Та чи дозволить «небесна влада» вчасно зібрати хліб, який рясно вродив?
Попри кліматичні негаразди прикарпатські аграрії завершують косити й обмолочувати озимий ріпак, посіяний на площі 16 тис. га. Ця технічна культура нинішнього, без перебільшення, врожайного року теж доволі щедро вродила — майже по 22 ц/га. Особливо ж радує озима пшениця — завдяки їй валовий збір зернових може сягнути порівняно рекордних показників. Втім, загадувати наперед ризиковано — погода наразі не сприяє жниварям...
— Якщо б принаймні минулого тижня стояли погожі дні, то наші хлібороби вже впорались би зі збиранням ранніх зернових, яких у нас майже 90 тис. га, — коментує ситуацію заступник голови облдержадміністрації  Василь БРУС. — А так вдалося зібрати лише трохи більше половини цієї площі. На вчора намолотили понад 160 тис. тонн зерна. Якщо врожайність зернових у середньому й далі сягатиме 36–37 ц/га, то цьогорічний  прикарпатський коровай буде набагато важчий, ніж торішній. Якщо  2010-го, приміром, ми отримали 346 тис. тонн продовольчого і фуражного зерна, то навесні з огляду на добрі види на врожай прогнозували і  383 тисячі. А зі стартом зернозбиральної кампанії скоригували цю цифру до 395-ти.
Однак дав би Бог зібрати все вчасно і без втрат. Ми ж зі свого боку робимо все, щоби це вдалося. Зокрема, створили штаб з проведення зернозбиральної кампанії в оптимальні терміни, який доручили очолювати мені. Тож негайно вирішуємо всі проблеми, які виникають при цьому, на ходу закуповуємо пальне й запасні частини для техніки тощо. Взагалі перебіг жнивування в районах — під щоденним контролем влади й особисто голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка.
До речі, згідно з розпорядженням керівника ОДА в районах і містах області вже розпочали засипати збіжжя в місцеві засіки. Маємо сформувати в регіоні так званий тримісячний незнищенний запас в обсязі 51 тис. тонн хлібної сировини нового врожаю, закупленої за найнижчими цінами з тим, аби запобігти ймовірним стрибкам цін на хліб та хлібобулочні вироби.   

 

Галичина