2 червня районна газета «Верховинські вісті» офіційно відзначає своє 70 -річчя.

Довідково.

1 травня 1941 року в Жаб’ю (з 1962 року – селище Верховина) вперше побачила світ районна газета «Прикарпатська правда», як орган Жаб’євського райкому КП(б) і районної ради депутатів трудящих. Першим редактором був Євген Хижняк. Газета виходила лише 50 днів, бо розпочалася війна. Символічно, що 1 травня 1945 року в Жаб’ю був відновлений випуск районного часопису, але вже з новою назвою – «Радянська Гуцульщина». Редагував її учасник війни, східняк Йосип Малецький. Потім редакторами цієї районки були: Леонід Попадюк, Павло Іванов, Наталія Яворська. Особливо популярною районна газета стала в 50-ті роки минулого століття, коли її очолював Микола Редько. На початку 60-х років минулого століття, під час так званої Хрущовської адміністративної реформи, був ліквідований Жаб’євський район, а «Радянська Гуцульщина» виходила спершу в Коломиї, потім – у Косові, як кущова газета.

З відновленням у 1966 році Верховинського району в березні 1967-го було розпочато випуск районної газети «Світанок», яка з 1 січня 1990 року, після вивчення думки громадськості, виходить під нинішньою назвою «Верховинські вісті». Редактором після відновлення виходу газети у Верховині було призначено Михайла Чолія. Помітний слід у творення часопису внесли редактори Ярослав Нарган, Володимир Піпа, Владислав Шульга, Борис Клюс.

Справжній ренесанс районного видання розпочався в 1981 році, коли його очолив Дмитро Ватаманюк, котрий був редактором видання до виходу на пенсію в січні 2009 року, з незначною перервою у 1992-94 роках – тоді його обрали головою Верховинської районної ради. В 1983 році господарським способом було споруджено теперішнє приміщення редакції. Постійно зростав наклад районного часопису. Газета поповнилася молодими кваліфікованими кадрами, більшість із яких успішно закінчили факультетет журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Свого часу «Верховинські вісті» одні з перших в області перейшли на комп’ютерний набір. Систематично виходили газети в газеті: «Пильність» (про захист прав споживачів), «Митар» (все про податки і роботу податківців), «Світанок» (про шкільництво і освіту), «Будьте здорові» (про медицину), «Гуцульська столиця» (як видання селища Верховина), «Благовіст» (духовно-християнські питання), «Виконавча влада» й інші. Завдяки старанням Дмитра Ватаманюка у Верховині було відновлено видання (ще започатковане в 30-х роках за Польщі) «Гуцульського калєндаря», видається журнал «Гуцульщина».

Значний внесок у зміну творчого обличчя газети зробила заслужений журналіст України Калина Ватаманюк – багаторічний секретар Верховинської первинної журналістської організації, автор п’яти духовно-пізнавальних книжок, – котра впродовж сорока років працювала на журналістських посадах.

У різні роки в редакції трудилися лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка фотохудожник Василь Пилип’юк та поет Тарас Мельничук. Не можна не згадати колишніх працівників редакції, котрі вносили свіжий струмінь у вітрила творчості: Олену Григорак, кандидата історичних наук Володимира Пригорницького, заслуженого майстра народної творчості Дмитра Пожоджука, заслуженого журналіста України Василя Нагірняка, кінорежисера Василя Портяка, Мирослава Никифорука, Галину Гаврилюк, Ганну Синітович (Космач), Мар’яна Грінера, Василя Ткачука, Олега Ганущака, Василя Якуб’яка, Ярослава Гапчука, Ярослава Губерната, Василя Гнатюка.

У Верховині творили районний часопис Петро Гавука, колишній редактор Косівської районної газети «Гуцульський край»; Іван Гриджук, редактор Надвірнянської районної газети «Народна Воля»; Михайло Приймак, редактор Городенківської районної газети «Край»; Мирон Дмитришин, заступник редактора Богородчанської районної газети «Слово народу»; Ярослава Яроменко (Кибич), редактор Вижницької районної газети «Вижницькі обрії»; Богдан Михайлюк, колишній редактор обласної газети «Прикарпатська правда»; Василь Радиш, колишній редактор газети «Голос Покуття»; Богдан Тимінський, колишній редактор Коломийської міськрайонної газети «Червоний прапор»; колишній редактор часопису одного з районів у Росії Василь Галамасюк; колишній редактор районної газети Березівського району, що на Одещині, Дмитро Максим’юк; поет-пісняр Володимир Григорак; колишній власний кореспондент Українського радіо Михайло Копильців; письменник Василь Григорчук, поет Олександр Капуляк, Микола Книш, Калина Пип’юк та інші. Дехто з цих творчих людей уже відлетів в інші світи, але світлий спогад про них завжди буде в пам’яті верховинців.

З січня 2009 року районний часопис редагує Дмитро Кіращук, котрий працював на журналістських посадах у «Верховинських вістях» з 1983 року, за винятком 2005-2009 років, коли був призначений на посаду заступника голови Верховинської райдержадміністрації. За останні два роки наклад районки зріс до 5 тисяч примірників. І це в районі, який має 30 тисяч населення! Практично, кожен житель є читачем районки. Творять щотижня газету відповідальний секретар Роман Клим, завідувачі відділами Людмила Зузяк та Іван Зеленчук, кореспонденти Ярослава Максим’юк і Василь Мануляк, літпрацівник Марія Потяк.

Сьогодні «Верховинські вісті» – дзеркало у висвітленні подій і заходів у районі, стержень духовного і культурного відродження краю, літопис Верховинщини.