У місті Кейптауні (ПАР) відбувся Всесвітній форум інноваційної освіти за підтримки фірми Microsoft, який зібрав понад 500 освітян, керівників навчальних закладів та представників державних освітніх структур з понад 75 країн світу. У рамках форуму відбувся всесвітній фінал конкурсу «Вчитель-новатор», у якому на відбірних етапах протягом року було задіяно понад 200 тисяч учасників. Із цієї величезної кількості «сито» відбору пройшли тільки 125 вчителів-фіналістів з усього світу, серед них — і вчитель історії Калуської гімназії Ярослав Бахматюк, один із переможців шостого всеукраїнського конкурсу «Вчитель-новатор». Запрошення на світовий фінал наш земляк отримав як півфіналіст Європейського конкурсу в номінації «інноваційний зміст».

— Мені дуже пощастило, — каже Ярослав Дмитрович, — що мав можливість перший раз від України брати участь у Всесвітньому форумі. Вибирали ж найкращі роботи з усіх континентівѕ Серед них — і мій проект «Середньовічні замки та їх мешканці»...

Віртуальний урок-проект з історії для учнів сьомого класу «Середньовічні замки та їх мешканці» вчитель створив за два місяці. Цей проект присвячений життю лицарського стану в Середньовіччі та поділений на три розділи: «Екскурсія по замках (будова, оборона, завоювання)», «Життя лицарів», «Ставлення до жінки в Середньовіччі».

Урок починається з того, що під супровід класичної музики з’являється фотопрезентація середньовічного замку, оголошується тема уроку, вчитель роздає тест. Презентація триває годину, цього досить, аби учень сприйняв тему. Відповісти на запитання тесту можна, лише прослухавши презентацію.

Після перегляду презентації матеріал закріплюється в ігровій формі. Суть гри в тому, що вчитель запрошує учнів до середньовічного замкуѕ А туди без знання історії потрапити непросто: важливо, щоб у замку їх не сприйняли за чужинців. Той, хто десь помилився, потрапляє на «вогонь інквізиції». Діти грають залюбки.
А клас поділено на дві команди. Кожна має капітана, і лише капітан має право натискати на кнопку відповіді. Але перед тим, як прийняти рішення, він радиться з командою, який із варіантів найкращий. Команду, що помилилася, змінює інша. Виграє та, що першою прийшла до фінішу.

— Насправді дві команди мені потрібні лише для того, — пояснює Ярослав Бахматюк, — щоб досягнути азарту змагань. А інтерес є. Дітям весело...
Хто не встиг заповнити на уроці тест, забирає бланк додому. Щось десь пропустив, недопрацював — будь ласка, не полінуйся вдома з допомогою інтернету знайти інформацію самотужки. Коли допрацьований тест знову потрапляє до рук учителя, він його оцінює: за роботу на уроці, за участь у навчальній грі, за те, що заповнив бланк відповідей. Крім цього, вчитель пропонує творче завдання: може, хтось хоче зробити презентацію про замки Західної України, хтось — намалювати малюнок на тему Середньовіччя, ще хтось — розробити якусь модель?

Завершується цей проект на літній практиці: учні їдуть на екскурсію по замках Львівської області (торік влітку за день об’їхали п’ять замків).

Якраз щодо останнього — екскурсії — у членів журі конкурсу в Кейптауні виникло до вчителя Бахматюка немало запитань. Мовляв, для чого екскурсія? Чи не простіше було провести веб-конференцію з музеєм? Це викликало у Ярослава Дмитровича гірку усмішку: як умів пояснював, що технічні можливості наших музеїв не порівняти з їхніми. А були ці члени журі з Шотландії, Нової Зеландії, з Австралії, з розвинених країн, де ці технології налагоджено. Ще мусив пояснювати, що Україна — держава молода і що наш учитель працює трохи в інших, ніж у них, умовах.

— Я таке скажу, — продовжує Ярослав Бахматюк. — Вважаю за щасливий випадок, що потрапив на форум, який нині на найпередовішому рівні педагогічних технологій. Вперше, повторюся, у такому форумі взяла участь Україна. Ми старалися показати, що прагнемо йти в ногу зі світом. Хоч наразі відстаємо, бо Європа, світ ідуть на крок вперед. У них повною мірою розвивається мережа навчання через інтернет. У нас такого навчання ще, по суті, немаєѕ Воно — в зародковому стані.

Про сам конкурс Ярослав Бахматюк розповів таке. Було всього 125 учасників. із них визначили 36 півфіналістів. Зі Східної, Центральної Європи, з усіх пострадянських країн півфіналістом став тільки один проект — угорський. А у фінал (визначалися по три фіналісти в кожній категорії) не потрапив жоден проект зі Східної і Центральної Європи. Чому?

— А тому, — відповідає Ярослав Бахматюк, — що між нашою і їхньою технологією — великий розрив. Ми конкуруємо із західними технологіями, і нас оцінюють західні судді, які елементарно не розуміють специфіки української школи...
Власне головним завданням форуму за підтримки Microsoft «Партнерство в навчанні» було створення платформи для дискусій, обміну досвідом між найбільш інноваційними педагогами різних країн, надання практичної допомоги колегам в оволодінні інноваційними методами навчання. Директор академічних та соціальних програм «Microsoft Україна» Кортні Зукоскі зазначила: «Нас дуже тішить, що кількість творчих, натхненних педагогів в Україні зростає».

— Мені було приємно представляти свою державу на такому форумі, — каже на завершення Ярослав Дмитрович. — Хочу подякувати і міській владі Калуша. Після моєї участі в Європейському конкурсі вчителів-новаторів влада з більшою увагою почала ставитися до того, що робиться в Калуській гімназії в галузі технології. Нам виділили кошти на придбання дорогого потужного і сучасного  ноутбука, а також дуже необхідних комп’ютерних програм...