Богдан Остафійчук: Мрію, щоб університет став дослідницьким

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника сміливо можна назвати кузнею кадрів для області зокрема та України загалом. Тут готують фахівців з більше ніж 50 спеціальностей, а після закінчення університету випускники не завжди обмежуються спеціальністю, яку записано в дипломі. Приміром, часто філологи опановують і досягають високих результатів саме в журналістиці. Це свідчить про високий рівень підготовки студентів гуманітарного напряму. Однак не лише це.

За рік до 70-річчя університету ми вже спілкувалися з його ректором доктором фізико-математичних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки Богданом Остафійчуком. Уже після урочистих святкувань, які відбулися 14 жовтня цього року, знову зустрілися з Богданом Костянтиновичем та розмовляли  про основні здобутки університету, найпопулярніші серед студентів факультети і про рейтингові показники закладу.     

- Лише в жовтні цього року ПНУ ім.  В. Стефаника відзначив своє 70-річчя. Виділіть основні здобутки університету за ці роки.

— 70 років — значний відрізок часу і поважний вік. За цей період з невеличкого вчительського інституту виріс потужний навчальний та науковий заклад, один із найбільших на Західній Україні.

Університет — величезна і багатопланова установа, його здобутки — це насамперед досягнення в освіті й науці, а також хороша матеріальна база: аудиторії, корпуси, лабораторії... Найлегше виділити, безумовно, матеріальні здобутки, бо їх видно одразу.

Отже, відновили спортивний комплекс «Олімп», який відтепер є власністю університету. Після кількох років забуття споруда знову виконує своє пряме призначення — тут наші студенти займаються фізкультурою і спортом.
Цього року введемо в обіг університету величезне приміщення  поблизу колишнього радіозаводу площею понад 14 тисяч метрів квадратних, туди переселимо інститут туризму. Це вирішить питання браку площі й аудиторій. Маємо на меті облаштувати там концертну залу на тисячу місць, де студенти зможуть організовувати власні концерти та запрошувати і відомих виконавців. Також облаштовуємо величезну їдальню ресторанного типу, адже маємо кафедру готельно-ресторанної справи, і тепер наші студенти зможуть проходити практику в своєму закладі. Хочемо через рік-два побудувати там же студентський гуртожиток, який би забезпечив місцем проживання всіх, хто навчається в тому корпусі, — створити таке собі студмістечко.
Почали інтенсивно зводити дев’ятиповерховий будинок-гуртожиток для молодих викладачів нашого університету.

Університет насамперед багатий своїм викладацьким складом, у нас збільшилась кількість докторів наук, кандидатів. Ми постановили, що всі кафедри повинні очолювати доктори наук, професори, це одна з вимог для національного університету. Також ПНУ ім. В. Стефаника славиться своїми науковими школами, які очолюють відомі вчені.

Ще в недалекому минулому ми навіть не могли подумати, що наш університет буде мати десять спеціалізованих рад, а вже заявили одинадцяту. 1993 року, коли я тільки прийшов на посаду проректора з наукової роботи, не було жодної ради. Нині функціонує десять, і це дає можливість нарощувати кадровий потенціал краю.

Здобутки здобутками, але найважливіше, на мою думку те, щоб університет став дійсно академічною установою, де б панував науковий і високий патріотичний дух.                     

- Скільки щороку випускаєте спеціалістів?

— Стільки, скільки й приймаємо. Щороку на державну форму вступає близько тисячі абітурієнтів і дві-три тисячі — на платну форму.

- Які факультети є найпопулярніші серед абітурієнтів та роботодавців? Чи є дисонанс між попитом і пропозицією?

— Якщо говорити мовою цифр, то понад 90 відсотків усіх дітей, які вчаться на державній і контрактній формах, забезпечені роботою. Наші випускники найбільше знаходять застосування своїх знань у закладах освіти і культури.
Серед студентів дуже високий рейтинг мають: факультет іноземних мов, Юридичний інститут та інститут туризму. Менше вступників є на спеціальності «фізика», «математика», «хімія». Але це особливі люди, як і в інституті мистецтв, адже якщо ти не вмієш ні танцювати, ні грати на жодному музичному інструменті, ти не маєш що там робити. Але і на ці спеціальності ми виконуємо державне замовлення та й ще на платну форму набираємо. Дехто каже, що більше юристів нам не треба, я не згідний з цим, бо здібна людина всюди знайде собі роботу. Тим більше що підготовку фахівців з права у нас здійснюють шість спеціалізованих кафедр, де працюють п’ятеро професорів, докторів наук, серед них є два академіки, майже 40 кандидатів юридичних наук, доцентів. На базі інституту діє науково-дослідна установа Академії правових наук України, працює центр відновного правосуддя, тобто забезпечуємо повноцінну фахову підготовку. 

Багато наших студентів, які закінчили спеціальність «фізика» працюють у банках та різноманітних приватних фірмах, у сфері високих інформаційних технологій тощо. Наголошу: спеціалістів треба всюди, незалежно від фаху. Людина, яка опанувала спеціальність на високому рівні, обов’язково знайде роботу, навіть якщо ввійде в іншу сферу.

Не так давно у нас було відкрито спеціальність «міжнародні відносини», яка останніми роками теж перебуває на піку популярності. Підготовка спеціалістів цього фаху йде з тим прицілом, що в рамках національного проекту «Олімпійська надія-2022» «Буковель» буде задіяно у Зимових Олімпійських іграх. У нашому краї потужно розвивається туризм, у тому числі й міжнародний, оскільки край мальовничий і цікавий для туристів, зрозуміло, що потрібно готувати відповідних фахівців.       

- Якими випускниками гордитеся ви особисто й очолюваний вами заклад?

— Передусім мене радують музиканти й артисти, які традиційно виступають на концертах, грають у виставах. Коли дивлюся на сцену і бачу, як сприймає їх публіка, відчуваю гордість за своїх випускників. До речі, виставу Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. І. Франка «Солодка Даруся» за однойменною повістю Марії Матіос було номіновано на присвоєння Національної премії ім. Тараса Шевченка. Усі виконавці — випускники нашого університету, які всім курсом перейшли на роботу в драмтеатр. Вважаю це нашим практичним вкладом у розвиток театрального мистецтва Прикарпаття.    

 
Оскільки я фізик, то найбільше стежу і горджуся своїми вихованцями-фізиками: аспірантами, докторантами... У мене є близько 27 кандидатів і докторів наук, у яких я був науковим керівником, це молоді вчені 32-35 років, і я тішуся їхніми досягненнями.

- Чи є ваші студенти у владі?

— У мене «свободолюбні» студенти, вони пройшли і в міську, і в обласну ради. Я не підраховував їх кількість, але вони є. Часто задаю їм запитання: що ви будете робити у владі, ви ж нічого ще не вмієте. Мати владу не означає лише голосувати, ходити на майдан та вигукувати різноманітні гасла, тут треба творити, наводити лад у господарці міста й області.

- Навчання навчанням, а на якому рівні розвивається в університеті дозвілля?

— Проректор з виховної роботи Ганна Карась займається організацією дозвілля студентів. У нас є велика танцювальна зала, де студенти кожного тижня проводять вечори танців, забави...


Паралельно в університеті розвивається студентське самоврядування, це є і студентський сенат, і студентський профком, котрі самі організовують різноманітне й цікаве дозвілля, роблять усе для того, щоби їх студентське життя було незабутнім.     

- Чи приділяєте увагу патріотичному вихованню своїх студентів? Якщо так, то як саме?

— Виховання молоді — непросте і складне питання, бо молодь нині перестала читати книги чи роздумувати. Здебільшого вони користуються інтернетом, дивляться телевізор — це прекрасно, але, як на мене, ці джерела інформації збіднюють людину.

Виховання не полягає в читанні нотацій, тут треба, щоб діти хотіли і могли творити власну історію. Якщо молода людина не любить своєї матері, своїх родичів, тут не може бути і патріотичного виховання. Патріоти — це люди, які не кричать гасла «Ми за Україну!», а люди, які цілодобово працюють для того, щоби Україна була сильною і демократичною державою. Саме таких свідомих особистостей намагаємося готувати у нашому закладі. Наприклад, університет протягом багатьох років реалізує культурно-освітню програму «Україна соборна», в її рамках студенти і науковці нашого університету успішно співпрацюють із ровесниками і колегами з багатьох університетів на сході України та в Криму. Цим засвідчуємо бажання і прагнення будувати майбутнє разом у єдиній Українській державі.

- Як ПНУ ім. В. Стефаника реально вирішує проблеми гуманітарного та соціально-економічного розвитку області?

— Це питання є дуже широким. Ми наповнюємо край спеціалістами, підкреслюю, не просто людьми, які мають диплом, а спеціалістами, які в різноманітних населених пунктах виконують свою місію. У ПНУ ім. В. Стефаника навчаються близько 20 тисяч студентів. Уявіть собі, що всі ці молоді люди, не мають чим зайнятися, тоді одразу погіршується кримінальна обстановка області, а так вони задіяні у навчанні. А отже,  мусять закінчити університет й отримати спеціальність, і стають зовсім іншими. Якщо ви подивитесь на першокурсника і на студента п’ятого курсу, між ними надзвичайно велика різниця: люди під час навчання в університеті стають свідомими, розвиваються, підвищують рівень знань та розширюють коло своїх захопленьѕ Це і є вплив на соціально-економічний розвиток області.

- Хочу задати доволі провокаційне запитання, яке вже тривалий час перебуває на поверхні. Як вдається викладачам навчати молодь у дусі толерантності — релігійної, расової, культурної тощо, коли міністр освіти дозволяє собі нетолерантні оцінки галичан?

— Не збираюся характеризувати міністра Табачника чи його особисті висловлювання. В офіційних листах і документах, адресованих ПНУ ім. В. Стефаника, жодних нетолерантних висловлювань немає.

Кажете, як вдається виховувати молодь? Легко. Досить провести Галицький бал — і все стає зрозумілим без слів. До речі, проводимо його з 2004 року та намагаємося відновити в нашому місті традицію проведення Галицьких балів, яка сягає XVIII сторіччя. Цього року на балу була дуже колоритна пара — чоловікові було більше 90, а жінці — 89, вони танцювали вальс і показали гарний приклад для наслідування молодим. І це є відповіддю на запитання про міністра. Він не знає нашої культури, нашого етносу... Ще раз наголошу: одним Галицьким балом ми перекреслюємо всі його оцінки про галичан, адже показуємо високу культуру своїх студентів і прилучаємо їх до елітарності та світськості, які притаманні Галичині.

- Знаю, що у вас є угода, яку підписали ректори, про співпрацю з Варшавським університетом. Як реально розвиваються ваші партнерські відносини?

— У міжнародному співробітництві географічно охопили практично весь світ — це Китай, Корея, Аргентина, вся Європа, Африка, Америка.

Тут головним пріоритетом університету є не лише налагодження партнерських договірних відносин зі світом, а й виведення цих відносин на рівень освітніх проектів. Тому важливе досягнення — підписання листа з Варшавським університетом про наміри щодо започаткування спільної магістерської програми за напрямом «Історія Центрально-Східної Європи». Вона дозволить найкращим студентам інституту історії і політології отримувати диплом і Прикарпатського, і Варшавського університетів. Також складовою нашої співпраці є відновлення астрономічної обсерваторії на горі Піп-Івані, яка в майбутньому стане навчальним центром для студентів обох навчальних закладів.

У рамках співпраці з Варшавським університетом за кошти польських партнерів та фондів Євросоюзу розпочали будівництво в Микуличині міжнародного освітнього центру для зустрічей української та польської молоді. Ідея цього одна — ми повинні жити в дружбі з сусідами, між нами не повинно бути антагоністичних суперечностей.

- Як ви думаєте, які складові впливають на рейтинг університету?

— Це передусім перемоги у наукових, мистецьких та спортивних конкурсах, а також кадровий склад університету. Коли наша команда фізиків зайняла друге місце серед ВНЗ України і третє — в міжнародній олімпіаді, то це, безумовно, показник. Нещодавно закінчилася всеукраїнська виставка ВНЗ України, і ми отримали золоту медаль — за наукову підготовку студентів та почесний диплом — за підготовку підручників для ВНЗ і шкіл України.

- Рік тому в нашому інтерв’ю ви наголосили, що перед університетом поставили завдання ввійти до п’ятірки найкращих ВНЗ України. Чи стали ближчими до поставленої мети? 

— Ми займаємо 37-ме місце серед усіх вищих навчальних закладів України, а їх є близько 200. Серед 32 класичних університетів посіли дев’яте місце. Бажання очолювати різноманітні рейтинги, звичайно, але треба розуміти, що існують такі потужні університети, як Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Харківський національний університет ім.  В. Каразіна, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Львівський національний університет ім. І. Франка тощо. Цим закладам уже понад 150 років, а не 70, як нам. Університети сильні своїми науковими школами, ми інтенсивно працюємо в науці, бо вважаю, що освіта без науки неможлива.

Окрім високих рейтингових показників нашого закладу поставили і другу мету — перерости у дослідницький університет України.

17 Грудня 2010, 13:54

Галичина
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47
Прикарпатська поліція попереджає! У передноворічній святковій тисняві остерігайтеся злодіїв!
29 Грудня 2016, 10:57