А пасажирським перевізником бути, зрештою, нелегко. У нього «ворогів», немов у бідолашного зайця. Адже «полює» на нього і Державтоінспекція, і податкова, і ВДСБЕЗ і навіть прокуратура, працівники якої не лише беруть участь у рейдових перевірках та перевірках суб’єктів підприємницької діяльності у сфері пасажирських перевезень, а й допомагають із судовими позовами до тих порушників, які відмовляються добровільно сплатити фінансові санкції. А додайте сюди ще й такий суворий орган, як Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області. Щоправда, наскільки нам відомо, трапляється, що під час зустрічі з ними водії інколи виявляють далеко не заячі риси характеру. Доходить навіть до фізичних сутичок.

Власне, що б ми робили без пасажирських перевізників?! Їхати ж треба. інша річ, що для частини з них пасажири — ніби люди другого сорту. і це хамство важко сприймати, тим більше, що той же водій живе за наш рахунок. Адже не возить людей безкоштовно. Кладе собі до кишені гроші, до речі, не обліковані. Бо ще в тих бусах чи автобусах, котрі відправляються з автостанцій або автовокзалів, вимагають наявність квитка. Хоча самі пасажири не особливо намагаються його придбати. Скажімо, у черзі до каси стояти немає бажання. До того ж проїзд, якщо дати гроші просто водію, виходить дещо дешевшим, ніж з квитком. Є ще такий нюанс, що в більшості населених пунктів квиток просто ніде придбати. Свого часу обілечувати у таких випадках мали самі водії. Але рулони квитків здебільшого були у них радше для проформи. А потім взагалі зникли. І доволі смішно тепер читати застереження про штраф за безквитковий проїзд, які розвішані в салонах переважної більшості пасажирських автобусів та бусів. Тим часом квиток, окрім усього іншого, виконує важливу функцію — є своєрідним страховим полісом для пасажира в разі дорожньо-транспортної пригоди.

Наприклад, за дев’ять місяців цього року з вини водіїв (тут ідеться лише про законослухняних перевізників, які мають ліцензії на цей вид діяльності) пасажирського транспорту сталося п’ять ДТП, зазначено в довідці Територіального управління Головдержавтоінспекції в області. За аналогічний період минулого зареєстровано лише одну аварію. Проте в ній зазнали травми одразу семеро осіб, тоді як цього року потерпіло лише двоє. Загиблих, на щастя, не було.

Можна десь погодитися з перевізниками, що їх обклали різними приписами, правилами тощо, як вовків на облаві. Та не забуваймо, що коли йдеться про правила безпеки, то всі вони написані кров’ю. На жаль, людською. і цілком можна погодитися зі стурбованістю  транспортних інспекторів, котрі зазначають у вже згаданій довідці: «...особливе занепокоєння викликає виїзд на лінію технічно несправних транспортних засобів (з початку року виявлено 106 таких випадків), із заблокованими аварійними виходами — дев’ять фактів, встановленими додатковими сидіннями — 10 фактів. Коротко кажучи, перевізники, намагаючись отримати більші прибутки, не переймаються безпекою та комфортом пасажирів. Це, до речі, вважається грубим порушенням вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» і не минається безкарно.

Якщо вдатися до загальних результатів діяльності теруправління Головдержавтотрансінспекції зі здійснення державного контролю та нагляду за безпекою дорожнього руху, ліцензування у сфері автомобільного транспорту, то за дев’ять місяців цього року було перевірено понад 11 тисяч автотранспортних засобів на лінії і за виявлені більше як дві тисячі порушеннь накладено штрафних санкцій на суму 649 740 гривень. З них уже сплачено 555 020 грн. Крім того, здійснено 681 перевірку суб’єктів підприємницької діяльності у сфері пасажирських перевезень, 605 з яких позапланові, внаслідок яких нараховано ще майже 150 тисяч гривень різного роду штрафів.

Кожні три роки за нинішніми правилами певний суб’єкт підприємницької діяльності, який займається пасажирськими перевезеннями, має по-новому укладати угоду на право здійснення рейсів за визначеним маршрутом. А нині, зауважимо, перевізницьким бізнесом займається чимало осіб, і конкуренція зростає. Все більше стає випадків, коли на один і той самий маршрут претендує кілька перевізників. Зрозуміло, коли в одного з них є порушення, то перевагу нададуть іншому. Автор цих рядків, будучи членом цього конкурсного комітету, авторитетно стверджує, що так уже траплялося кілька разів. і аргументи перевізників-штрафників, мовляв, вони вже роками їздять на тому маршруті, знають його, як свої п’ять пальців, аж ніяк не впливали на комісію. У випадку особливо грубих порушень вона може взагалі заборонити займатися цим видом підприємництва. Наприклад, цього року вже анулювано 50 ліцензій за невиконання перевізниками ліцензійних умов.

Та є ще й такі перевізники, котрі займаються цим бізнесом нелегально. Які там ліцензії, які податкиѕ Хай дурні гроші платять, а ми будемо лише заробляти. Ось таких «розумників» цього року транспортні інспектори виявили близько тисячі. Частина з них їздила без державної реєстрації, частина — без оформлення ліцензій. Чи на це вплинула сума нарахованих штрафів — майже 320 тисяч гривень, чи якісь інші аргументи були, але третина «нелегалів» вирішила працювати у правовому полі.