Ще в четвер наприкінці інформаційного дня адмінреформа, яка мала ось-ось розпочатись указом Президента, виглядала як щось косметичне. Принаймні такий висновок можна було зробити з коментарів телеканалів. Ну скоротять секретаріат Кабміну на 50 відсотків чи зменшать кількість заступників міністра, все одно це більше скидається на звичайний популізм. Однак пізніше, коли на інтернет-сайті глави держави почали з’являтись укази про звільнення віце-прем’єрів та міністрів, а відтак про їх нове призначення, стало зрозуміло, що Янукович переформатовує владу під себе по-серйозному.

Пересіювання міністерств

Найперше Президент скоротив кількість членів Кабміну з 36 до 17 осіб. У міністерствах вводиться нова посада — керівника апарату — заступника міністра, а, крім цього, заступників у кожного міністра може бути лише двоє. Починає реформуватися державна служба України. Президент, за інформацією його прес-служби, готує до подання до Верховної Ради проекти законів про державну службу, про центральні органи виконавчої влади, про Національні регулятори, а також зміни до закону про Кабінет Міністрів України. Отож в Україні, за задумом ініціаторів реформи, буде шість типів центральних органів виконавчої влади: міністерство, служба, інспекція, агентство, незалежні регулятори та органи зі спеціальним статусом.

Наразі указом №1085/2010 зі 112 органів центральної виконавчої влади створено 63. Серед них 16 міністерств, 28 служб, 12 агентств і сім інспекцій. Зокрема, створено Міністерство економічного розвитку і торгівлі, на яке покладено функції в сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики. Міністерство енергетики та вугільної промисловості постане замість реорганізованих Мінпаливенерго і Мінвуглепрому. Міністерство аграрної політики та продовольства замінить Держінспекцію сільського господарства та Мінагрополітики. На базі Мінтрансу створено Міністерство інфраструктури (це ж відомство реалізовуватиме держполітику в сфері туризму), Державну автотранспортну службу, Державну авіаційну службу, Держслужбу зв’язку, Держслужбу морського та річкового транспорту. Створено Міністерство культури та Держагентство з питань кіно. На основі колишнього МНС створено Міністерство надзвичайних ситуацій, Держслужбу гірничого нагляду та промислової безпеки, Держагентство з управління зоною відчуження та Держінспекцію техногенної безпеки. Міносвіти і науки доволі несподівано об’єднано із Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту, відтак створено — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. Окремі функції колишніх міністерств виконуватимуть також Держслужба інтелектуальної власності й Держслужба молоді та спорту. Президент реорганізував Мінохорони природного середовища в Міністерство екології та природних ресурсів, Державну екологічну інспекцію та Держслужбу геології та надр. Створено також Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Для цього об’єднано Мінрегіонбуд і Міністерство з питань ЖКГ. Указом реорганізовано Мінпраці та соціальної політики в Міністерство соціальної політики та Держінспекцію з питань праці.

Крім того, Президент реорганізував цілий ряд служб, комітетів, агентств та інспекцій. У процесі ліквідації та реорганізації Кабміну доручено забезпечити скорочення чисельності державних службовців не менш ніж на 30%.
із резонансних реформаторських поривів глави держави можна назвати  ліквідацію Вищої атестаційної комісії України (її функції покладено на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України); Українського інституту національної пам’яті (своїм указом Янукович створив інститут національної пам’яті як науково-дослідну бюджетну установу при Кабміні); Державного комітету України у справах національностей та релігій. Натомість передбачуваною можна назвати ліквідацію Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва — надто багато негативу на цей орган «назбирав» у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу.
Також, як виглядає з указу глави держави, незабаром роботи і посад позбудуться вітчизняні «рятівники моралі», принаймні Кабмін зобов’язано вирішити в установленому порядку питання щодо ліквідації Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Оголосіть весь список!

Крісла міністрів уже втратили Володимир Яцюба, Василь Цушко (поданий кандидатом на посаду голови АМКУ), Дмитро Колесніков, Юрій Ященко, Костянтин Єфименко, Василь Надрага, Равіль Сафіуллін, Юрій Хіврич. Втім, значну частину нинішніх посадовців глава держави перепризначив.
Наразі до першої партії кадрових указів, які вийшли вночі, не потрапили шість міністерств — Міноборони, МЗС, Міністерство охорони здоров’я, Мінфін, Мін’юст та МВС. Як стверджують інтернет-видання, особливих сюрпризів не буде в МЗС, Мін’юсті та Мінфіні — очікується, що їх і далі очолюватимуть відповідно Костянтин Грищенко, Олександр Лавринович та Федір Ярошенко. Натомість є питання щодо міністра оборони Михайла Єжеля, який неодноразово викликав невдоволення на Банковій. Стверджують, що можливі зміни в МВС та Міністерстві охорони здоров’я. Тепер уже очевидно, що робилася ставка на те, що Митник очолить Івано-Франківську облраду. Однак, як відомо, з цим не склалося, тож за це крісло, ймовірно, точитиметься боротьба між зацікавленими групами. 

Нащо було тин городити?

Зрозуміло, що такими масштабними змінами Президент хоче добитись одразу кількох цілей. З одного боку, вже ніхто не зможе сказати, що в країні не відбуваються реформи, хоч і невідомо, наскільки вони виявляться ефективними. Не можна не зважати також і на популістські моменти: телеканали транслюють наказ глави держави вдвоє скоротити апарат Кабміну, обмежити максимальну пенсію, зменшити кількість членів уряду. Це розраховано, безперечно, і на те, щоби сподобатись виборцям.

Безумовно, зменшуючи та структуруючи центральні органи влади, глава держави зможе добитись більшої керованості системи. Адже один із законів Паркінсона стверджує, що будь-яка «контора», яка нараховує більш ніж 1000 службовців, працює сама на себе. Стверджують також, що названими змінами все не обмежиться, і наступних реорганізацій слід чекати в Адміністрації Президента та в РНБО. Але чи стане це повноцінною адміністративною реформою, після якої почнуться інші зміни в державі, нині передчасно говорити. Як зауважують деякі експерти, цілісного бачення реформ немає навіть у тих, хто за них відповідальний. А тому реформами вони називають затягування пасків, хоч і знають, що реформа — це зміна відносин.