Жнива на Прикарпатті ще тривають, але в господарствах Городенківщини, Коломийщини вже готують поля під сівбу озимих культур. Як повідомив заступник голови облдержадміністрації Василь Брус, в ОДА сподіваються, що цього року площа озимини зросте як мінімум до 58 тисяч гектарів, причому половину її господарі засіють озимою пшеницею — найбільш «хлібною» культурою з усього діапазону зернових. Але, за його словами, в органах влади не лише всіляко сприятимуть розширенню посівних площ, а й вимагатимуть, аби хлібороби заробляли у ррунт лише добірне насіння — як не елітне, то першої репродукції.

— Добротне насіння — головна запорука високих урожаїв, — розповідає начальник Хмельницького регіонального відділу ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» Рости¬слав ТРОЯН. — Правда, ми вкладаємо в це поняття не тільки здатність насіннєвого матеріалу щедро родити. Річ у тім, що більшість регіонів нашої країни належить до кліматичної зони з ризикованим сільськогосподарським виробництвом. і несприятливі погодні умови останніх років, які призводили до масового вимерзання, випрівання, вимокання посівів, проростання зерна в колосі, а також відсутність у суб’єктів насінництва страхових насіннєвих фондів, передбачених Законом України «Про насіння і садивний матеріал», зумовили збільшення потреби хліборобів у послугах «Держрезервнасінфонду». Адже підприємство пропонує елітне та репродукційне насіння суто вітчизняної селекції різних сортів, що годяться для вирощування в усіх природно-кліматичних зонах України. До речі, недавно й господарства Прикарпаття, зокрема з Богородчанщини, Коломийщини, Городенківщини, Снятинщини скористалися нашими послугами.

— Наскільки зрозуміло, вашим завданням якраз і є забезпечення доброякісним насінням господарств тих районів, де не продукують насіння власного виробництва чи мають обмежені можливості з його підготовки?

— Так, і не лише. Ми також надаємо допомогу насіннєвим сільгосппідприємствам у разі знищення чи пошкодження їхніх насінницьких посівів внаслідок стихійних лих, для забезпечення сортовідновлення, сортозаміни тощо. Саме для цього 12 років тому і було створено ДП «Державний резервний насіннєвий фонд», який успішно і стабільно працює на насіннєвому ринку країни попри фінансову кризу. Можу без перебільшення стверджувати, що нам вдалося стати для вітчизняних хліборобів надійним партнером, якому можна довіритися в придбанні насіннєвого матеріалу. Спостерігається навіть, сказати б, приємний парадокс: попри брак бюджетного фінансування останніми роками фонд став дієвим механізмом державної підтримки сільгосппідприємств хоча б тому, що виробники отримують насіння в кредит, а розраховуються за нього вже після збирання врожаю.

— Як формуєте насіннєві ресурси?

— За попередніми підрахунками, потреба під осінню посівну сягає близько 15 тис. тонн насіння всіх озимих культур. Адже із 20 млн. га землі, яка перебуває в обробітку в Україні, половину відводять під вирощування озиминиѕ Аби закласти в свої засіки належну кількість високопробного насіння, спеціалісти підприємства постійно контролюють стан насінницьких посівів, урожай яких передбачено закласти до «Держрезервнасінфонду», беруть участь в апробації цих посівів. Всі етапи виробництва насіння — від сівби до отримання сертифікатів на нього — супроводжують наші фахівці. На підприємстві також діють гнучкі умови відпуску насіння та спрощена процедура оформлення безвідсоткового товарного кредиту.

— Які сорти пропонуєте господарям нині?

— Цього року це насіння, скажімо, озимої пшениці таких сортів, як годувальниця одеська, наталка, новокиївська, сонечко, миронівська-65, подолянка, поліська-90, смуглянка, фаворитка, вінничанка. З сортів жита рекомендуємо боротьбу і синтетік-38, а ячменю — достойний, миронівський-87, луран. Реалізуємо й найефективніші сорти тритікале — папсуєвське, ратне й раритет.

Галичина