Рада обласного громадського об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» та галузева рада працівників торгівлі, побутового обслуговування і ресторанного господарства звернулися до Президента України  В. Януковича з проханням накласти вето на Податковий кодекс.
Цьому рішенню передував ррунтовний аналіз проекту кодексу, який на спільному засіданні двох рад зробила Марія Іванчук — юрист об’єднання «Ділові люди Прикарпаття», яка, додамо, багато років працювала в податкових органах і має чималий досвід як адміністрування податків, так і підготовки нормативних документів у цій сфері.

— Механізм розробки таких актів, як Податковий кодекс, передбачає, що у його прикінцевих положеннях законодавець неодмінно подає перелік законодавчих і підзаконних актів, які втрачають силу після його прийняття, — зауважила на початку свого виступу Марія Василівна. — З невідомих причин автори кодексу цього не зробили. І виходить так, що паралельно з ним діятиме ще чимало законів, які стосуються оподаткування.

Таких «мін» на новому податковому полі багато. Зокрема, кодекс, розширюючи повноваження податкових органів, надає право інспекторам входити до будь-якого офісного чи виробничого приміщення. З огляду на українську специфіку, де величезна кількість не лише дрібних підприємств, а й навіть уже знаних компаній зареєстровані «на квартирах» їх власників, податківці тепер, по суті, дістають законний доступ до їхніх осель. Бо, за кодексом, платник податку зобов’язаний впустити інспектора. Але, наголошує М. Іванчук, у цей же час залишається чинним Закон «Про державну податкову службу», в якому такі права податківців не передбачено. Та, найголовніше, ця норма кодексу суперечить Конституції, яка гарантує українцям недоторканність їх приватних помешкань. «Як усе це буде погоджуватися між собою на практиці, наразі невідомо», — резюмує вона.

— Сьогодні ніхто не говорить про те, що, крім ставки єдиного податку в розмірі 600 грн., у кодексі є й інші ставки. Наприклад, півтори тисячі гривень, — зауважує Марія Василівна. — Саме таку суму сплачуватимуть ті «спрощенці», які торгуватимуть не за місцем реєстрації. Тобто якщо підприємець, який зареєстрований у Коломиї чи Івано-Франківську, продає товари по області чи по всій Україні, то його діяльність оподатковуватиметься саме за цією ставкою...
Малий бізнес, переконана експерт, зазнає втрат також за рахунок інших зборів і податків, які будуть введені, як тільки Президент підпише кодекс. Наприклад, збір за використання радіочастот призведе до підвищення плати за охорону для тих власників, чиї офіси, крамниці та склади обладнані сигналізацією.

Особливу увагу М. Іванчук акцентувала на тому, що Податковий кодекс визначив державні податки і збори та місцеві. При цьому депутати сільської ради зобов’язані не лише встановлювати розміри ставок, а й розробляти та затверджувати окремі положення, які визначатимуть порядок нарахування цих платежів і терміни їх сплати. Ці положення сільські ради повинні подати до податкових інспекцій, які контролюватимуть уже сам процес сплати. «Стоїть питання: чи справиться з цим сільська рада? І можна лише уявити собі проблеми податкової інспекції, коли декілька десятків сільрад району подадуть відповідну кількість положень з різними ставками податків і зборів та різним порядком їх нарахування і сплати, — зауважує вона. — І це також суперечить Конституції  та Законові «Про місцеве самоврядування в Україні», які чітко визначають право законодавчої ініціативи й те, які місцеві ради і які саме рішення мають право ухвалювати. Про те, що буде дуже багато проблем у процесі адміністрування таких податків, вже й не кажу».

Заступник голови Державної податкової адміністрації в області Володимир Попович поінформував ділових людей краю про те, що всі пропозиції, які висловили підприємці Івано-Франківщини під час зустрічі з головою облдержадміністрації М. Вишиванюком 22 листопада в залі облмуздрамтеатру, вже систематизовано та надіслано до Кабінету Міністрів і Президентові В. Януковичу.

— Можливість удосконалити кодекс ще є, бо його наразі не підписав глава держави. Але варто мати на увазі, що сьогодні вже мало констатувати «файно — не файно», — підкреслив Володимир Васильович. — Ми маємо чітко йти пункт за пунктом, робити порівняльну таблицю і говорити, що це — добре, а ось це — ні.

На його думку, в Податковому кодексі справді є недоречності, які необхідно виправляти. Наприклад, варто було б зняти положення про ставку єдиного податку в розмірі 600 грн. у разі здійснення підприємницької діяльності не за місцем реєстрації. «Що це означає? Візьмемо водія, який живе у селі Марківці. «Таксує» він фактично в Івано-Франківську. Тож платитиме 600 гривень єдиного податку. Бо працює не за місцем реєстрації. А міські таксисти платять лише 120 грн., — зазначив В. Попович. — Тобто ми ставимо людей у нерівні умови. Тим паче, що водієві з села ще потрібно доїхати до міста, перш ніж почати заробляти».

Або ще одна ситуація. Одна зі статей Податкового кодексу передбачає, що якщо у підприємця, який працює на єдиному податку, протягом звітного періоду, а це квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік, вийде так, що понад 50 відсотків грошових надходжень надійшло від одного контрагента, то його переведуть на загальну систему оподаткування. Фактично це означає, що якщо «спрощенець» виготовляє, наприклад, виключно березові віники і поставляє їх лише одному, постійному покупцю, наприклад, ЖЕО, то він, незалежно від обсягів обороту — до 300 тис. грн. чи більше, позбавляється права вести підприємницьку діяльність на єдиному податку. До речі, зауваження щодо цього з Івано-Франківська до столиці в процесі творення кодексу надсилали десь півтора десятка разів. Але очевидно, що на етапі попереднього обговорення проекту кодексу як «низи» поставилися до цієї справи формально, так і творці податкової «біблії» не надто дослухалися до тих цілком слушних зауважень і пропозицій, що все ж надходили з регіонів.

Перед початком засідання голова ради обласного громадського об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» Василь ГРОДЮК в інтерв’ю кореспондентові «Галичини» розповів:

— Сьогодні маємо намір прийняти звернення до Президента України В. Януковича стосовно ухваленого Верховною Радою Податкового кодексу, акцентувавши увагу глави держави на тих його розділах і окремих статтях, які викликають у підприємців певне занепокоєння. Передусім — це адміністрування податків. Далі — спрощена система оподаткування. Наступне питання нашого порядку денного сьогодні — це монопольне становище ВАТ «Івано-Франківськгаз» у постачанні газу для промислових підприємств і бізнесу. Бо нині є дуже багато скарг з боку як представників малого бізнесу, так і промислових підприємств про те, що газопостачальники нав’язують кабальні умови договірних зобов’язань. Це якщо недобрав газ, то треба заплатити в подвійному розмірі. Якщо перебрав більше, ніж замовив, також платиш значно дорожче. Тож виходить, що, якщо ви наперед оплатили певну кількість газу для обігріву офісних або виробничих приміщень, а Бог дав гарну і теплу погоду, то потрібно відчиняти вікна та спалювати газ, аби не довелося потім дорожче платити за його недобір. Напевно, це лише в Україні таке. Бо всі цивілізовані країни борються за економію і навпаки заохочують бізнес за ощадливість.