Одна з найгостріших проблем, що згубно впливає на економіку, загрожує національній безпеці і суспільній моралі та особливо боляче б'є по трудових і громадянських правах осіб, які змушені працювати "в тіні" поширення "тіньової" зайнятості. Найпоширеніша форма нелегальної зайнятості - використання робочої сили без оформлення трудового договору між підприємцем - фізичною особою і найманим працівником. Значна частка працівників фактично нелегально зайнята в приватних підприємців, на будовах, автозаправних станціях, на ринках, у гуртівнях або наданні посередницьких та інших послуг.
      Особливого поширення набуло приховування приватними підприємцями від оподаткування своїх прибутків, а також фактичних заробітків, та різних доплат найманим працівникам через видачу зарплати в так званих «конвертах», поза відомістю, без сплати податків, платежів до державного і місцевих бюджетів, єдиного соціального внеску. При цьому значна частина найманих працівників також вважає для себе прийнятним працювати «в тіні», не дотримуючись чинних норм. Лише згодом багатьом стане зрозумілою їхня помилка й охопить жаль, що був таким необачним і дав себе ошукати.
      «Тіньова» зайнятість позбавляє соціального захисту працівників, насамперед у разі настання каліцтва на роботі, суттєво зменшує їхній загальний трудовий стаж і розмір допомоги по безробіттю, якщо працездатний громадянин утратить роботу і набуде статусу безробітного, а також розмір майбутньої пенсії.
      Отже, «тіньова зайнятість» по суті спрямована проти держави і проти людини. У нелегальному секторі економіки, крім того, створюються умови для протиправних дій, до чого залучається значна частина населення. Відтак лише виведення «з тіні» праці і заробітної плати, легалізація трудових відносин роботодавців та найманих працівників, обов'язкова сплата податків і відрахувань до соціальних фондів, суттєво вплине на долю працівників, сприятиме поповненню бюджетів та соціальних фондів, у тому числі зменшенню дефіциту Пенсійного фонду.
      Кожен працівник та роботодавець-підприємець повинен знати:
       Трудові взаємовідносини регулюються ст. 24-1 КЗпП, тобто в разі укладення трудового договору підприємець повинен зареєструвати його в тижневий строк у місцевому центрі зайнятості. Період роботи за трудовим договором заноситься в трудову книжку працівника та засвідчується печаткою центру зайнятості. Цей договір захищає права найманого працівника, оскільки в ньому обумовлюється розмір зарплати, який має бути не меншим від її мінімального розміру; визначається тривалість робочого часу та перерви (тривалість робочого часу не може перевищувати 40 год. на тиждень), визначаються вихідні, а робота у святкові та неробочі дні допускається лише за згоди працівника і підлягає компенсації; оплачуваної відпустки, що має бути не менш ніж 24 календарні дні.
      Використання нелегальної робочої сили, не укладення чи несвоєчасна реєстрація трудових договорів між підприємцями та найманими працівниками є порушенням законодавства про працю, а це тягне за собою адміністративну відповідальність.
      Дотримання трудового законодавства - запорука нормалізації ситуації на ринку, стабільного та прибуткового бізнесу, гарантія уникнення проблем як з найманими працівниками, так і контролюючими органами.