В єднанні віри – єдність нації

     Проголошення Блаженнішим Святославом найбільшої на теренах Західної України Івано-Франківської Митрополії УГКЦ 13 грудня стало вочевидь не лише найбільш знаковою подією звітного тижня, але й усього 2011 року на Прикарпатті.

     Цей день поза всяким сумнівом надовго  закарбується в пам'яті не лише новопроголошеного  Митрополита Володимира, усього священничого чину, духівництва й простих віруючих як подія, що іще на один крок наблизила  УГКЦ до утвердження Патріархату, але і як символ народження, повернення до традиції, день, що вселив віру у краще майбутнє для кожного із нас.

     В час занепаду загальноприйнятих  цінностей, в реаліях, коли рівень довіри до найвищих владних інституцій не перевищує рівня статистичної похибки, коли «справедливому» українському суду довіряє не більше 16% населення, Церква залишається чи на найбільшим моральним авторитетом сучасності.

     Якщо  ж прийняти до уваги той факт, що рівень довіри до цієї суспільної інституції лише зростає (із 67% у лютому до 72% у вересні), то стає зрозуміло, що саме Церква, одвічні християнські цінності можуть стати тією основою, на якій збудується новітня Українська держава.

     У єднанні з національною традицією, Українською історією саме вони, а  не різноманітні вітязі, «дружні» братні народи, зелені долари чи грязні рублі здатні на якісно новій основі об’єднати націю, вказати правильний шлях.

     І в цьому контексті проголошення Львівської, Івано-Франківської і близьке  проголошення Тернопільської Митрополій, як регіонів, де ця константа найбільш сильно розвинута, може задати тон усій країні.

     «Чесно»: бути чесними _ не можна _ допустити «перевертнів»

     В громадсько-політичній ж сфері тон  усій країні має всі шанси задати громадський Мережевий рух «Чесно». Започаткування такої неформальної інституції є не лише свого роду даниною «моді» та новітнім мережевим тенденціям, але й закономірним процесом, реакцією на реальний, цілком усвідомлений запит суспільства.

     Незважаючи  на те, що презентація Руху в приміщенні Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії відбулася лише 9 грудня, «Чесно» уже підтримали такі авторитетні особистості як Мустафа Найем, Євген Сверстюк, Микола Княжицький, Ірина Бекешкіна, Віктор Таран. Вони не лише легітимізували обєднання, але й підняли його на якісно новий щабель.

     «Чесно» має всі передумови для перетворення у інституцію, яка мобілізуватиме, впливатиме й змінюватиме політику, робитиме її чистішою, а вітчизняних  політиків – більш відповідальними.

     Втім, мусимо погодитися, що така місія можлива лише за однієї умови – вв’язавшись у політику, «Чесно» тією ж політикою себе не скомпрометує…

       Для цього ж необхідно максимально дистанціюватись від будь-яких партикулярних політичних інтересів, витримати тест й не піддатися впливам різного роду егоїстично орієнтованих політичних гравців.

     На  рівні Києва наразі це витримується, спричинюючи все більшу зацікавленість громадян й бажання долучитися до мережевого Руху, що зрештою автор  і зробив…

     Однак, мусимо визнати, що на Прикарпатті ситуація розгортається доволі неоднозначно.

     Принаймні виглядає такою на первинному етапі.

     І якщо під час презентації Руху постать Тараса Случика не викликала жодних зауваг чи подиву, то і Володимир Олійник, і безпосередній координатор проекту Віталій Світлик добре відомі своїми партійно-політичними устремліннями. Так, Світлик до недавніх пір виразно ідентифікувався із «Батьківщиною», Олійник – знаний «Оновленням країни», людина Миколи Палійчука, якого у свою чергу все більше «сватають» у «Фронт Змін». Тож постає питання: а чи ненароком не спробують підсунути часник вибірковим кандидатам, залишивши осторонь справжніх «перевертнів»?

     Власне, щоб такої спокуси у майбутньому не виникало, завданням усіх нас, членів новоствореного мережевого руху, своєю роботою, не на словах, а на ділі доводити протилежне, журналістів –контролювати, а «перевертнів» – боятися.

     Хто газда?

     Віталій Кличко своїми висловлювання про  роль та значення УПА добряче насторожив мешканців Прикарпаття уже цього  тижня. Щоправда, як виявилося, даремно. Слова політика на ефірі однієї з російських телепередач окремі українські ЗМІ просто неправильно ретранслювали. СС і УПА Кличко розвів у різних судженнях…

     Втім, щоб у місцевого виборця не виникло жодних пересторог із цього  приводу, новий «ударівець» Юрій Соловей вирішив не лише остаточно розвіяти будь-які сумніви щодо висловлювань Кличка, але й запевнити громаду, що при потребі надасть Кличку декілька уроків з історії України.

     Схоже, Кличко-боксер ще не засвоїв одного з першочергових правил, які б  мав знати Кличко-політик – на розумні питання не слід намагатися давати занадто розумну відповідь. Політика – це мистецтво і попри суттєвий брак інтелектуалів у вітчизняному політикумі, слід вміти бути й актором, якщо цього вимагає ситуація.

     Повертаючись  ж до Юрія Солов’я, то місцева преса не оминула можливості «вистрілити» й піддати сумніву легітимність отримання ним, а точніше його близьким родичем, в оренду земельної ділянки під автопаркінг для свого «Парк Готелю». Свою роль зіграла й нещодавно широко презентований ним такий потрібний парку спортивний майданчик. Як би там не було, однак для майбутньої виборчої кампанії це скоріше «мінус», аніж надбання.

     Палац спорту

     В продовження теми будівництва зауважимо, що на протязі тижня свого продовження набуло й ініційоване Олександром Сичем питання будівництва сучасного спортивного комплексу. Доцільність спорудження такого роду закладу неодноразово порушували як місцеві важковаговики «Ураган» з «Говерлою», так і численні більш дрібні колективи. І хоча в багатьох спочатку виникав скептицизм, сьогодні є всі шанси сподіватися, що непотрібний міській владі спорткомплекс не перетвориться на іще одну ідею фікс, як це сталося із реконструкцією та завершенням будівництва «Руху», якого футбольний Івано-Франківськ очікує ось уже 20 років. Цього тижня було проведено зустріч з потенційним проектантом, на якій були представлені перші ескізи майбутнього спорткомплексу. Залишилося лише розпочати будівництво...

     Цифрові атаки

     Тиждень також відзначився поверненням  в інформаційний простів Михайла Вишиванюка. Протягом майже двох тижнів у зв’язку з відсутністю медіа-приводів діяльність голови ОДА практично не висвітлювалася місцевими ЗМІ. Про роль медіа ж у сучасних реаліях дискутувати мабуть зайве…

     Втім, вже цього тижня Михайло Вишиванюк провів і прес-конференцію, і засідання Регіонального комітету з економічних реформ, фігурував також на цілій низці іншого роду заходах. Більше того, Михайло Васильович, якого вочевидь допекли результати соціології, за результатами якої громада виразила більший рівень довіри органам місцевого самоврядування, аніж місцевим державним адміністраціям, провів власне соціологічне опитування.

     За  словами, голови ОДА, його результати відрізняються  від соціології обласної ради. Щоправда, самі результати соцдослідження оприлюднювати не захотів, як і називати ім’я компанії, що його проводила. Хоча громаді поза всяким сумнівом було б цікаво познайомитися із результатами громадської думки, ознайомитися із тими проблемами, що їх виокремлює населення. Зрештою й саме дослідження проводилося скоріш за все не безкоштовно…

     Іде Святий Миколай…

     Голова  Івано-Франківської обласної організації  Василь Чуднов очевидно вирішив не чекати 19 грудня й зробив подарунок Михайлу Вишиванюку ще напередодні. Під час прес-конференції в тижневику однієї з місцевих газет народний депутат не лише повідомив те, про що здогадувались мабуть усі, але й анонсував, що партквиток члена Партії регіонів голова ОДА отримає вже на найближчій партійній конференції наприкінці грудня.

     У свою чергу Івано-Франківськ подарунком обділили. В листі до Нікалая очільники обласного центру разом із депутатським корпусом дружньо просили до 350-ї річниці міста близько 100 млн. грн. на облаштування міста, покращення його благоустрою й інфраструктури. Нікалай з ельфами поміркували й заклали у мішок лише 20 млн. Чи, можливо, аж 20?

     Зважаючи  ж на те, що покращити життя не вдалося, влада очевидно вирішила його принаймні підсолодити. Хоча б трішки… Хоча б не день… А відтак надала близькому до Бориса Колеснікова  ПрАТ «ВО «Конті» право виготовити 4,184 млн дитячих новорічних подарунків вартістю 88,29 млн грн.

Ой  хто, хто Миколая  любить, 
Ой хто, хто Миколаю служить, 
Тому святий Миколай 
На всякий час помагай! 

     Ігор  Дебенко, політолог