З 1 липня стартує вступний марафон до українських ВНЗ, який триватиме до 31 липня. Цього року терміни  подачі документів збільшили майже вдвоє та осучаснили. Однією з особливостей цієї вступної кампанії є різке зменшення кількості випускників — потенційних абітурієнтів, число яких скоротилося на 142 тисячі осіб. Якщо 2010 року їх було 338 тис., то 2011-го — 195 тисяч. Проте, незважаючи на такі цифри, у приймальних комісіях не поспішають бити на сполох.

Віртуальний вступ

Процес осучаснення вступної кампанії полягає у впровадженні експерименту «Електронний вступ-2011». Його мета — зменшити черги в приймальних комісіях та спростити процедуру подачі документів до всіх ВНЗ України, незалежно від форми власності. Система має запрацювати з 1 липня на порталі «Єдине інформаційне вікно» — osvita.com.ua. Тепер усі необхідні документи можна буде просто надіслати «електронкою». Для цього треба зайти в розділ «Електронний вступ» і заповнити анкету. Наразі це головна інтрига вступної кампанії. Адже за два тижні до її початку лише 10% вищих навчальних закладів виконали технічні вимоги, що дозволяють вносити дані про вступників в режимі on-line, пише Oсвіта.ua.

У Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника електронний вступ зараховують до основних ризиків цієї вступної кампанії, адже ряд технічних моментів ще не вирішено, система має експериментальний характер. Відповідальний секретар приймальної комісії Тарас Гой переконує, що кожен абітурієнт таки матиме можливість подати заяву на вступ в електронному вигляді чи в більш звичному. Так чи інакше, він таки матиме вибір.

«Електронний вступ-2011» обов’язково буде працювати», — теж наголошує відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського національного медичного університету ігор Сарапук. — Наш університет виконує всі розпорядження Міністерства освіти і науки України щодо електронного вступу. З
1 липня він обов’язково запрацює»

Гіперпропозиція та рекламні ходи

«Куди піти вчитися?» — запитання, яке тривожить усіх абітурієнтів та їхніх батьків. Тим паче, що вибрати мають з чого. Не таємниця, що в Україні пропозиція ВНЗ є однією з наймасштабніших у світі. За даними Державного комітету статистики, в Україні функціонують 854 вищі навчальні заклади, з них 349 — III—IV рівнів акредитації всіх форм власності та підпорядкування. На 47 мільйонів населення припадає 228 лише державних ВНЗ III—IV рівнів акредитації, наприклад, в італії на 60 мільйонів населення — 65 університетів, у Франції на 63 мільйони — 41, в іспанії на 45 мільйонів — 60, у Великій Британії на майже 61 мільйон — 142.

Теоретично здобути вищу освіту в нашій країні може майже кожен, тим більше що для більшості українців вона є обов’язковою, навіть якщо потім вони ніколи не працюватимуть за спеціальністю. Зважаючи на широту пропозиції та різке зменшення випускників, вищі навчальні заклади, особливо приватні, для яких кожен студент — це передусім «живі» гроші, влаштовують «полювання» на потенційних студентів. Крім того кожен абітурієнт тепер стає на вагу золота, адже якщо ВНЗ не наберуть відповідної кількості студентів, це може позначитися на викладацькому складі, а загалом брак попиту може витіснити їхню пропозицію з ринку освітніх послуг.

Цього року в зв’язку зі зменшенням кількості випускників — потенційних абітурієнтів боротьба за кожного студента буде ще запеклішою. Тому винахідливість у боротьбі за кожного студента лише вітають. Оригінальний рекламний хід використав один з приватних навчальних закладів івано-Франківська — на білборд перетворили власний паркан. На величезному жовтому полотні розмістили великий перелік спеціальностей і навіть акційну пропозицію, яка дасть можливість зекономити плату аж за один рік навчання в цьому ВНЗ. Ідея проста, але, напевно, дієва.

«Реклама — це термін, який не підходить для вступної кампанії, — вважає відповідальний секретар медуніверситету Ігор Сарапук, — тому що це дуже важливий етап у житті кожного абітурієнта. Ми проводимо профорієнтаційну роботу в медичних навчальних закладах I—II рівнів акредитації, коледжах, також маємо спеціальні виїзні бригади, які виїжджають в області, де немає вищих медичних закладів. Це Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька».

— Окремих спеціальних заходів щодо заохочення абітурієнтів вступати саме до нас ми не робили, — розповідає відповідальний секретар ПНУ ім. В. Стефаника Тарас Гой. — Щороку це зустрічі професорів чи адміністрації з абітурієнтами у школах, технікумах, коледжах, рекламні кампанії на телебаченні, радіо, в газетах. Наш заклад у рейтингу «Дзеркала тижня» зайняв дев’яте місце серед класичних університетів України. Враховуючи те, що таких університетів є 25, а попереду нас заклади зі столітньою і більше історією, з міст мільйонників або майже мільйонників — Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Одеси, Львова, зрозуміло, що для нашого закладу, це надзвичайно високий показник. Думаю, це той рівень, на який звернуть увагу наші потенційні студенти та їхні батьки.
Скільки «державників»?

Цього року Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України в лютому надіслало ВНЗ лист з рекомендацією скоротити обсяги державного замовлення на 42%. Основний аргумент — зменшення кількості випускників. У ВНЗ стривожені, адже наразі про кількість державних місць невідомо, що теж може спровокувати певні ризики вступної кампанії.

У зустрічній пропозиції профільному міністерству від ПНУ ім. В. Стефаника просили скоротити держзамовлення лише на 29%, від Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу — на 19,5%. Яким цей відсоток затвердять, поживемо — побачимо.

У медичному університеті кількість державних місць не зменшили, а навпаки, збільшили. Причина — дефіцит лікарських кадрів в Україні. «Якщо торік на державне замовлення по всіх напрямах було 196 місць, то цього року — 220, зокрема велике збільшення відбулося на спеціальність «лікувальна справа»: 176 місць порівняно з торішніми 150. Для медичних навчальних закладів це дуже вагомий відсоток», — наголосив Ігор Сарапук.  

Спочатку черга — потім вступ

Одна з характеристик торішньої вступної кампанії — надмірний ажіотаж у приймальних комісіях та довжелезні черги. В університетах переконують, що цього року вступна кампанія буде спокійнішою. Допоможе і електронний вступ, і довший термін подання документів. У медичному університеті збільшили потужності приймальної комісії втроє — бояться повторення торішніх черг. Для того, аби зменшити ажіотаж, насамперед треба зважено підходити до цього питання, переконаний Ігор Сарапук: «Якщо не плануєте вступати саме до цього навчального закладу, то який зміст подавати туди документи?».

Зазначу, що подання документів буде здійснюватись за схемою, яка діяла торік: максимум до п’яти ВНЗ і на три спеціальності в кожному з них. Дійсними вважаються сертифікати ЗНО, видані в період 2008—2011 років. Випускники, які закінчили школу до 2007-го, можуть вибирати форму прийому: або ЗНО, або вступні іспити.

Додаткові бали, що «розбавили» ЗНО

Цього року вступають до ВНЗ на підставі рейтингового балу вступника — сукупністю результатів сертифіката ЗНО, шкільного атестата, а також додаткових балів за успіхи у навчанні та закінчення підготовчих курсів у ВНЗ.
Результати ЗНО «розбавили» додатковими балами, які нараховують слухачам підготовчих курсів ВНЗ. Однак це стосується лише тих, хто вступає на природничо-математичні, інженерно-технічні спеціальності. Слід зауважити, що ці бонуси абітурієнт отримає лише в тому навчальному закладі, де проходитиме таку підготовку.

Переможці конкурсу-захисту Малої академії наук (МАН) та всеукраїнських олімпіад втратили право на першочерговий вступ. Тепер вони отримають додаткові бали: за перше місце — 50 балів, друге — 40, третє — 30 балів. Обдаровані діти зможуть користуватися належними пільгами лише на профільних спеціальностях.

Пільговики, як і раніше, будуть першими в списках на зарахування. За новими умовами, до пільгових категорій належать діти, позбавлені батьківського піклування, і діти-сироти, діти-інваліди до 18 років та інваліди I та II груп, «чорнобильці», діти, батьки котрих стали інвалідами або загинули на вугледобувних підприємствах, діти шахтарів, діти військовослужбовців, котрі загинули при виконанні службових обов’язків.

Попередніми роками зарахування пільговиків мало скандальний характер, адже часто саме вони «захоплювали» всі державні місця, так що навіть абітурієнти-«двохсотбальники» могли опинитися за бортом Держбюджету. Цього року в умовах прийому виділено для них 10-відсоткову квоту державних місць на кожен напрям підготовки.

Загалом освітні фахівці переконані: система додаткових балів та середній бал атестата нівелюють роль ЗНО. Також стверджують, що шанси на справедливий вступ та рівний доступ до освіти надто мізерні, виною чому — «вдосконалені» умови прийому. Втім, моя порада цьогорічним абітурієнтам: не зважати на те, що говорять навколо, а наполегливо йти до своєї мети — стати студентом! І хай вам щастить!