тих часів Княгинин наче ожив, об’єднавсяѕЩороку ми святкуємо всі наші українські свята великою княгининською родиною. Вона зробила величезну справу!».

Чоловіча логіка правильна,  а жіноча — цікава

Негативні меседжі переповнюють інформаційний простір передвиборчого міста, від чого легше не стає ані чинним можновладцям, ані потенційним слугам народу, ані пересічному жителеві.

Олексій, системний адміністратор, 29 років: «Мене давно розчарували політики, які звертаються до нас тільки перед виборами, та й то лише заради того, аби спаплюжити один одного. З Ліліани, принаймні, не ллється цей бруд. Вона позитивна, завжди усміхнена, це притягує...».

Справді, в брудних чоловічих іграх, взаємних обвинуваченнях, агресивних нападах можливий лише один переможець — жінка. «Лише той має максимальну користь з конфлікту, хто в нього не втручається», — пише соціолог зі світовим ім’ям  Р. Дарендорф. Основний плюс на передвиборчих перегонах Л. Сімонович — її позитивна налаштованість на життя. У своїх промовах кандидат оминає питання критики попередньої влади або ж її теперішніх конкурентів. Жінка намагається якомога повніше розкрити потенційні можливості власної програми розвитку міста. Сімонович вдалося зрозуміти франківців, виокремити болючі питання. У світогляді п. Ліліани ви не знайдете слова «проти», адже вона працює «заради» певного результату, «задля» спільної злагоди. У світлі сучасних європейських тенденцій такий образ жінки-політика є найбільш прогресивним та витребуваним у суспільстві.

Антоніна, пенсіонерка, 72 роки: «Жіноча мудрість не в тому, аби без упину плакатись на нестачу харчів у домі. Жінка мудра, бо й з того, що є в домі, додавши крапельку любові, горнятко надії та цеберце наснаги, випече смачні пироги для всієї родини».

До здійснення громадського правосуддя, себто дня виборів, залишився тиждень. Проте вже сьогодні можна стверджувати: цього року екзит-поли Івано-Франківська зафіксують новий феномен — появу впевнених у власному виборі громадян. А ще жінку-політика, яка гідно, чесно і впевнено йде до перемоги.

Довідка «Галичини»: Днями під час прес-конференції в Івано-Франківську голова Комітету економістів України Андрій Новак наголосив, що мера потрібно обирати за трьома головними критеріями — господарським, особистою мотивацією та політичною стійкістю. З огляду на це та проаналізовані програми претендентів на посаду івано-франківського міського голови, Комітет економістів України рекомендує іванофранківцям підтримати кандидатуру Ліліани Сімонович. А. Новак звертає увагу на те, що передвиборча програма  Ліліани Сімонович є найкращою, адже в ній немає популізму, натомість усі свої наміри вона підтверджує конкретними господарськими механізмами.