Цього року третьокласникам у загальноосвітніх школах запропоновано почати вчити російську мову. Наступного року «язик» може стати обов'язковим до вивчення предметом уже з першого класу. У зошитах для тематичного оцінювання «Сходинки до вершин», що їх схвалило і рекомендувало до використання Міністерство освіти і науки (МОН) України, з'явилася вкладка російською мовою. Названий навчальний посібник є збіркою контрольних та тестових завдань з української мови, математики, читання та предмету «Я і Україна». Російськомовний додаток у ньому стосується загальних розвивальних тем. «Міністерство освіти рекомендувало запровадити російську мову в якості факультативу, - пояснила зміну в зошитах вчитель початкових класів школи №26 Леся Крайник. - Проте три області України - Львівська, Франківська та Тернопільська - відмовилися від запровадження рекомендованих новацій. Тож ми будемо працювати з посібником так, як у попередні роки. Без урахування нової вкладки».

В управлінні освіти міськвиконкому пояснили, що рекомендації МОН мають дорадчий характер. Їх утілення віддається на розсуд управлінь освіти, шкіл і вчителів. Останні мають широкі повноваження у виборі навчальних посібників з-поміж тієї навчальної літератури, яка схвалена комісією з педагогіки та методики початкового навчання науково-методичної ради з питань освіти МОН України. Простіше кажучи, вчитель може обрати для користування інший посібник і тим самим питання факультативу з російської мови буде зняте. Проте факт залишається фактом. Більше того, неофіційно освітяни говорять про можливі зміни в навчальних планах вже наступного року. Мовляв, години російської планують ввести у школах з першого класу.

Появу російськомовної вкладки в «контрольних зошитах» можна вважати виявом загальної тенденції до скорочення годин рідної (державної) мови в українських школах. У квітні цього року Кабінет міністрів прийняв нову редакцію Державного стандарту початкової освіти. Міністр освіти і науки, молоді й спорту Дмитро Табачник під час Національного семінару журналістів регіональних ЗМІ назвав цей документ «революційним».

Нова редакція стандарту передбачає збільшення кількості годин на вивчення природознавства та іноземних мов за рахунок зменшення годин української мови. Іноземні мови вивчатимуть з першого класу. Предмет «Я і Україна» буде замінено на більш загальний - «Я і світ». У першому класі до переліку обов'язкових предметів додасться «Природознавство». З другого класу буде запроваджено «Сходинки до інформатики».

За даними Центру освітнього моніторингу, МОН затвердило Типові навчальні плани для початкової школи, в яких зменшило кількість годин для вивчення рідної мови - з 29-ти до 28-ми. З наступного навчального року школярики перших-четвертих класів матимуть вже не чотири уроки української мови на тиждень, а лише три.

Ліліана Лавренюк, вчитель української мови та літератури, ЗОШ №23:

- Останнім часом у школах загалом відбувається скорочення годин вивчення української мови і літератури. Коли я тільки прийшла працювати в школу, це було в 1995-му, в п'ятих класах було 5 годин української мови на тиждень. З приходом до влади Кучми навчальні плани переглянули і скоротили рідну мову до 4-ох годин. Так було донедавна. Тепер п'ятикласникам залишили три з половиною години рідної мови. Навчальна програма старших класів також відкоригована. У 7-му класі учні мають три уроки української на тиждень, у 8-му - лише два. У випускних класах математично-технічного профілю мові віддана всього година на тиждень.

При цьому я постійно стикаюся з тим, що учні дедалі більше використовують суржик і в усних відповідях, і в письмових роботах. Думаю, у школі варто вивчати російську хоча б для того, щоби діти навчилися розмежовувати російську й українську. Щоби не всотували мовних помилок з телевізійного ефіру. Для цього рідній мові і літературі слід відвести більше часу. Адже це - підґрунтя освіченості.

Любомир Стринаглюк, письменник, засновник книгарні християнської літератури «Назарет»:

Російської мови в школі не потрібно. Ані в початковій, ані в старших класах. Чому? Бо ми і так живемо в російськомовному інформаційному просторі. Українську медіа-територію заполонили ЗМІ іншої держави, які ведуть агресивне мовлення. Фактично, це інформаційна і мовна окупація.

Зважте також і на те, що в Російській Федерації абсолютно не переймаються існуванням україномовної меншини - там немає мережі українських шкіл, україномовних видань, культурних центрів. В такій ситуації віддавати перевагу одній мові нацменшин у школах абсолютно неправильно. Фактично, це є прояв неоімперської політики Росії. А міністр освіти Табачник є виразником і провідником загарбницьких ідей путінсько-мєдвєдєвської держави на українській території. Треба робити все можливе, щоби російськомовність не стала нормою. Треба бойкотувати те, що нам накидають. Можу відкрито закликати до цього і вчителів, і учнів.

Василь Іваночко, директор видавництва «Лілея-НВ»:

Якщо аналізувати те, що відбувається в Україні на різних рівнях - політичному, економічному, ідеологічному (саме до нього належить національна освіта), можна зробити висновок: робиться все можливе, щоби з'єднати Україну з Російською Федерацією. Думаю, наступним кроком буде повна інтеграція нашої держави в тіло сусідньої. Очевидно, що нині йде війна. Потужна провладна сила реалізує виразну проросійську стратегію. Маємо проекцію історії: сусідні держави, бачачи слабкість України, поширюють свій вплив на прикордонні території. Вже нині «розтягують» нашу державу. Закарпатцям, буковинцям, галичанам, мешканцям східних територій, які мають неукраїнське етнічне коріння, відкрито пропонують своє громадянство і паспорти Угорщина, Румунія, Польща, Росія. Йде до того, що етнічні українці знову залишаться біля розбитого корита, яким може стати їхня держава.

Богдан Федьків, журналіст, депутат Івано-Франківської міської ради, член комісії з питань освіти, духовності і моралі:

Вважаю, що нагнітання ситуації довкола цього питання - велика дурня. Російська мова в усьому світі вважається великою і потрібною для розширення можливостей спілкування. Це є одна з мов ООН. Чому би її не вчити? Відомо, що людину освічену, сучасну, готову до вимог теперішньої комунікації робить саме кількість мов, якими вона володіє. А формування людини, як ми знаємо, починається вже з дитсадка. Тож заявляю однозначно: якщо подібне питання - скажімо, про відмову вивчення російської мови в початковій школі - буде винесене на голосування міської ради, я його не підтримаю.

ГК