Минулої суботи в Івано-Франківську вшанували пам'ять українців, примусово виселених з території Польщі у 1944-1947 та 1951 роках.

Як зазначалося на віче, історики стверджують, що у той період з одвічно українських земель Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Бойківщини, Лемківщини депортували понад півмільйона мешканців. Людей заганяли у товарні вагони разом з худобою. Везли немічних, стареньких, малих дітей, по чотири родини у одному вагоні, - переповідала на віче свідчення очевидців голова товариства "Західна Бойківщина" Дарія Петречко. – Люди їхали по шість тижнів, намагаючись вирватися додому.

Трагічні події минулого учасники віче одностайно називали геноцидом.

За словами керівників товариства "Надсяння" Григорія Керниці та товариства "Лемківщина" Степана Криницького, репресованих та їх нащадків нині хвилює те, що в Україні й досі не прийняли закону про визначення статусу депортованих, не подбали про забезпечення умов для відвідування могил на території сучасної Польщі. «Наші цвинтарі, наші могили, наша пам'ять там заростають лісом і бур'янами. І ми нічого не можемо зробити. Адже, щоб поїхати до Польщі, потрібні віза та транспорт», - нарікав Григорій Керниця.

«Обласна державна адміністрація підтримала клопотання товариств «Бойківщина», «Надсяння» та «Лемківщина» і звернулася з проханням до вищих органів влади визначити статус українців, примусово переселених з території Польщі в Україну у 1944-1951 роках, - наголосив заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький перед початком концерту-реквієму. – Це лише скромна данина поваги і пам'яті про минуле. Сподіваємося, що події 65-річної давнини, які охопили сотні тисяч українців і болем відлунюються у серцях депортованих та їх нащадків, знайдуть належне визнання на найвищому державному рівні».

Визнанням активної діяльності товариств «Бойківщина», «Надсяння» та «Лемківщина» стали цього дня медалі «За заслуги перед Прикарпаттям» і спільні грамоти облдержадміністрації та обласної ради.