Прикарпатські хлібороби завершили збирати озимі ріпак, пшеницю, ячмінь, а також ярі злакові культури. Вони впорали 78 тисяч гектарів і намолотили близько 320 тис. тонн зерна, що на 110 тис. більше, ніж торік. Нині ж відразу в усіх районах взялися за ярий ріпак та пізні зернові — гречку, сою й кукурудзу на зерно. Затим настане черга й соняшнику, збиранням якого закінчать жнива. Тож загалом, як очікують в ОДА, валовий збір зернових сягне рекордних показників — 450—460 тис. т, тоді як 2010-го зібрали всього 346 тисяч.

— Середня врожайність ранніх зернових в області становила 36,5 ц/га, що теж є своєрідним максимумом за останні роки, — розповів на зустрічі з журналістами у прес-клубі «Вектор» в. о. начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації іван АНДРіЇШИН. — Але на Городенківщині, де в окремих господарствах збирали й по 60–80 ц/га, той показник значно вищий — 47,7 центнера, а це вже європейський рівень. Доволі висока ця цифра й на Рогатинщині — понад 41 ц/га.

Періодичні дощі, які дещо гальмували темпи зерно-збирання, не позначилися зле на якості зерна — його пекарські властивості належного рівня. На сертифіковані склади області завезено вже понад 40 тисяч тонн продовольчого зерна другого і третього класів, з якого формуємо й регіональні хлібні засіки.

Звичайно, рік видався урожайним. Але вдалося виростити і зібрати стільки завдяки й належній організації зернозбиральної кампанії, чим опікувався вдень і вночі створений обласний штаб. Мабуть, посприяли тому й численні семінари для хліборобів, на яких їх навчали новітніх технологій. Зокрема, очевидно, що аграрії таки дослухалися до наших рекомендацій заробляти у ррунт не будь-яке насіння, чим нерідко грішили минулими роками, а елітне, або ж хоча б першої репродукції.

Ще мала неабияке значення й підтримка держави. Передусім у тому, що навесні було запроваджено так звані форвардні закупівлі збіжжя нового врожаю до Держрезерву. Вони від¬і¬грали роль безвідсоткових кредитів. Адже, нагадаю, половину вартості умовно проданого зерна аграрії одержували відразу після укладання відповідних договорів, а ще 20 відсотків — безпосередньо перед жнивами, тоді як решту отримували вже після завезення готового товару на склад. Тобто ті сільгоспвиробники, які скористалися цією послугою, — а за такою програмою аграрії краю отримали сукупно 16 млн. грн. з Держбюджету, мали живі гроші і на сівбу, і на повноцінне підживлення рослин та проведення належного догляду за ними, і на підготовку до збирання. Безперечно, що посприяла тому й державна програма відшкодування вартості відсоткових ставок за банківськими позиками, згідно з якою кредити обійшлися хліборобам не дорожчими за шість відсотків...

Як припустив і. Андріїшин, наступного року, коли в Україні стартує ринок земель, можна очікувати ще кращих результатів з виробництва в нашому краї сільгосппродукції. Нині за його обсягами (за результатами господарювання за сім місяців 2011-го) івано-Франківщина посідає восьме місце серед 25 регіонів України. Але оскільки зі скасуванням мораторію на купівлю-продаж продуктивних земель можна буде віддавати в заставу для отримання банківських позик і земельні наділи, а не лише майно, якого більшість фермерів та селян-одноосібників не мають, то чимало аграріїв зможуть ліпше реалізувати свої можливості через співпрацю з фінансово-кредитними установами, якої досі позбавлені. Також є сподівання, що завдяки здійсненню й останнього етапу земельної реформи вдасться відновити в області обробіток і решти 47 тисяч гектарів ріллі, яка наразі ще лежить облогом. А це теж дасть додаткові центнери й тонни городини та збіжжя.

Галичина