Наприкінці лютого цього року лідери зі 107 країн світу на Міжнародній конференції в Мексиці президентом AIESEC International обрали галичанку Тетяну Михайлюк. Її повноваження в новому статусі розпочнуться 1 липня 2011 року і триватимуть до 1 червня 2012 р.

А загалом майбутня лідерка молоді світу звичайна дівчина з Івано-Франківська, яка захоплюється традиціями і новими країнами. Словом, багатогранна особистість, тому й музику слухає різнопланову, залежно від настрою — від народних пісень до репу і року, від повільних мелодій до диско і техно. Любить читати книжки і дивитися фільми, найцікавішими вважає ті, які знято або написано на основі реальних подій. Життям крокує впевнено, з девізом: «мрії збуваються, головне — не переставати мріяти».

Наше інтерв’ю з Танею мало відбутися ще три місяці тому, але графік її активного та насиченого життя все відкладав його на невизначений термін. Адже між Танею та її рідним містом — сотні чи навіть тисячі кілометрів. За її місцем перебування не встигала — Мексика, Нідерланди, Росія... Та все ж наша розмова відбулася. А спілкувалися про все на світі: про вибори та перші кроки на посаді президента AIESEC International, бачення українців іноземцями, а також про її мрії, найбожевільніші вчинки та можливе повернення до рідного Івано-Франківська.

- З цього запитання розпочинаються усі знайомства, наше — не виняток, тож розкажи про себе? Де і коли народилася, навчалася, чим захоплюєшся....

— Я народилася 11 грудня 1986 року в Івано-Франківську. Десять років прожила в селі Німшині Галицького району, там закінчила початкову школу. В 11 років переїхала до  Івано-Франківська, де навчалася в школі №22 в класі з поглибленим вивченням інформатики. В 11-му класі дістала можливість поїхати на навчання до Канади на місяць, що змінило мої плани на подальше навчання, і я вступила до ІФНТУНГу на спеціальність «менеджмент організації».

Щодо моїх захоплень... Люблю готувати, часто готую з друзями, адже це економно і весело. Улюблена страва — фаршировані гриби. А загалом кожного разу люблю експериментувати, тепер вивчаю індійську кухню.

- Як тобі живеться в статусі першої українки, яка очолюватиме AIESEC на міжнародному рівні?  Як гадаєш, чому обрали саме тебе?

— Це надзвичайно почесно, дуже рада, що можу представляти Україну на світовому рівні.

Чому вибрали саме мене? Думаю, що мої ідеї переконали тих, які голосували, і вони повірили, що я зможу втілити їх усі в реальні справи.

- От, власне, про вибори, представники зі скількох країн проголосували за тебе?

— Цього року  в організації право голосу мали 60 країн, за мене проголосувало 34 країни, за трьох інших кандидатів — у сумі 26 країн.

Я не могла повірити, коли почула своє ім’я, здається, мені стало трохи страшно, оскільки вже настав час реалізовувати всі плани.

- Що належить до обов’язків та прав президента AIESEC?

— Обов’язками президента є формування стратегії та напряму руху організації, безпосереднє управління командою, що складається з 20 осіб, представництво всіх учасників організації, яких є 50 000, на світових форумах, конференціях, а також координування роботи 110 президентів національних офісів.

- За якими критеріями обиратимеш собі команду?

— Команду вже вибрала. Це 20 осіб із 15 країн світу: Нігерії, Австралії, Пуерто-Ріко, Колумбії, Чехії, Угорщини, США, Китаю, індії, Філіппін, Мозамбіку, Казахстану, Бразилії, Норвегії, Єгипту. Основний принцип, яким я керувалася при виборі, — чесність, працьовитість і їх попередні результати.

- Твої перші дії зі своєю командою в новому статусі?

— В червні вони приїдуть до Роттердама, спершу будемо знайомитися, бо декого з них я навіть ніколи не бачила, а потім — планувати роботу організації на наступний рік. З нетерпінням чекаю нагоди побачити їх усіх!

- Твоє стрімке зростання розпочалося ще 2007 року на локальному рівні, через рік — уже на національному, а ще через рік — на міжнародному. Як гадаєш, що буде ще за рік?

— Нові можливості. Я не хочу загадувати наперед. Цей рік я хочу жити кожним днем, а не думками про майбутнє. Хоча, як завжди, плани в голові є, варто їх тільки добре продумати, — і вперед, досягати нових вершин.

- В чому таємниця твого успіху?

— Потрібно наполегливо працювати і не забувати  мріяти (усміхається).

- AIESEC — це насамперед лідерський досвід. Що тобі дала ця молодіжна організація?

— Незабутній досвід, навики лідерства, командної роботи, толерантності й етичності. Для нашої країни і міста організація дає можливість розвинути молодь та прищепити їй навики, які є необхідними для перебудови нашої держави.
Я завжди вірила в те, що, чим більша і краща буде організація в Україні, тим більше молоді у всьому світі буде знати про Україну з позитивного боку, і це завжди допомагало, коли я працювала в AIESEC в Україні. Дуже хочу, щоб про Україну заговорили так, як говорять про передові країни світу, і я готова докладати до цього зусиль.

- Які найнесподіваніші вислови та оцінки доводилося тобі чути від іноземців про Україну та українців?

— Люди, з якими я спілкуюся, знають про Україну багато, оскільки AIESEC в Україні дуже потужна організація, тому люди обізнані, і багато з них уже побували в Україні або планують туди поїхати.

Думаю, найобразливіше чула чотири роки тому, коли мене хтось запитав, чи Україна є частиною Росії... Багато людей кажуть, що в нас найвродливіші дівчата. Думаю, це таки правда.

- Знаю, що ти любиш подорожувати. У яких країнах світу ти побувала? Де тобі було найкомфортніше і чому?

— Наразі я побувала у 20 країнах світу. Взагалі мрію побувати в усіх (сміється).
Найкомфортніше почуваюся в індії та Бразилії, адже страшенно люблю їхню культуру, традиції, звичаї.

- Скільки мов знаєш?

— Крім української, російську та англійську, трохи польську.

- Як гадаєш, де тобі було б найкомфортніше жити і чому?

— Найкомфортніше там, де дорогі серцю люди, тому, думаю, що змогла б жити будь-де, де буде моя сім’я, друзі.

- В Україну, зокрема до Івано-Франківська, плануєш повернутися?

— В Україну планую повертатися, до Івано-Франківська хотілося б, але наразі важко сказати, я отримую багато пропозицій роботи, але жодна не надходить з Івано-Франківська.

- Який свій вчинок вважаєш найбожевільнішим?

— Подання заявки на президента асоціації.

- Чого бажаєш найбільше? Про що мрієш?

— Мрію досить багато. Зокрема, хочу реформувати освіту і розвиток молоді в Україні.