Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) ухвалила рішення підвищити з 1 лютого на 30 відсотків ціну на електроенергію для населення, втиснувши його при цьому в ліміт — дорожче, по 31,67 копійки та по 29,25 копійки за кіловат-годину, платитимуть, відповідно, ті міські і сільські жителі, котрі споживають за місяць понад 150 кВт/год. Для тих, хто користується електроплитами й електроустановками для обігріву, місячний ліміт дещо більший — 250 кВт/год. А вартість електроенергії дещо нижча — 24,34 копійки за кВт/год.

Нагадаємо читачам, що це вже друга спроба НКРЕ підняти ціну на електроенергію для населення за останній час. Втім, попереднього разу зробити струм дорогим пропонувалося для тих, хто споживає за місяць понад 600 кВт/год. Тоді члени комісії переконували громадськість у тому, що, мовляв, такий великий обсяг електроенергії споживають виключно багаті українці — власники «крутих» особняків й заміських маєтків.

Однак з’ясувалося, що насправді вони не дуже добре знають ті реалії, в яких живуть прості люди. Адже, знаючи їх, напевно ж не пропонували б схеми, яка до винятково багатих українців зараховувала і 76-річну пенсіонерку з Косівщини. Лише тому, що, ставши інвалідом, вона не могла носити собі дров до хати і вимушена була готувати їжу на електроплитці й обігрівати кухню, в якій мешкала, масляним електрорадіатором. А отже, ніяк не вкладалася у придуманий членами НКРЕ ліміт споживання в зимові місяці і за порівняно дешеву електроенергію викладала до 40 відсотків своєї невеликої пенсії. Якби члени комісії знали реальне життя, то, думається, не просували б схему, за якою до цієї ж категорії мала б потрапити і одинока мати з малолітньою дочкою з приміського села, яка ледь зводить кінці з кінцями, підробляючи на чорнових роботах в Івано-Франківську і яка через брак можливості запасти достатню кількість дров на зиму також вимушена частково користуватися електрообігрівачем, що енергійно «мотає» електрику.

Але Ю. Тимошенко, яка тоді очолювала уряд України, все ж дослухалася і до аргументів пересічних споживачів та відмовилася погодити запропонований НКРЕ проект рішення.

Схема, яку НКРЕ пропонує ухвалити цього разу, дещо інша. З одного боку, вона начебто гнучкіша в ціновому плані. «Якщо я споживаю 200 кВт/год., то на 150 кВт/год. у мене буде старий тариф, а на 50 — новий, підвищений на 30 відсотків», — пояснював журналістам член НКРЕ Костянтин Теличко. Також постанова комісії запроваджує певну кількість нових пільговиків. Зокрема, незалежно від обсягів споживання електроенергія не подорожчає для мешканців багатоквартирних будинків, що негазифіковані природним газом, і в яких відсутні або ж не функціонують системи централізованого теплопостачання, а також багатодітних та прийомних сімей, дитбудинків сімейного типу і жителів сімейних гуртожитків. Але з другого боку, що є цілком очевидним, теперішня новація НКРЕ жорсткіша. Бо придумані місячні ліміти споживання для міського і сільського населення в обсязі 150 кВт/год. та 250 кВт/год. — для тих, хто користується електричними кухонними плитами й електроустановками для обігріву, по суті, садять співвітчизників на голодний «енергетичний пайок».

Фактично, якщо аналізувати, то у небагатих родин, аби вкластись у цю норму споживання, є, по суті, лише один доступний засіб — замінити в квартирі чи в будинку звичайні електролампочки на новітні, енергоощадні. Якщо вони досі цього ще не зробили. Інші ж заходи з енергоощадності — такі як заміна енергозатратних, ще радянського виробництва холодильників, пральних машин, електроплит і порохотягів на сучасні, ощадні — потребують значних коштів. А повна відмова від електроплит і електрорадіаторів у сільських оселях — розвитку зручної для людей торгової мережі з продажу дешевих дров, якої на Прикарпатті, попри величезні власні запаси деревини, наразі немає. Так само, як і необхідної кількості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Як і раніше, НКРЕ переконує громадськість, що 30-відсоткове подорожчання електроенергії, мовляв, не відчує більшість співвітчизників. «Підвищення тарифів не буде стосуватися близько 34 млн. споживачів», — наголосив К. Теличко. Втім, при цьому зазначив, що введення в дію цієї постанови дозволить уже в нинішньому році зменшити перехресне субсидіювання на два млрд. грн. Тобто якщо висловлюватися зрозумілою мовою, то, за підрахунками фахівців комісії, наступне подорожчання електрики обійдеться українцям у два мільярди.

І так само, як і минулого разу, є великий сумнів у тому, що рішення НКРЕ не торкнеться пересічних родин. Ось що з цього приводу розмірковують на інтернет-форумі порталу «ЛігаБізнес-інформ» жителі з різних міст України. «Коли у Києві на день-два відключають гарячу воду, то про це пишуть у новинах і показують по телебаченню. А чому не пишуть про міста, де 20 років немає гарячого водопостачання і всі поголовно ви­користовують електричні водонагрівачі. А звідси і набігає у 100 відсотків населення 100-тисячного міста 300-600 кіловат-годин електро­енергії за місяць. Особисто у мене йтиме на електрику сім—десять відсотків моєї зарплати!» — зазначає одна з учасниць обговорення. Її доповнює інший учасник форуму: «Дві однакові квартири, лише в одній газ, а в другій — електроплита. І там споживання електроенергії більше на 500 кіловат (перевірено приладом обліку, що ставився на кожний електроприлад). У будинках, де встановлено кухонні електро­плити, споживання завжди пе­ревищуватиме 250 кіловат.

Реально це близько 400 кіловат-годин на сім’ю з трьох-чотирьох чоловік. Навіть на одну людину розхід електроенергії становить не менше 350 кіловат». Ще один учасник обговорення з приводу придуманого НКРЕ ліміту, зауважує: «Що за нісенітниця! Кількість спожитої електроенергії прямо залежить від кількості людей, які проживають у квартирі чи в будинку». «Хто розраховував норму споживання? — обурюється інший користувач інтернету. — Треба ще зробити придбання кожного наступного буханця хліба на 20 відсотків дорожчим за попередню хлібину». Нарешті чимало учасників дискусії ставлять чи не найголовніше питання: «Чому влада весь час хоче прирівняти ціни (в тому числі і на «комуналку») до європейських і при цьому нікого не хвилює, що зарплата населення у десять (!) разів нижча, ніж у Європі? Куди ми йдемо?».

На останнє запитання, судячи з оприлюдненого на веб-сайті НКРЕ порядку денного засідання комісії від 13 січня ц. р., відповісти нескладно. Одним із завдань, яке комісія визначила на нинішній рік, є доведення тарифів на електроенергію до економічно обррунтованих. Також НКРЕ керується постановою Кабінету Міністрів № 745 від 15 серпня 2005 року, в якій задекларовано необхідність поступового переходу до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України. Але ось чого немає на достатньо інформаційно насиченому веб-сайті комісії, то це конкретних викладок про собівартість електроенергії, яку виробляють українські атомні, теплові та гідроелектростанції. Так само немає інформації і про складові тарифів на електрику. А це надзвичайно цікаве питання. Бо, наприклад, починаючи з осені щомісяця, причому істотно, зростали ціни на енергетичне вугілля. Хоча, здавалося б, об’єктивних передумов для цього не було. І, до речі, ця інформація широко не оприлюднювалася. Другий «нюанс» — це так звані інвестиційні складові у тарифах на електроенергію, які НКРЕ затверджує на початку кожного року для обленерго. Ці суми, що закладаються в ціну електроенергії, використовуються на ремонти і реконструкцію існуючих ліній електропередач і енергетичного устаткування, а також на будівництво нових. Безперечно, все це робити вкрай необхідно. Але тут є одне «але». Приватні компанії, якими вже є всі обленерго, це мали б робити не так за рахунок лобіювання вищих тарифів на електроенергію, як у загальноприйнятий у світі спосіб — через залучення приватних інвестицій на фінансових ринках, зокрема біржах Лондона, Нью-Йорка, Варшави та прибутків своїх нинішніх акціонерів. Якщо ж цього не робити, а всі проблеми вирішувати виключно за рахунок гаманців споживачів, то українці ніколи й не дійдуть до економічно обррунтованих тарифів. Бо щоразу дорожчатимуть то російські газ і паливо для АЕС, то вітчизняне вугілля. А там зростатимуть і потреби в інвестиційних складових приватних компаній та спеціальні збори до Держбюджету, як це зробив уряд, наприклад, при формуванні тарифів на інший енергоносій — природний газ.

... Наразі постанова НКРЕ про підвищення на 30 відсотків вартості електроенергії для населення ще має пройти реєстрацію в Міністерстві юстиції. Отож зберігається ймовірність того, що М. Азаров, як і Ю. Тимошенко, зважить на аргументи не лише комісії, а й пересічних українців.