Зовнішнє незалежне оцінювання вийшло на фінішну пряму. Цього тижня мають відбутися заключні тестування з географії та хімії. Наразі ЗНО-2011 року не має скандального забарвлення. Голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська заявила журналістам, що грубих порушень та випадків продажу змісту тестів вони не зафіксували.

Незважаючи на відсутність гучних скандалів, невеличкі все ж траплялися. Учасники другої сесії тестування з української мови та літератури заявили, що завдання першої сесії були легшими. Експерти «Опори» розвіяли цей міф і наголосили, що учасники цього тесту були в рівних умовах. Крім того, розподіл абітурієнтів між першою та другою сесією здійснювався на підставі спеціально складеної вибірки, що не допускає можливості корупції.

Найприємнішим висновок незалежних спостерігачів «Опори» був саме для прикарпатців, адже найбільшу дисциплінованість під час цьогорічних сесій ЗНО виявили абітурієнти Західної України. Детальніше про те, як саме проходило ЗНО в нашому регіоні, розмовляємо з директором Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богданом ТОМЕНЧУКОМ.

- Яку дасте характеристику сесії ЗНО-2011 року порівняно з чотирма попередніми?

— Ми мали слушність, коли говорили, що це зовнішнє оцінювання буде, в доброму розумінні, нудним, безбарвним, непомітним, сірим, як мишка. Кількість порушень процедури можна порахувати на пальцях однієї руки. Нових типів порушень не зафіксовано, проте є одна дуже цікава обставина. Такого ще у нас не було: людину «попросили» з пункту тестування на вимогу сусіда по аудиторії, який зауважив його нестандартну поведінку, спробу використання шпаргалки. Тішить, що люди починають захищати свої права.

- Чи багато є апеляцій?

— Апеляцій на процедуру від учасників тестувань практично немає. Ті, кого вилучили з пункту тестування, зрозуміло, скаржаться чи пробують скаржитися. Апеляцій на результат поки що немає, бо ще не оприлюднено результатів.
Хочу наголосити, що потребує впорядкування процедура видачі медичних довідок у випадку хвороби абітурієнта. Ми наполягали і наполягаємо на тому, що це повинен бути стандартний бланк, який можна роздрукувати тільки з персональної сторінки абітурієнта в інтернеті. Він обов’язково повинен містити персональний штрих-код абітурієнта, годину роздруку довідки та законодавче нагадування про відповідальність за фальсифікацію документів. 

- Уже позаду сім тестувань, що можете сказати про їх хід?

— Всі ці тестування, на превеликий жаль, об’єднані однією рисою, ми спостерігаємо зростання кількості неявок на тестування. Скажімо, з російської мови по всій Україні зафіксовано 40% неявок. За кожною неявкою ховаються організаційні затрати держави в розмірі близько 100 гривень. Якщо сумарно по Україні з 800 тисяч тестувань середній показник неявки становить тільки 10%, то прямі чи непрямі збитки держави будуть нараховуватися десь у розмірі восьми мільйонів гривень.

Це наслідок того, що дозволили користуватися при вступі сертифікатами минулих років. Це нонсенс. Адже якщо людина думає: я минулого року працював і склав біологію на 180 балів, цього року в мене було менше часу для підготовки, очевидно, складу його гірше, навіщо буду мучитися, нервуватися, коли вже маю більш-менш гідний результат. Причина тотальної неявки на тестування з російської мови, думаю, криється в гіпертрофованих уявленнях про схильність нашого народу до російської мови.

Чи є від цього лік? Ми вже неодноразово висували пропозицію враховувати при вступі середній бал сертифіката. Це абсолютно об’єктивний показник. Якщо середній бал атестата можна надумати і про нього можна домовитися, то середній бал сертифіката є середнім арифметичним з того числа балів, які набрано на тестуваннях, поділених на їх кількість. Якщо, наприклад, я не прийшов на одне тестування, то до своєї кількості балів додаю нульовий результат, але ділю вже не на три, а на чотири і таким чином автоматично втрачаю балів 30. Середній бал сертифіката буде дисциплінувати вибір предметів при тестуванні, стимулювати явку та зекономить державні кошти.

- Учасники тестування з української мови та літератури і їх батьки скаржилися на те, що друга сесія була набагато складнішою за першу...

— Абсолютно однаковісіньких тестів бути не може. Якщо я знаю відповідь на 60 учорашніх питань, то не знати, що я б відповів, якби сидів в аудиторії нині. В умовах психологічної напруженості мені виглядає, що в сусіда хата біліша.

- Недавно Дмитро Табачник заявив на прес-конференції, що буде покращувати якість системи ЗНО, він мав на увазі створення банку тестів. Як гадаєте, яка доцільність цього і за скільки часу реально зможемо його створити?

— Мова про банк тестів триває вже добрих п’ять років. Це дуже складна робота, якщо ми говоримо про банк тестів, а не тестових питань. Високоякісний банк тестів, якому можна вірити, реально створити десь за добрих десять років. А якщо зважити на те, що у нас програми міняють частіше, аніж шкарпетки, то створення банку тестів взагалі стає проблематичним. Банк тестів можливий тільки тоді, якщо є стабільна система освіти зі стабільними програмами, стабільними навчальними планами і, само собою, коли є кваліфіковані люди, які це можуть написати.

- Ви задоволені тим, як проходить ЗНО-2011 року?

— Я дуже задоволений тим, як проходить ЗНО-2011, тому що чітко видно результативність нашої системи. Я абсолютно спокійний за чистоту процесу, на пункти тестування приходять люди, які один одного вперше бачать. Це дуже ризикована річ — повідомляти людей за добу про те, де вони мають іти на пункт тестування.

Нарешті абітурієнти зрозуміли, що «культпоходи в туалети» до нічого доброго не приводять і що цей «консультпункт» ніяк не впливає на якість складання тесту, а вони просто крадуть у себе час. Всі це чітко зрозуміли, і їх стало набагато менше. Реакція на те, що ти попався, стала вже такою, якою би мала бути, вже немає істерик. ЗНО проходить прогнозовано спокійно.